Розділ іі

Схема складання

Психолого-педагогічної характеристики класу

І. Склад класу.

1. Віковий склад.

2. Пізнавальний рівень, розвиток учнів.

3. Працездатність та успішність учнів.

4. Громадське обличчя класу ( чи є в класі актив). Інтерес до громадських справ.. Виконання громадських доручень.

ІІ. Згуртованість класу.

1. Чи є угруповання за діловими інтересами або негативного характеру. Як учні ставляться один до одного. Як вони ставляться до справ класу.

2. Чи люблять учні разом проводити час у школі та поза нею. Чи люблять вони разом розважатися або працювати.

3. Чи дружать хлопчики і дівчатка. Чи захищають хлопчики дівчаток.

4. Чи немає в класі кругової поруки. Якщо є, то в чому вона виявляється.

5. Чи переживають школярі удачі та невдачі свого класу. Чи вболівають вони за свій колектив.

6. Під час проведення загально шкільних заходів тримаються вони разом чи кожен сам по собі.

ІІІ. Організованість класу.

1. Чи вміють учні терпляче й уважно вислуховувати одне одного ( на перерві, під час виконання різних доручень).

2. Чи виконують вони розпорядження уповноважених осіб.

ІV. Громадська думка в класі.

1. Які вчинки своїх товаришів схвалюють, які – засуджують.

2. Як і в якій формі вони висловлюють своє схвалення чи несхвалення.

3. Чи є розходження між тим, що учні говорять, і тим, що вони роблять.

4. Критика і самокритика в класі.

V. Характер товариських зв'язків у колективі.

1. Що об»єднає школярів: спільне місце проживання, місце за партою, інтереси, спільна робота.

2. Де дружать учні ( тільки в школі, чи поза нею).

3. Чи уважні вони до товаришів. Чи намагаються їм допомогти. У чому виявляється ця допомога.

4. Чи виявляють школярі вимогливість до своїх друзів. Чи вміють вони бачити їхні недоліки.

5. Як ставиться клас до дезорганізаторів, відмінників, активу, відстаючих.

6. Чи правильно ставляться учні до товаришів з фізичними вадами.

VІ. Актив класу.

1. Склад активу.

2. Офіційний ( виборний) і фактичний активи класу.

3. Чи має актив авторитет.

4. Чи виконуються розпорядження активу класу.

5. Як ставляться активісти до своїх однокласників.

6. Чи є учні, які постійно в активі.

7. Чи живуть загально шкільні активісти життям свого класу, чи не відриваються вони від класу. Чи поважають їх у класі.

VІІ. Зв'язок класного колективу з загальношкільним.

1. Чи знають у класі про те, що відбувається у школі в цілому та в інших класах.

2. Чи вносяться в класі пропозиції про поліпшення життя школи.

3. Чи виконує клас загальношкільні доручення.

4. Який характер зв'язків учнів з іншими класами ( шефство, змагання, спільні справи).

5. Яку участь бере клас у загально шкільних заходах.

VІІІ. Заходи щодо дальшого згуртування класного колективу.

1. Які педагогічні заходи слід провести в класі з метою згуртування та організації класного колективу.

2. Як використати класний колектив для виховного впливу на окремих учнів.

Соціометрія

Мета: вивчити емоційно-психологічні відносини в дитячому колективі.

Соціометрична методика дозволяє визначити кількісну оцінку міжособистісних відношень групи. Основоположником соціометрії є відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено. Соціометрична методика дозволяє діагностувати емоційні зв’язки, тобто взаємні симпатії та антипатії між членами групи. Соціометрична процедура може використовуватися з метою:

• виміру ступеня згуртованості;

• визначення “соціометричних позицій”, тобто співвідносного авторитету членів групи за ознаками симпатії – антипатії;

• виявлення внутрішньо групових утворень, які очолюють неформальні лідери.

Соціометрія може проводитися за двома критеріями: діловим і емоційним. Діловий критерій – дозволяє виявити міжособистісні стосунки учнів на рівні сумісної групової діяльності. Даний тип стосунків визначається за допомогою запитань, які вимагають зробити вибір учнів для сумісного виконання навчальних завдань. Особистісний критерій – дозволяє виявити міжособистісні взаємовідносини у класному колективі. У якості такого критерію визначається ситуація, яка не має зв’язку з навчальною діяльністю. Вона фіксується у вигляді питання, яке вимагає від учнів зробити вибір учнів класу для проведення спільного відпочинку.

Вимоги до соціометричного опитування:

1. Групи, які досліджуються за допомогою соціометрії повинні мати досвід сумісної діяльності.

2. Питання соціометричного опитування формулюються таким чином, щоб вони були зрозумілі всім членам групи.

3. Дотримання гарантії таємниці відповідей.

4. Вибір здійснюється у межах групи.

5. Усі вибори здійснюються членами групи самостійно.

Процедура соціометричного опитування.

Підготовчий етап. Завдання етапу: визначити проблему, обрати групу для дослідження, познайомитися з особливостями колективу.

Перший етап. Завдання етапу: провести інструктаж щодо опитування.

Другий етап. Завдання етапу: провести опитування, роздати соціометричні картки для заповнення та зібрати їх.

Етап обробки. Завдання етапу: зробити обробку отриманих результатів.

Заключний етап. Завдання етапу: зробити висновки та рекомендації.

Соціометрична картка

Дорогий друже!

В цілях вивчення міжособистісних стосунків у вашій групі (класі) просимо тебе дати відповіді на наступні запитання:

1. Кого із своїх однокласників ти обрав би для підготовки складного навчального завдання, якщо його треба було б виконати разом (запиши прізвище учня, якого ти обрав би в першу чергу, в другу чергу та в третю чергу)?

1. _________________________________________.

2. _________________________________________.

3. _________________________________________.

2. Кого із своїх однокласників ти хотів би запросити на свій день народження (в першу, другу, третю чергу)?

1. _________________________________________.

2. _________________________________________.

3. _________________________________________.

Дякуємо за роботу!

Обробка результатів соціометричного опитування.

Обробку даних в соціометрії вчитель здійснює індивідуально, а її наслідки не підлягають розголосу. Обробка отриманої інформації включає складання соціоматриці, соціограми (соціомішень), розрахунку соціометричної згуртованості.

Соціоматриця – це таблиця, куди записується список учнів класу, а в верхній рядок – номера під якими знаходяться прізвища учнів класу. В кожному рядку напроти номерів учнів, яких вибрав школяр, ставляться номера виборів ( 1, 2 або 3 ).

Наприклад, Леонт’єв вибрав в 1-шу чергу Васильєва, в 2-гу – Іванова і в 3-тю – Козлова, то ставляться відповідні вибори на перетині сьомого рядка з колонками 3, 5 і 6.

Якщо учні обрали один одного (наприклад, Антіпова обрала Дем’янову, а Дем’янова Антіпову), то ці два вибори (з координатами(1, 4) і (4, 1)) обводяться кружечками – взаємні вибори. Більша кількість кружечків на таблиці свідчить про вищу згуртованість групи.

Визначається не формальний лідер у діяльності групи за заданим критерієм. Він визначається за максимальною кількістю виборів, які він отримав від інших членів групи. Якщо кілька осіб при цьому мають однакову кількість виборів, то безумовним серед них вважається той лідер у виборах якого більше у першу чергу.

Зразок соціоматриці.

Результати соціометричного вибору у формі соціоматриці.

№ п/п	Кого обирають
	Хто обирає	1	2		3		4		5		6		7		8		9		10		11		12		13		14		15
1	Антіпова	х			3																				1		2
2	Булатова		х		2																				1		3
3	Васильєв				х		2		3														1
4	Дем’янова	3					х																		1		2
5	Іванов				1				х				3										2
6	Козлов				1				3		х		2
7	Леонтьєв				1				2		3		х
8	Новікова						2						3		х										1
9	Орлов				2				1								х						3
10	Овсієнко				1				3				2						х
11	Петров				2		1						3								х
12	Родіонов				1								2								3		х
13	Семенов	3					2																		х		1
14	Трофімова	2					3																		1		х
15	Уварова								1				2												3				х
Кількість отриманих виборів		3		0		7		6		6		1		8		0		0		0		1		3		6		4		0
Кількість взаємних виборів		3		0		3		3		2		1		3		0		0		0		0		1		3		3		0

На основі соціоматриці складається портрет групи, який має назву соціограма (соціомішень), яка складається з кількох концентричних кіл. У центральному колі відзначаються особи, що отримали 6 і більше виборів (“зірки”), в другому колі – 3-5 виборів (“прийняті”), у третьму колі – 1 і 2 вибори (“неприйняті”), у четвертому, зовнішньому колі – позначаються особи, які не отримали жодного вибору (“ізольовані”). Номера хлопчиків позначаються трикутниками, а дівчаток – кружечками. Взаємний вибір позначається суцільною лінією з двома стрілочками між двома відповідними номерами (мал. 1), однобічний, невзаємний – суцільною лінією з однією стрілочкою (мал. 2).

Мал. 1

Мал. 2

Соціограма

Визначаємо індекс групової згуртованості:

Cума nbg

J =

0,5 n (n-1)

Сума nbg – сума взаємних виборів,

0,5 n (n-1) – число можливих взаємних виборів (кількість членів групи, що приймала участь у дослідженні).

Оцінка згуртованості розташовується від 1 до 0 . Чим ближче до 1, тим вище рівень згуртованості групи. Показник доброї згуртованості групи 0,6 – 0,7.

Соціометрія дозволяє виявити мікроутворення у групі на основі аналізу характеру виборів (взаємні чи однобічні).

Зробити висновок.