Зміст

Вступ	3
РОЗДІЛ І. Дослідження особливостей особистості учня	7
Орієнтовна схема вивчення особистості учня	7
Методика «Мої рідні»	9
Методика «Моя сім’я»	10
Анкета для вивчення морально орієнтації особистості	14
Анкета (ставлення до школи)	17
Анкета (ставлення до однокласників)	18
Методика «Незакінчені розповіді» на визначення здатності дитини до емпатії	19
Методика на визначення самооцінки	21
Методика «Визначення самооцінки особистості»	22
Методика «Як вчинити?»	24
Методика «Вивчення мотивів діяльності»	25
Методика ДДО (диференційовано-діагностичний опитувальник)	26
Методика «Мотиви навчальної діяльності»	30
Методика «Спрямованість на набуття знань»	31
Методика «Спрямованість на оцінку»	33
Методика дослідження уваги «Знайди відмінності»	34
Методика “Таблиці Шульте”, або Яка ваша працездатність	35
Методика «Тип пам’яті»	39
Методика "Образна пам'ять", або Як відрізнити предмет від його зображення	40
Методика «Інтелектуальна лабільність», або Вміння переключатися	42
Інтелектуальна мозаїка	47
Методика «Виключи зайве»	48
Методика «Прості аналогії» або Знайди подібність між поняттями	53
Спостереження особливостей сприймання	55
Методика дослідження уяви	57
Діагностика властивостей темпераменту	58
Методика «Визначення темпераменту за тестом-опитувальником «Коло» Г. Айзенка»	60
Програма спостереження за проявом колективістичної (індивідуалістичної) спрямованості	65
Програма спостереження за проявом скромності (зверхності)	66
Програма спостереження за проявом витримки	66
Програма спостереження за проявом наполегливості	67
Методика «Незвичне використання»	67
Можливий варіант оформлення щоденника спостереження за учнем	68
РОЗДІЛ ІІ. Дослідження особливостей учнівського колективу	69
Орієнтовна схема вивчення класного учнівського колективу	69
Методика соціометричних досліджень	71
Методика „Два будиночки”	77
Методика незакінчених речень	79
Методика Дереклеєвої Н.І. «Фотографія»	79
Методика «Урок фізкультури»	80
Методика «Будинок, в якому я живу»	80
Методика «П’єдестал»	81
Методика «Держава – це ми»	81
Методика «Наші відносини»	82
Опитувальник „Як ви вчините?”	83
Методика з вивчення психологічного клімату класного колективу (В.С. Івашкін, В.В. Онуфрієва)	84
Методика з вивчення психологічної атмосфери в групі	85
Діагностика рівня розвитку групи як колективу і стану міжособистісних відносин в ній	86
Опитувальник «Мій клас»	91
Тест незавершених пропозицій «Мій клас і мій вчитель»	93
Анкета вивчення ділових відносин	95
Анкета з вивчення міжособистісних стосунків у класному колективі	96
Анкета з вивчення позиції учня в колективі	98
Анкета з визначення в класі найбільш цікавих видів роботи	99
Анкета з вивчення сформованості учнівського коллективу	99
Опитувальник, направлений на визначення структури відносин	100
Методика виявлення рівня розвитку самоврядування в учнівському колективі	102
Методика взаємоатестації	105
Методика самоатестації колективу (А.Н. Лутошкін і А.Р. Цегельник)	109
Зовнішньогрупова референтометрія	115
Характеристика класу	117
МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ	119
Список використаної літератури	121

ВСТУП

Важливим компонентом професійної підготовки вчителя є педагогічна практика, яка дає студентам реальну можливість випробувати свої сили у навчанні школярів, в організації виховної роботи в класі.

На заняттях з педагогіки, психології та методики виховної роботи майбутні вчителі вивчають провідні чинники, що впливають на формування особистості учня та колективу, зокрема вплив спадковості, соціальних умов, діяльності, спілкування. Вони простежують взаємозв’язок виховання, навчання, розвитку особистості та колективу. Під час практичних занять студенти аналізують альтернативні підходи до вивчення особистості та колективу, його закономірності, принципи, рушійні сили. Одночасно студенти знайомлять на заняттях з педагогіки та психології з науково-педагогічними методами дослідження. Серед них теоретичні та емпіричні методики: теоретичний аналіз педагогічної літератури вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду, контент-аналіз, анкетування, спостереження, бесіда, рейтинг, самооцінка тощо. Дані методи студенти використовують не тільки на практичних заняттях, але й під час педагогічної практики в школах. В ході практики студенти здійснюють психолого-педагогічне вивчення дітей та дитячого колективу, освоюють специфічні особливості виховної роботи з дітьми та дитячим колективом, засвоюють навички аналізу і самоаналізу.

Складовою педагогічної практики є діагностична робота: вивчення особистості школяра та учнівського колективу. Скласти характеристику класного колективу можна лише на основі матеріалів, зібраних в ході ціленаправленого його вивчення: активу класу, успішності і дисципліни, міжособистісних відносини у колективі, симпатії і антипатії, дружби, системи традицій класного колективу, відношення до роботи. Збір матеріалів про учнівський колектив здійснюється на основі шкільних документів: класного журналу, медичної картки, учнівських особових справ.

Використовуючи діагностичні методики вивчення класного учнівського колективу студент-практикант повинен враховувати: вікові особливості учнів класу, ступінь сформованості дитячого колективу, особливості взаємовідношення класного керівника і школярів, ступінь довіри дітей один до одного і дорослих.

У процесі вивчення колективу можуть використовуватися такі методи:

- спостереження дає можливість вивчити кожного школяра в процесі діяльності;

- метод опитування дає можливість вивчити мотивацію дій школярів, інтересів конкретної групи учнів або класу в цілому, рівень тривожності учнів класу, дозволяє виявити ставлення учнів до конкретної проблеми або явища;

- метод бесіди. Цей метод забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.

- анкетування дає можливість виявити ступінь впливу колективу на особистість і особистості на колективі, позиції дітей в колективі;

- аналіз продуктів діяльності (малюнків, виробів тощо);

- аналіз документації (особових справ, класного журналу, щоденників тощо);

- соціометрія, рефернтометрія;

- проективні тести дають можливість вивчити ставлення дітей до світу, самого себе, діяльності, майбутньої професії і своєї соціальної ролі.

Існує ряд правил, яких обов'язково повинен дотримуватися практикант, який проводить діагностичну роботу:

1. Вивчення учнівського колективу повинно здійснюватись одночасно з організацією цілеспрямованої виховної роботи студента у даному класі.

2. Зміст діагностичної методики повинен передбачати очікуваний результат.

3. Діагностика повинна носити змістовний характер і мати широку сферу застосування в діяльності педагога.

4. Учні не повинні знати, що виступають у ролі об’єкта спеціального вивчення. Воно повинно проводитись непомітно, ненав’язливо, тактовно, в атмосфері доброзичливості і поваги до особистості, колективу.

5. Результат діагностичного експерименту не повинен обговорюватися людьми, які не мають відношення до справ класу.

6. Результати не повинні мати негативних наслідків для учнів.

7. За результатами діагностичного експерименту повинні вноситися корективи в планування виховної роботи в класі.

В розробці представлені ряд діагностичних методик, використання яких дозволить успішно виконати завдання.

Психолого-педагогічна характеристика школяра оформляється на аркушах паперу і подається на перевірку керівнику практики разом з іншою документацією по практиці з виховної роботи в зазначений термін.

Розділ і Орієнтовна схема вивчення особистості учня

1. Демографічні відомості:

• прізвище, ім'я, по-батькові;

• день, місяць, рік народження;

• прізвище, ім'я, по-батькові батьків, їх професія, місце роботи, посада;

• домашня адреса, телефон.

2. Умови розвитку і виховання в сім'ї:

• склад сім'ї;

• матеріально-побутові умови;

• вплив батьків на виховання дитини, їх психолого-педагогічна культура.

3. Рівень фізичного розвитку:

• стан здоров'я;

• спортивні інтереси;

• володіння санітарно-гігієнічними нормами.

4. Моральні якості:

• знання морально-етичних норм і правил;

• рівень сформованості вмінь і навичок в моральній поведінці;

• рівень і особливості спілкування з ровесниками, молодшими і старшими;

• статус в колективі;

• особливості прояву дисциплінованості і відповідальності;

• рівень сформованості і особливості прояву милосердя, гуманізму, товариськості, гідності, честі, совісті.

5. Розумовий розвиток:

• рівень інтелекту;

• потенційні розумові можливості інтелекту;

• ставлення до навчальної діяльності;

• мотиви навчання;

• рівень володіння методами і прийомами самостійної пізнавальної діяльності;

• успішність і її відповідність інтелектуальним можливостям.

6. Трудове виховання:

• ставлення до праці;

• мотиви трудової діяльності;

• володіння уміннями і навичками в різних видах праці (фізичної, обслуговування, розумової);

• інтереси до певних видів професійної діяльності.

7. Естетичне виховання:

• інтереси і схильність до різних видів мистецтва;

• здатність творити прекрасне в повсякденній діяльності.

8. Психічний розвиток:

• рівень сформованості уваги, пам'яті, мислення, уяви, сприймання, мовлення;

• самооцінка, особливості прояву рис характеру;

• тип темпераменту, врахування його особливостей в навчанні, трудовій діяльності;

• рівень сформованості здібностей.

9. Загальні психолого-педагогічні висновки:

• позитивні якості особистості;

• недоліки і складності у вихованні, їх причини, шляхи і засоби подолання;

• рекомендації індивідуального підходу до учня.

Методика «Мої рідні»

Методика спрямована на вивчення ставлення учня до найближчого оточення.

Учню пропонується заповнити таблицю.

Інструкція. «Подивись уважно на цю таблицю. В ній перераховано людей із твого найближчого оточення: мама, тато, брат, сестра, друзі, родичі, бабуся, дідусь і т.д. Далі подано категорії ставлення до цих людей. Тобі потрібно оцінити ці категорії відповідно до ставлення до близьких людей: 2 бали – завжди; 1 бал – інколи; 0 балів – ніколи».

Люди із найближчого оточення учня	Категорії ставлення							Всього балів
	Звертаюсь за порадою	Важлива його думка	Впевнений -захистить	Впевнений –зрозуміє	Можу довірити таємницю	Впевнений - допоможе	Хочу наслідувати
Мама
Тато
Бабуся
Дідусь
Брат
Сестра
Родичі
Друг за межами школи
Друг зі школи
Мати (батько) друга
Всього балів

Обробка та аналіз отриманих результатів.

Аналіз таблиці проводиться по двох напрямках

• аналіз по рядках (виділяються люди, які є найбільш значимими для учня і детально аналізується характер стосунків з ними);

• аналіз по стовпчиках (з’ясовується міра сприятливості кожної із 7 категорій ставлень).