- •Міністерство освіти і науки україни
- •Факультет менеджменту
- •Тема 2. Суть, ознаки та принципи державного управління
- •Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин
- •Тема 4. Суб’єкти адміністративного права
- •1. Поняття та загальна характеристика суб'єктів адміністративного права
- •2. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України
- •3. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •4. Адміністративно-правовий статус фізичних осіб
- •5. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування
- •Тема 5. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в україні
- •1. Державна служба як різновид публічної служби: поняття, види, моделі та принципи. Правове регулювання та державна політика у сфері державної служби
- •2. Правове регулювання статусу державного службовця
- •3. Правові питання проходження державної служби
- •4. Особливості правового регулювання державної служби в органах місцевого самоврядування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Форми державного управління
- •Тема 7. Методи державного управління
- •Тема 9. Адміністративний примус
- •Тема 10. Адміністративний процес та адміністративне судочинство
- •1. Основні підходи до визначення поняття адміністративного процесу, його ознаки, принципи, структура, класифікація
- •2. Сутність та значення адміністративного судочинства
- •3. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства
- •Тема 11. Адміністративні провадження
- •Тема 12. Забезпечення законності і дисципліни в сфері державного управління
- •Тема 13. Адміністративно-правове регулювання
- •1. Адміністративно-правове регулювання у галузі підприємництва
- •2. Адміністративно-правове регулювання
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері фінансів
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту і комунікацій
- •Тема 14. Адміністративно-правове регулювання у соціально-культурній сфері
- •1. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у соціально-культурній сфері
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері культури та туризму
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я населення
- •5. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального захисту населення
- •Тема 15. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері
- •1. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення обороноздатності країни та національної безпеки
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі зовнішньої політики та митної справи
- •3. Державне управління внутрішніми справами
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції
- •Запитання для самоконтролю
- •Нормативні джерела
- •5. Концепція реформи адміністративного права, підготовлена робочою групою Кабінету Міністрів України. – к.: Верховенство права, 1998. – 87 с навчальна література
- •Наукова література
- •Тести до теми 4
- •1. Адміністративна дієздатність – це здатність:
- •Тести до теми 5
- •Тести до теми 10
- •10. Право на звернення до адміністративного суду реалізується шляхом подання:
- •Тести до теми 12
- •1. Мета державного управління у галузі транспорту та зв'язку:
- •2. Центральним органом виконавчої влади у галузі видобувної промисловості є:
- •Тести до теми 13
- •Тести до теми 14
5. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування
Конституція України наділяє громадян України правом безпосереднього і самостійного управління територією, на якій вони проживають. Таке управління має назву місцеве самоврядування і визначається як право територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста – самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливістю такої форми управління в межах держави є те, що місцеве самоврядування не є формою державного управління, а поряд з ним є формою управління публічного.
Водночас, якщо ми проаналізуємо чинне законодавство України, стане очевидним, що органи місцевого самоврядування виконують повноваження, притаманні органам державної влади. Це відбувається, по-перше, завдяки можливості останніх делегувати свої повноваження органам місцевого самоврядування, а по-друге, завдяки передачі державою частини своїх повноважень для більш ефективної їх реалізації органам місцевого самоврядування. Саме виконуючи такі повноваження, органи місцевого самоврядування виступають як суб'єкти адміністративного права. Проаналізувавши Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», можна виділити такі групи повноважень органів місцевого самоврядування у сфері державного управління:
1) контрольні: заслуховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їхню діяльність щодо охорони громадського порядку на відповідній території, порушення перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації тощо;
2) організаційні: прийняття рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади; сприяння діяльності органів суду, прокуратури, юстиції, служби безпеки, внутрішніх справ та адвокатури тощо;
3) забезпечувальні:
у сфері захисту прав і свобод людини: забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства; здійснення згідно із законодавством заходів соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк тощо;
у сфері забезпечення законності, громадської, національної безпеки та оборони: утворення, реорганізація або ліквідація місцевої міліції; організація та контроль прикордонної і прибережної торгівлі тощо;
4) дозвільно-реєстраційні: видача ордерів на заселення жилої площі в будинках державних та комунальних організацій; статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Серед перелічених повноважень органів місцевого самоврядування є і власні, і делеговані. Переважна більшість серед них – делеговані повноваження, виконаннях яких має бути обов'язково матеріально, фінансово та організаційно забезпечено державою. У частині виконання делегованих повноважень органи місцевого самоврядування підконтрольні та підзвітні відповідним органам державної влади. Отже, ми розглянули ситуацію, коли органи місцевого самоврядування виступають як керуючий суб'єкт в адміністративних правовідносинах. Водночас вони виступають як суб'єкт підвладний. Мова йде, по-перше, про обов'язок органів місцевого самоврядування дотримуватись чинного законодавства України; по-друге, акти органів місцевого самоврядування, їх дія або бездіяльність можуть бути предметом розгляду в системі адміністративних судів, на них (точніше на їх законність) можуть відповідним чином реагувати інші органи державної влади (органи виконавчої влади, прокуратура).
6. До кола суб'єктів адміністративного права, крім розглянутих раніше, відносяться й інші юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства наділені певним, специфічним обсягом прав та обов'язків у сфері виконавчої влади, можуть брати участь (безпосередньо або через своїх представників) в адміністративно-правових відносинах і реалізувати свої права та законні інтереси, а також нести обов'язки в сфері державного управління.
До кола цих суб'єктів можна віднести насамперед підприємства, установи та інші організації незалежно від форм власності, суди (передусім адміністративні), органи прокуратури, приватних підприємців та інші особи, які відповідно до чинного законодавства наділені особливим адміністративно-правовим статусом. Характер, зміст і обсяг їх адміністративної правосуб'єктності залежить від їх місця і ролі в державному механізмі та суспільстві в цілому; обсягу владних повноважень, компетенції, характеру і виду діяльності; форм власності; рівня самостійності у вирішенні управлінських функцій та участі в адміністративно-правових відносинах тощо.
Найчисельнішими серед інших суб'єктів адміністративного права є різні державні і недержавні організації, зокрема, підприємства та установи різних форм власності. Підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку (доходу). Установи – це такий різновид організацій, які здійснюють соціально-культурні або адміністративно-політичні функції з метою створення соціальних, культурно-мистецьких та інших духовних цінностей, організації забезпечення різних соціальних потреб населення, безпосередньої реалізації багатьох інших суспільних завдань, як правило, невиробничого характеру.
В адміністративно-правових відносинах вони беруть участь як самостійні юридичні особи через своїх керівників або інших представників їх адміністрації.