- •Міністерство освіти і науки україни
- •Факультет менеджменту
- •Тема 2. Суть, ознаки та принципи державного управління
- •Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин
- •Тема 4. Суб’єкти адміністративного права
- •1. Поняття та загальна характеристика суб'єктів адміністративного права
- •2. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України
- •3. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •4. Адміністративно-правовий статус фізичних осіб
- •5. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування
- •Тема 5. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в україні
- •1. Державна служба як різновид публічної служби: поняття, види, моделі та принципи. Правове регулювання та державна політика у сфері державної служби
- •2. Правове регулювання статусу державного службовця
- •3. Правові питання проходження державної служби
- •4. Особливості правового регулювання державної служби в органах місцевого самоврядування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Форми державного управління
- •Тема 7. Методи державного управління
- •Тема 9. Адміністративний примус
- •Тема 10. Адміністративний процес та адміністративне судочинство
- •1. Основні підходи до визначення поняття адміністративного процесу, його ознаки, принципи, структура, класифікація
- •2. Сутність та значення адміністративного судочинства
- •3. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства
- •Тема 11. Адміністративні провадження
- •Тема 12. Забезпечення законності і дисципліни в сфері державного управління
- •Тема 13. Адміністративно-правове регулювання
- •1. Адміністративно-правове регулювання у галузі підприємництва
- •2. Адміністративно-правове регулювання
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері фінансів
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту і комунікацій
- •Тема 14. Адміністративно-правове регулювання у соціально-культурній сфері
- •1. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у соціально-культурній сфері
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері культури та туризму
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я населення
- •5. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального захисту населення
- •Тема 15. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері
- •1. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення обороноздатності країни та національної безпеки
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі зовнішньої політики та митної справи
- •3. Державне управління внутрішніми справами
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції
- •Запитання для самоконтролю
- •Нормативні джерела
- •5. Концепція реформи адміністративного права, підготовлена робочою групою Кабінету Міністрів України. – к.: Верховенство права, 1998. – 87 с навчальна література
- •Наукова література
- •Тести до теми 4
- •1. Адміністративна дієздатність – це здатність:
- •Тести до теми 5
- •Тести до теми 10
- •10. Право на звернення до адміністративного суду реалізується шляхом подання:
- •Тести до теми 12
- •1. Мета державного управління у галузі транспорту та зв'язку:
- •2. Центральним органом виконавчої влади у галузі видобувної промисловості є:
- •Тести до теми 13
- •Тести до теми 14
2. Сутність та значення адміністративного судочинства
(адміністративна юстиція)
Орієнтація нашої країни на побудову правової, демократичної і держави та входження до Європейського Співтовариства передбачає наявність ефективного механізму захисту прав та свобод людини, одним із елементів якого є дієва та відповідальна система судового захисту фізичних та юридичних осіб від порушень їхніх прав та законних інтересів з боку органів державного управління у сфері і публічно-правових відносин. Створення системи адміністративних судів було визначено як напрям і судово-правової, і адміністративно-правової реформи, а також передбачалося положеннями Конституції України. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме адміністративне судочинство є способом реалізації цього конституційного права громадян на оскарження неправомірних дій та рішень органів державної влади.
Адміністративне судочинство (його ще називають адміністративною юстицією) – це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, тобто публічно-правових спорів, в яких хоча б однією стороною є орган державного управління. Такі спори виникають з приводу порушення органами державної влади прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Під суб'єктами владних повноважень слід розуміти органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До сфери адміністративного судочинства належать публічно-правові відносини, отже, центральним є розуміння публічності, публічного права. Досі у законодавстві не встановлено поняття «публічне право» та його відмінностей від приватного. Ці критерії виробляються правовою наукою. Традиційно вважається, що публічне право регламентує організацію і діяльність публічної влади і її відношення з приватними особами. Приватне право регулює відносини між приватними особами (і їх об'єднаннями). Метою публічного права є задоволення загального інтересу, приватне право орієнтоване на індивідуальні, приватні інтереси. Іноді виводяться і деякі інші критерії, але вони, як правило, походять з попередніх (такі, як характер регулювання – в публічному праві найчастіше імперативний, владний, а в приватному – диспозитивний; позиції суб'єктів відносин – суб'єкт публічного права володіє прерогативами публічної влади, суб'єкти ж приватного права перебувають в рівних положеннях). Мабуть, ключовим поняттям публічного права є публічний інтерес. Публічний інтерес часто ототожнюється з суспільним інтересом або вважається, що категорія «публічні інтереси» охоплює як суспільні, так і державні потреби.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобіганням несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.