- •Міністерство освіти і науки україни
- •Факультет менеджменту
- •Тема 2. Суть, ознаки та принципи державного управління
- •Тема 3. Механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин
- •Тема 4. Суб’єкти адміністративного права
- •1. Поняття та загальна характеристика суб'єктів адміністративного права
- •2. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України
- •3. Адміністративно-правовий статус Президента України
- •4. Адміністративно-правовий статус фізичних осіб
- •5. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування
- •Тема 5. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування в україні
- •1. Державна служба як різновид публічної служби: поняття, види, моделі та принципи. Правове регулювання та державна політика у сфері державної служби
- •2. Правове регулювання статусу державного службовця
- •3. Правові питання проходження державної служби
- •4. Особливості правового регулювання державної служби в органах місцевого самоврядування
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема 6. Форми державного управління
- •Тема 7. Методи державного управління
- •Тема 9. Адміністративний примус
- •Тема 10. Адміністративний процес та адміністративне судочинство
- •1. Основні підходи до визначення поняття адміністративного процесу, його ознаки, принципи, структура, класифікація
- •2. Сутність та значення адміністративного судочинства
- •3. Система адміністративних судів та їх компетенція. Кодекс адміністративного судочинства
- •Тема 11. Адміністративні провадження
- •Тема 12. Забезпечення законності і дисципліни в сфері державного управління
- •Тема 13. Адміністративно-правове регулювання
- •1. Адміністративно-правове регулювання у галузі підприємництва
- •2. Адміністративно-правове регулювання
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері фінансів
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері транспорту і комунікацій
- •Тема 14. Адміністративно-правове регулювання у соціально-культурній сфері
- •1. Загальні засади адміністративно-правового регулювання у соціально-культурній сфері
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки
- •3. Адміністративно-правове регулювання у сфері культури та туризму
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я населення
- •5. Адміністративно-правове регулювання у сфері соціального захисту населення
- •Тема 15. Адміністративно-правове регулювання в адміністративно-політичній сфері
- •1. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення обороноздатності країни та національної безпеки
- •2. Адміністративно-правове регулювання у галузі зовнішньої політики та митної справи
- •3. Державне управління внутрішніми справами
- •4. Адміністративно-правове регулювання у сфері юстиції
- •Запитання для самоконтролю
- •Нормативні джерела
- •5. Концепція реформи адміністративного права, підготовлена робочою групою Кабінету Міністрів України. – к.: Верховенство права, 1998. – 87 с навчальна література
- •Наукова література
- •Тести до теми 4
- •1. Адміністративна дієздатність – це здатність:
- •Тести до теми 5
- •Тести до теми 10
- •10. Право на звернення до адміністративного суду реалізується шляхом подання:
- •Тести до теми 12
- •1. Мета державного управління у галузі транспорту та зв'язку:
- •2. Центральним органом виконавчої влади у галузі видобувної промисловості є:
- •Тести до теми 13
- •Тести до теми 14
4. Особливості правового регулювання державної служби в органах місцевого самоврядування
Служба в органах місцевого самоврядування – окремий вид публічної служби, що підтверджується чинним законодавством і не ототожнюється ні з державною службою, ні зі службою у недержавній сфері. Іноді щодо її позначення використовується термін «муніципальна служба», що на думку більшості вчених-адміністративістів, і з ними слід погодитися, є певною мірою необґрунтованим та передчасним. Служба в органах місцевого самоврядування має багато спільного у правовому регулюванні із державною службою, що дозволило сформуватися в адміністративній науці позиції про віднесення служби в органах місцевого самоврядування до різновидів державної служби, а на теоретичному рівні це питання досі залишається дискусійним.
Нормативно-правовою базою регулювання місцевого самоврядування в Україні служить Конституція України (розділ XI), закони України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 p., “Про органи самоорганізації населення” від 11 липня 2001 p., “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 p., окремі укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів України.
Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їхній правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначаються Законом України від 7 червня 2001 р. «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Згідно з положеннями Закону служба в органах місцевого самоврядування базується на принципах, служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їхніх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов'язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді. Право на службу в органах місцевого самоврядування мають громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території. На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою в обсягах, достатніх для виконання службових обов'язків. Обмеження щодо перебування на службі в органах місцевого самоврядування є традиційними та встановлюються статтями 12, 13 згаданого Закону.
Певні особливості має регулювання правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування, яке, окрім Конституції України та зазначеного Закону, доповнюється також законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», від 11 липня 2002 р. «Про статус депутатів місцевих рад», від 6 квітня 2004 р. «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та іншими законодавчими актами. В органах місцевого самоврядування встановлені такі види посад:
1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;
2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;
3) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» регулює порядок прийняття на службу в органи місцевого самоврядування, наводить класифікацію категорій посад в органах місцевого самоврядування (всього встановлено сім категорій), встановлює відповідні ранги посадових осіб (їх п'ятнадцять), формування кадрового резерву, порядок проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування (здійснюється один раз на чотири роки), підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. Граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Ці обмеження не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування, які обираються на виборні посади. Законом передбачено можливість продовження терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядування за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради, але не більш як на 5 років.