- •Міністерство освіти і науки України Криворізький економічний інститут Кафедра правознавства
- •Для студентів економічних спеціальностей
- •Кривий Ріг
- •Мета та завдання курсу “Правознавство”
- •Зміст дисципліни по темам
- •Тема 1. Основні поняття теорії держави
- •Тема 2. Основні поняття теорії права.
- •Тема 3. Поняття та види правопорушень.
- •Тема 4. Реалізація конституційних прав та обов’язків.
- •Тема 5. Загальні положення цивільного права України.
- •Тема 6 . Правові основи зобов’язального права.
- •Тема 7 . Загальні положення сімейного права України.
- •Тема 8 . Трудове право та трудові правовідносини.
- •Тема 9 . Загальна характеристика кримінального права . Поняття злочину та його склад. Види злочинів.
- •Тема 10 . Основи процесуального права України.
- •Плани лекцій.
- •Тема 8 . Трудове право та трудові правовідносини.
- •Плани семінарських занять.
- •Тема 3. Поняття та види правопорушень.
- •Тема 4. Реалізація конституційних прав та обов’язків.
- •Тема 5.Основи цивільного законодавства.
- •Тема 6 . Зобов’язальне право.
- •Тема 7 . Загальні положення сімейного права України.
- •Тема 8 . Трудове право та трудові правовідносини.
- •Тема 9 . Загальна характеристика кримінального права.
- •Тема 10. Основи процесуального права України.
- •Тема 1. Основні поняття теорії держави.
- •1. Поняття і ознаки громадянського суспільства та правової держави
- •Основні підходи до праворозуміння
- •Тема 2. Основні поняття теорії права.
- •Функції та принципи держави і права
- •4. Тлумачення норм права.
- •1.За функціональною спрямованістю норми права діляться на:
- •6. Юридичні факти: поняття , значення і класифікація.
- •Тема 3. Поняття та види правопорушень.
- •Правова поведінка та її види.
- •Причини вчинення правопорушень
- •3.Поняття, види та підстави юридичної відповідальності
- •4.Поняття законності і правопорядку, їх гарантії.
- •Тема 4. Реалізація конституційних прав та обов’язків.
- •Правоохоронні органи України
- •Тема 5. Загальні положення цивільного права України.
- •Тема 6 . Правові основи зобов’язального права.
- •Тема 7 . Загальні положення сімейного права України.
- •Тема 8 . Трудове право та трудові правовідносини
- •Тема 9 . Загальна характеристика кримінального права.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Стадії вчинення злочину та співучасть у вчиненні злочину
- •Покарання та його види
- •Тема 10. Основи процесуального права України.
- •Основи цивільного процесуального права.
- •2. Основи кримінального процесуального права.
- •3. Основи господарського процесуального права.
Тема 2. Основні поняття теорії права.
1.Право у системі соціальних норм. Кожне суспільство потребує соціального регулювання, тобто впорядкування суспільних відносин та цілеспрямованого впливу на людську поведінку. Таке регулювання здійснюється за допомогою соціальних норм.
Соціальні норми — це правила поведінки, що поширюються на певні групи людей, регулюють суспільні відносини та забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.
Основні соціальні норми класифікують у залежності від їх змісту та способів встановлення і забезпечення.
Соціальні норми діляться на види:
— норми права, які встановлюються чи санкціонуються і охороняються державою;
— мораль — норми, що склалися під впливом громадської думки у зв'язку з уявленнями про добро, зло, правду, справедливість і т. д.;
— звичаї— норми, що склалися історично і в результаті багаторазового повторення увійшли у звичку;
— корпоративні норми, тобто норми громадських організацій, які держава визнає або навіть надає їм обов'язкового характеру;
— релігійні норми, тобто норми, що регулюють поведінку людей, посилаючись на існування тих чи інших надприродних сил.
Право є складовою частиною системи соціальних норм, хоч і має свої суттєві особливості. Всі соціальні норми повинні діяти в єдиній системі, яка є внутрішньо несуперечлива і узгоджена.
Функції та принципи держави і права
Функції права- це основні напрями впливу права на суспільні відносини, що забезпечують їх стабільність і упорядкованість.
Функції права умовно поділяються на загально-соціальні та спеціально-юридичні. До загально-соціальних функцій права належать:
економічна – закріплення форм власності, упорядкування виробничих відносин і т.д.;
політична – регулювання політичних відносин та діяльності суб’єктів політичної системи;
виховна – відображення державної та правової ідеології, формування правової культури населення;
комунікативна – встановлення зв’язків між суб’єктом управління (органом влади) та об’єктом управління (підвладними особами).
Спеціально-юридичними функціями є:
регулятивно-статична – полягає у закріпленні (фіксації) та стабілізації суспільних відносин. Найчіткішими проявами цієї функції є закріплення прав людини, визначення державного устрою, компетенції державних органів тощо;
регулятивно-динамічна – полягає у визначенні майбутньої необхідної чи можливої поведінки людей;
охоронна – забезпечення охорони і захисту існуючих суспільних відносин від протиправних посягань;
оцінна – право виступає як критерій оцінки правомірності чи неправомірності діяльності фізичних та юридичних осіб.
Принципи права- це основоположні ідеї, що характеризують зміст права, його сутність і призначення в суспільстві
Принципи права поділяються на загальноправові, галузеві та міжгалузеві.
Загальноправові принципи притаманні праву в цілому. Серед них виділяються такі принципи:
принцип справедливості – втілює компроміс між особою, державою і суспільством, забезпечує відповідність між діями людини та їх соціальними наслідками;
принцип поваги прав людини закріплює, що права та свободи людини є найвищою цінністю;
принцип законності передбачає, що конституція має найвищу силу, усі закони та підзаконні акти мають їй відповідати, а всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадяни повинні дотримуватися вимог конституції та законів держави;
принцип правосуддя означає гарантованість звернення будь-якої особи до суду за захистом її порушених прав чи законних інтересів.
Галузеві принципи властиві окремим галузям права. Зокрема, це такі принципи, як принцип індивідуалізації покарання (кримінальне право), принцип презумпції винуватості (цивільне право) тощо.
Міжгалузеві принципи спільні для декількох галузей права. Наприклад, принцип презумпції невинуватості властивий кримінальному та адміністративному праву, принцип змагальності сторін – кримінальному, цивільному та господарському процесу.
Функції держави — це основні напрямки діяльності держави, в яких виражається та конкретизується суть, соціальне призначення, завдання і цілі держави.
Існують різні способи класифікації функцій держави:
— за соціальною значимістю — основні і другорядні;
— за змістом — економічні, політичні, гуманітарні, екологічні та ін.;
— за тривалістю — постійні і тимчасові;
— за спрямованістю — зовнішні і внутрішні. Поділ функцій на внутрішні і зовнішні є найбільш поширеним. У внутрішніх функціях конкретизується внутрішня політика та управлінська діяльність держави. Основними внутрішніми функціями більшості сучасних держав, включаючи Україну, є:
— захист конституційного ладу;
— забезпечення і захист основних прав людини;
— охорона законності і правопорядку;
— соціальне забезпечення;
— охорона навколишнього середовища;
— господарсько—організаторська функція і т. д.
Зовнішні функції характеризують державу як суб'єкта міжнародних відносин. Основними з них є:
— оборона країни;
— підтримання добросусідських відносин з іншими державами;
— зовнішньоекономічна діяльність і т. д.
3.Поняття галузі права і правового інституту Найбільшим елементом системи права є галузь права. Галузь права — відносно самостійна сукупність юридичних норм, яка регулює якісно однорідну сферу (рід) суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.
Провідна галузь права — конституційне (державне) право — система принципів і норм конституції, які закріплюють основи суспільного і державного ладу, форму правління і державного устрою, механізм здійснення державної влади, правове становище особи. Через призму конституційного права можна сприйняти правовий образ держави як цілісного явища. Конституційне право у питанні взаємовідносин держави і громадян виходить із того, що права людини і громадянина не даруються державою, а належать людині від народження, випливають із її статусу як особи. Призначення держави — створити належні умови для реалізації прав і свобод людини. Над конституційним правом як основною галуззю права всієї правової системи нібито надбудовані: — з одного боку, адміністративне та цивільне право — дві профілюючі галузі, що втілюють у предметі та методі регулювання первинні начала публічного і приватного права відповідно; — з іншого боку, кримінальне право — профілююча галузь, спрямована головним чином на виконання охоронних завдань.
Адміністративне право — система правових норм, які регулюють управлінські відносини у сфері здійснення виконавчої влади, розпорядничої діяльності державного апарату, його взаємовідносин з іншими державними та недержавними організаціями і громадянами.
Цивільне право — система правових норм, які регулюють майнові і особисті немайнові відносини, що укладаються між фізичними та юридичними особами як рівноправними.
Кримінальне прво — система правових норм, які охороняють від злочинних посягань на права і свободи людини і громадянина, конституційний лад, усі види власності тощо, установлюючи міру кримінальної відповідальності за їх вчинення. Особливу галузь права становить міжнародне право. Міжнародне право — система правових норм, які регулюють публічні взаємовідносини між державами (міжнародне публічне право) або приватні правові відносини між громадянами різних країн та їх об'єднань (міжнародне приватне право). Міжнародне право розглядає всі держави рівними, незалежно від кількості населення, багатства й могутності. Воно спрямоване на дотримання стабільності у міжнародному житті й на заохочення торгових та інших контактів між державами. Міжнародне право ґрунтується на міжнародних угодах, його норми у разі протиріч із нормами національного права, тобто внутрішнього права держави, мають перевагу. За субординацією у правовому регулюванні відрізняють матеріальні та процесуальні галузі права.
Матеріальні галузі права (матеріальне право) — прямо регулюють суспільні відносини. До них належать конституційне (державне), цивільне, адміністративне, кримінальне та ін. право. Процесуальні галузі права (процесуальне право) — визначають процедуру реалізації матеріального права і є похідними від нього. Матеріальним галузям права — адміністративному, цивільному, кримінальному відповідають процесуальні — адміністративно-процесуальне, цивільне процесуальне, кримінально-процесуальне право. Процесуальні галузі права мають свій предмет регулювання, який відрізняється від предмета регулювання матеріальних галузей права. Ним є так звані організаційні відносини, які формуються в результаті діяльності уповноважених суб'єктів, пов'язаної із застосуванням норм матеріального права. Ці організаційні відносини представляють особливий прошарок, за рівнем не збіжний із предметом регулювання матеріального права.
Якщо система права складається з галузей, то самі галузі складаються з підгалузей, інститутів і норм права. Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права. Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин. Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ. Наприклад, галузь конституційного права — «інститут громадянства», «інститут виборчого права» та ін. Галузь цивільного права — інститути «купівлі-продажу», «представництва», «спадкування», «відшкодування шкоди», «дарування» та ін. Галузь кримінального права — інститут «необхідної оборони», інститут «крайньої необхідності», інститут «затримання особи, яка явно вчинила суспільне небезпечне діяння» та ін. Галузь екологічного права — інститут права власності на природні ресурси і об'єкти, інститут природокористування, інститут правової охорони природних ресурсів і навколишнього середовища і т.д. Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.
Наведемо класифікацію інститутів права.Інститути права за сферою поширення (або за складом):
- галузеві (інститут спадкування);
- міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності).
Інститути права за функціональною роллю:
- регулятивні (інститут міни);
-охоронні (інститут кримінальної відповідальності).
Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:
- матеріальні (інститут підряду);
- процесуальні (інститут порушення кримінальної справи).
Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права