12. Епізоди з п’єси Хазяїн

13. Творчість улюбленого письменника сучасності

Нечуй-Левицький

ван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. І.Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. Його повісті «Причепа», «Гориславська ніч», «Дві московки», «Хмари», як згадував І.Франко, «читала вся Мала Русь з великою вподобою». А по-вісті «Кайдашева сім’я» та «Микола Джеря» й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури. «Українська жизнь, — писав Нечуй-Левицький, — то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». Розквіт творчості письменника припадає на другу половину 70-х — початок 80-х років, коли вийшли його оповіді з народного життя «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». У цих справжніх літературних перлинах письменник виявив велику майстерність у змалюванні народних характерів.

14. Хто створив першуукр професійну трупу, хто з драматургів до неї входив

1882 р. М.Кропивницький створив першу українську професійну трупу. До неї були запрошені актори-професіонали і аматори К.Стоян-Максимович, І.Бурлака, М.Садовський, Н.Жаркова, О.Маркова, М.Заньковецька, Л.Манько, О.Вірина, А.Максимович.

15. Людина, сім’я та сус-во в Кайдашевій сім’ї – похожее списать с билета № 11

16. Проблеми і образи повісті Талант

На реальних подіях основана й повість «Талант», що розкриває перед читачем цілий спектр проблем, які на той час не можна було вирішити. І головною з них можна назвати проблему занапащення таланту. У центрі повісті образ Тетяни — енергійної, життєрадісної дівчини, вчительки молодших класів. Тетяна щедро обдарована від природи — має схильність до науки, бо, закінчивши школу, сама змогла стати вчителькою, добрий організатор, адже саме її зусиллями було організовано у селі імпровізований театр, але головне — це її голос, яким милуються й заслуховуються всі мешканці села.

Друга сюжетна лінія повісті піднімає ще один шар проблем, пов'язаних з діяльністю сільських вчителів. Кому, як не Васильченку, було знати, яким важким було це життя. Вчителі жили на мізерну зарплатню, часто в холодних кімнатах при школі, проте вони намагалися підняти рівень освіченості селян, змінити їх світогляд.

17. Символ трагізму й розпачу прощання з рідним краєм в новелі Камінний хрест

Камінний хрест переростає в образ-символ, що уособлює важку долю народу-трудівника. Він — пам'ятник тисячам українських селян, які так і не повернулися додому, засіваючи своїми кістьми чужі землі. Недаремно поміж емігрантами й досі так журно звучить пісня на слова Стефаникового побратима по перу Богдана Лепкого «Журавлі». «Заки море перелечу, крилонька зітру», — співається в ній. Пошук порятунку від неймовірних злиднів часто закінчувався драматично.

Новела Василя Стефаника «Камінний хрест» і сьогодні кличе до роздумів. Знову емігранти-журавлі покидають Україну, тікаючи від безробіття, від безглуздя, яке діється в новій державі, вже на своїй землі. Знову — людські трагедіі'і розлуки і зневіра.