50Проаналізуйте поезію "рідна мова" ,розкрийте її ідейний пафос,з'ясуйте особливості художньої форми вірша

Вірш «Рідна мова» (1958) є величальною піснею українській мові.

Рідну мову поет порівнює з гулом століть, шумом віків, подихом бурі, дає їй влучні, як афоризми, метафоричні визначення:

У мові відбивається все життя народу, його минуле, сучасне і майбутнє, життя людини в суспільстві і сім'ї, її радість і горе, розчарування і надії. В метафоричних висловах Рильського — «життя духовного основа», «рідна мова», «язик вогненний», «народу вище слово» розкривається величезна роль мови в житті українського народу, підкреслюється думка, що рідна мова у найтяжчі часи була не лише засобом культурного й політичного розвитку, а й зброєю в боротьбі за соціальне й національне визволення.У вірші гнівно тавруються «цареві близні і кати, раби на розум і на вдачу», які «хотіли вирвати язик» в українського народу, переслідували і забороняли його мову. Українську мову «в ярмо хотіли запрягти», осліпити й «повести на чорні торжища, незрячу», «хотіли ноги поламати», «в'язали, кидали за грати»,М. Рильський розглядає мову як неоціненне духовне багатство, що передається з покоління і покоління. Поет радить вчитися у народу, де «кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина». Він закликає до глибокого вивчення мови, до засвоєння мовних багатств, дбайливо зібраних попередниками, бо народ — творець і охоронець мови.

51 Характеристика образів повісті "перехресні стежки". Селянство у повісті,його тяжке й беззахистне становище

Герої Франка далеко не ідеальні. Вчинками різних людей керують різні мо-І тиви, бо й люди не однакові. Так, благородним й близьким до людей зображено отця Зварича. На відміну від традиційного в літературі образу священика-ха-барника, отець Зварич - справжній пастир, духовний отець для своїх парафіян, їхній порадник і помічник. Євгеній Рафалович дуже цінує його дружбу і звертається за порадою до нього. Але от що цікаво і чого не було у творах інших ав-і торів - Франко показує, як може розумна людина йти на компроміс, коли це вигідно, навіть зі своїми ідейними противниками, при цьому не поступаючись своїми принципами. Так, Рафалович користується допомогою лихваря Вагаана, хоч і не знає достеменно, чому той це робить. А ось пан бурмістр, що прагнув поразки Брикальського, допомагає Рафаловичу провести селянське віче - надає приміщення, обхитривши пана старосту.

Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича Іван Франко бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо яскраво це видно під час віча, коли люди, «про яких, судячи з їх зверхнього вигляду, всякий сказав би, що ледве вміють дорахувати до п’ятьох, нараз ииявляли себе неабиякими бесідниками». Отут виявилася суть селянства. Так, ніоди по селах часто темні, затуркані, залякані, безправні. Досить згадати жахливий випадок, коли внаслідок неправильного щеплення помирають селянські діти. Та й одурити їх може кожен безсоромний чиновник чи пройдисвіт на іразок адвоката Шпадельського. Останній видурює в селян, наляканих війною, інжкою працею нажиті гроші нібито за те, щоб звільнити їхніх синів від армії. Селяни ж і справді неосвічені, наївні, довірливі. їх стільки разів ошукували, що іони й не знають, кому вже вірити. Вони безправні, їм ні до кого звернутися. Ось тому й вирішив Рафалович допомагати селянам захищатися. Отож особливістю зображення селянства у повісті «Перехресні стежки» є ре алістичне відображення справжнього становища селянства у суспільстві і шля виходу з нього, з цієї скрути за допомогою народної інтелігенції.