30.Ідено-художнє багатство філософської та громадської лірики Івана Франка.

Поетична спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою.

Лірика Франка — це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду.

Героєм громадянської лірики є носій ідей нового життя, вільного суспільства.До неї можна віднести:»Гімн!,»Каменярі»,»З вершин і низин».

До філософської лірики анйбільш видатнішим є цикл віршів «моя любов»,у якій змальовується поетичний образ Вітчизни ,який постає у образі Божої Матері.Таеож до неї належить «Гріє сонечко»--сіяч-хлібороб вітлений у образ землі—борець за щасливу долю народу.у цей образ втілена інтелігенція,що несла визвольні дії в народ.

У циклі "Веснянки" Франко, вживаючи прийом паралелізму, показує весняне пробудження природи і готовність суспільства сприйняти новизну життя. Отже, героєм громадянської лірики є носій ідей нового життя, вільного суспільства.

По-новому відкривається для нас Франко, коли читаємо збірку "Зів'яле листя" Перед нами розгортається драма ліричного героя, викликана обставинами громадського та інтимного життя. "Зів'яле листя" — це художній образ втрачених надій, нерозділеного кохання.

Мотиви лірики Івана Яковича Франка — це своєрідна сповідь поета про своє життя і життя свого народу, філософське осмислення дійсності. 

31.Що виступає символом трагізму й розпачу прощення з рідним краєм у новелі в.Стефаника «Камінний хрест».

Іван Дідух—головний герой твору.Він важким і довгим тудом добмвся того,щоб його знмля на горбі родила плоди.Коли його сімю спіткала скрута він змушений із своєю сімєю їхати на заробітки.Це для Дідуха велика психологічна травма,тому він ще довго не міг попрощатися зі своїм домом і землею.Тому,на пам'ять собі своїй дружині він поставив невеликий камінний хрест на горбі—як спогад про вічного трударя на землі.Також,камінний хрест нагадую могилу,яка асоціюється із еміграцією,де помирали сотні переселенців.Іншим символом трагізму й розпачу прощення з рідним краєм виступає юожеввільний танець Івана зі своєю дружиною всередині дому—як вияв чогось підсвідомого,божевільного.Ще одним символом можна назвати хату,в якій проживала сімя,адже після того як вони виходили з хати,то «ціла хата наче заридала,Як би хмара плачу,що нависла над селом, прорвалася.»

На мою думку символів можна назвати багато адже цей твір створений на реальних подіях багатьох людей у кожного із якого був свій символ трагізму і розпачу.

32.П Тичина .Збірка «Перемагать і жить».Новаторство творчості поета.

Тичину називали «то символістом, то імпресіоністом, то романтиком чи зводять характер його поезії до справді притаманної йому панмузичности, та проте він не вкладається в рами жодного «ізму» 

Тичинаналежить до когорти митців, котрі скрізь і завжди дошукуваліся  "свого кореня" і "свого дієслова". Він вмів піднестись на тіверховини, куди не ступала нога його попередників. 

Могутній талант Тичини - щедрий. Він збагатив художню скарбницютворами феноменальними за своєю правдивістю, щирістю, неповторністюліризму і досконалістю форми.

Новаторство для Тичини - одна із закономірностей розвиткумистецтва. Воно знаходиться в діалектічному зв'язку з такимипоняттями, як класовість, народність. Поняття новаторства Тичинарозглядав у зв'язку з традиціями. Продовження, розвиток передовихтрадицій - це одне із джерел новаторства: "У мистецтві реалізмусміливе новаторство в художньому зображенні життя поєднується звикористанням і розвитком усіх прогресивних традицій світовоїкультури. "Призначення митця - новатора поет вбачав в тому, щобприскорювати рух до щасливого майбутнього

Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: «Перемагать і жить!» Поезія Тичини теж воювала, мстила, ненавиділа, мобілізовувала, окриляла. Назва книги «Перемагать і жить!» (1943) — влучне визначення помислів і дій народу в роки війни: подолати ненависного ворога, жити й процвітати нашій Батьківщині!

Гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті, наступальна сила слова — ознаки творчості П. Тичини періоду війни.

Його збірка віршів «Перемагать і жить» об'єднана однією провідною ідеєю, одним бойовим закликом — «перемагать і жить». Цей бойовий заклик був виявом думок і почуттів українського народу.