67. Портрет

Портрет у літературі — один із засобів характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів. Маючи за основний предмет художнього зображення взаємодію людини з довкіллям, письменники описують зміни зовнішнього вигляду персонажів у конкретних ситуаціях, у взаєминах поміж ними.

68. Теорія літератури: комедія.

Комедія— драматичний твір, у якому відображається смішне в житті,висміюються негативні і суспільно-побутовіявища,риси людей.Зажанром комедії бувають:

а)ліричні

б)сатиричні

в)водевілі

69. Теорія літератури: трагедія

Трагедія— драматичний твір, в основу якого покладено гострий, непримиренний і характерний для певної епохи конфлікт ,а незвичайний герой,вступаючи в боротьбу з нездоланими в даній ситуації силами,часто гине.

70. Теорія літератури: драма.

Драма— один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

71. Теорія літератури: драматургія.

Драматургія— драма в широкому значенні слова, або ж сукупність драматичних творів певного письменника, певної літератури, певної доби. Д. називають також теорію драматичної творчості.

72. назвіть жанри літератури їх значення

Літературний жанр — термін, що має загальне значення, об'єднує літературну систематику, класифікацію літературних творів за різними типами їх поетичної структури.

Жанри літератури

Епічні жанри

архаїчні: - міф - казка (казки про тварин, соціально-побутові, чарівні) - переказ - легенда - загадка - прислів'я - приказка - билини - думи - байка - притча - афоризм - літопис актуальні(сучасні): - роман - повість - оповідання - новела

Ліричні жанри пісня сонет елегія епіграма

Ліро-епічні жанри поема балада ода

Драматичні жанри трагедія комедія драма водевіль

73. Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus — найглибший, потаємний) — умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають "любовною", або "еротичною". І.л. розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини.J

74. По́вість — епічній прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядніх персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування повісті та роману менш виразне. Схожі вони за предметом зображення (життєві будні чи вагомі історичні події), засобами зображення, розкриттям характерів. Однак повість охоплює менше коло проблем, коротший період життя героя.J

75.Імпресіоналізм- (фр. impressionisme, від impression - враження) - художній напрям у мистецтві останньої третини XIX - початку XX ст., що зробив величезний вплив на розвиток мистецтва. Представники імпресіонізму прагнули передати безпосереднє враження від навколишнього світу, мінливі стани природи.J

76.Індивідуальний стиль письменника-індивідуальна творча манера, «творче облич­чя» окремого письменника, різний підхід до написання твору. Стиль письменника пов'язаний не лише з обраним художнім мето­дом, а й із творчою індивідуальністю митця.J

77. Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, в якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.J

78. Драматична поема —невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. В основу Д.п. закладається внутрішній динамічний сюжет — власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними.J

Драма-феєрія— один із жанрових різновидів драми. Для цього виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів та трюків.J

79.Соціально-психологічна повість-це один із різновидів романного жанру, в якому в складних,часто екстримальних життєвих ситуаціях розкриваються багатогранні характери героїв з усім розмаїттям їхнього психологічного функціонування в контексті соціального середовища.Для соціально-психологічних творів характерне розкриття несподіваних вчинків, прихованих причин поведінки персонажів через розкриття спадкових факторів, потаємних бажань, роздумів, мрій, снів. На відміну від соціально-побутових творів, у яких увага митця прикута до повсякденного життя, зримих, передусім соціальних, причин і наслідків поведінки персонажів, автор соціально-психологічного твору досліджує взаємини особи і соціуму, враховуючи психологічні чинники: інтелектуальні зусилля, емоції, інтуїцію, свідомі й несвідомі поривання людини.J

80.Літературний процес— це багатоманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній та жанровій своєрідності творів тощо. Обумовлюється літературний процес багатьма факторами мистецького і суспільного порядку, зокрема інтенсивністю літературного життя в тому чи іншому регіоні чи в певному культурному центрі країни.J

Літературні течії- певні напрями у літературі.

81.Оповідання— невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та ін.).J

82 Нове́ла (італ.novella, відлат.novellus — новітній) — невеликий за обсягомпрозовийепічнийтвір про незвичайнужиттєвуподію з несподіванимфіналом, сконденсованою та яскравовимальованоюдією.Новелівластивілаконізм, яскравість і влучністьхудожніхзасобів.

83 Поема(грец. ποίημα, відποιέω — творю) — одинізжанрівліро-епосу. Це великий віршованийтвір, у якомупорушуютьсяважливіпроблемиминулого, сучасногочимайбутнього. У поемізливаютьсявоєдиноепічні (події, сюжети, характери) і ліричніелементи (авторськіпере­живання, ліричнівідступи, ліричний герой). Поема часто маєще йелементидрами (наскрізна на­пружена дія, монологи та діалоги).

84 психологічна повысть— це один ізрізновидів романного жанру, в якому в складних,частоекстримальнихжиттєвихситуаціяхрозкриваютьсябагатогранніхарактеригероїв з усімрозмаїттямїхньогопсихологічногофункціонування в контекстісоціальногосередовища.Длясоціально-психологічнихтворівхарактернерозкриттянесподіванихвчинків, прихованих причин поведінкиперсонажів через розкриттяспадковихфакторів, потаємнихбажань, роздумів, мрій, снів.

85 Філософськалірика — поезія, спрямована на філософськеосмисленнясвіту, людини, є виявомфілософськихпоглядівліричного героя. Ф.л. і філософіямаютьспільний предмет осягнення — загальнізакономірностіжиття, природи, розвиткусуспільства. Проте наука базується на узагальненняхлогічного порядку, а поезія — на асоціативнихроздумах. ХарактернимиособливостямиФ.л. є художнянастанова на пізнаннясутнісних проблем буття, часу і простору, превалюваннялогізованихузагальненихобразів, медитація як спосібліричногоосмисленнядійсності.

86 Історичніпісні — цефольклорні твори, присвяченіпевнійісторичнійподії, чивідомійісторичнійпостаті. У цихпісняхвисловлюєтьсяставлення народу до історичнихподійчигероїв.В історичнихпіснях часто оспівуютьсябезіменнігерої, але їхнядіяльністьпов'язана з конкретнимісторичнимперіодом. Появаісторичнихпісень є наслідкомрозвиткуісторичноїсвідомості народу і йогохудожньогомислення. Вони з'явились у ХV столітті, в періодборотьбиукраїнського народу протитурецько-татарськихзагарбників, увібравшитрадиціїгероїчногоепосуКиївськоїРусі та українських дум.

87 Ліричний герой — суб'єктвисловлювання в ліричномутворі, свого роду персонажлірики. «Ліричний герой» — це образ, щовиникає в уявiчитачапiдвраженнямвисловлених у творiпочуттiв, переживань, роздумiв. Лiричний герой не обов'язковототожний з автором. Через нього автор абопередаєвласніпочуття, або ж просто відображаєпереживанняпевноїякості. Ліричний герой — поняттясуб'єктивне.

88 Романти́зм (фр.romantisme) — ідейнийрух у літературі, науці й мистецтві. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захопленняфольклором і народною мистецькоютворчістю, шуканняісторичноїсвідомості й посиленевивчанняісторичногоминулого (історизм), інколивтечавіддовколишньоїдійсності в ідеалізованеминулеабо у вимріянемайбутнєчи й у фантастику. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і постанняновихлітературнихжанрів — балади, ліричноїпісні, романсовоїлірики, історичнихроманів і драм.Своїмиідеями і настановами, зокреманаголошуваннямнародності і ролі та значеннянаціонального у літературі і мистецькійтворчості, романтизм відіграввизначну роль у пробудженні й відродженніслов'янськихнародів, зокремаукраїнського. Першими виявамиукраїнського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» ОлександраПавловського і збіркаМиколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибокусвоєрідність і самостійністьукраїнськоїмови йукраїнськоїнародноїпоезії.

89 Ліричний герой — суб'єктвисловлювання в ліричномутворі, свого роду персонажлірики. «Ліричний герой» — це образ, щовиникає в уявiчитачапiдвраженнямвисловлених у творiпочуттiв, переживань, роздумiв. Лiричний герой не обов'язковототожний з автором. Через нього автор абопередаєвласніпочуття, або ж просто відображаєпереживанняпевноїякості. Ліричний герой — поняттясуб'єктивне.

90 Ліричний герой — суб'єктвисловлювання в ліричномутворі, свого роду персонажлірики. «Ліричний герой» — це образ, щовиникає в уявiчитачапiдвраженнямвисловлених у творiпочуттiв, переживань, роздумiв. Лiричний герой не обов'язковототожний з автором. Через нього автор абопередаєвласніпочуття, або ж просто відображаєпереживанняпевноїякості. Ліричний герой — поняттясуб'єктивне.