- •Затверджено науково-методичною радою Академії митної служби України
- •Лекція 1 Культура як предмет культурознавства
- •Визначення культури
- •Структура культури
- •Предмет культурознавства
- •Культура і цивілізація
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Лекція 2 Основні культурологічні концепції
- •Філософія Гегеля як теорія культури
- •Людина, творчість, культура в філософії м. Бердяєва
- •Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда
- •Культура та колективне несвідоме: концепція к.Г. Юнга
- •Концепція ігрової культури Йохана Хейзинги
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Лекція 3
- •Культура первісного суспільства
- •Міф як форма буття людини і перша історична
- •Форма культури
- •Основні риси первісної культури
- •Походження первісного мистецтва та періоди його розвитку
- •Типологія розвитку художньої культури первісного мистецтва
- •Етапи розвитку єгипетської культури. Писемність єгиптян
- •Вірування єгиптян і пантеон єгипетських богів
- •Художня культура Стародавнього Єгипту і її зв’язок із заупокійним культом
- •Пам’ятки художньої культури Єгипту
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Лекція 5 культура месопотамії Історія державності Месопотамії
- •Писемність
- •Релігійні уявлення жителів Межиріччя
- •Художня культура Месопотамії
- •Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Лекція 6 трипільська культура Походження трипільської культури
- •Вірування і світогляд
- •Художня культура
- •Контрольні питання
- •Ілюстративний матеріал
- •1. Карта культур мідного віку на території України: 1 – трипільська культура (5400 – 2750 рр. До н. Е.).
- •Лекція 7
- •Антична культура
- •Культура стародавньої греції
- •Історія розселення грецьких племен
- •Головні риси давньогрецької культури
- •Лекція 8 культура стародавнього риму
- •Релігійні уявлення римлян, еллінізація римської релігії
- •Римська міфологія
- •Специфіка публічного життя римлян: свята та видовища
- •Художня культура
- •Пам’ятки художньої культури Риму
- •Лекція 9 культура середньовіччя
- •Періодизація Середньовіччя
- •Особливості середньовічної культури та менталітету
- •Світ в уявленні середньовічної людини
- •Головні риси середньовічної культури
- •Культура Візантії
- •Періодизація культури Візантії
- •Класичний період візантійської культури VIII – XI ст.
- •Епоха Комнінів – хі – хіі ст.
- •Культура пізньої Візантії хiii – xvі ст.
- •Візантійська теорія образу
- •Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Визначте основні періоди розвитку культури Середньовіччя.
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Наука й освіта у Західній Європі Середніх віків
- •Художня культура і її основні стилі. Романський стиль
- •Середньовічна готика
- •Міська культура подарувала світові:
- •Музика та театр
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Лекція 11 культура середньовічної русі Історичні передумови виникнення української культури
- •Культура дохристиянської Русі: язичництво, пантеон язичницьких богів
- •Художня культура Київської Русі
- •Пам’ятки художньої культури Київської Русі
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Лекція 12 культура відродження Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи
- •Головні риси культури Ренесансу
- •Періодизація італійського Ренесансу
- •Скульптура
- •Північне Відродження
- •Література
- •Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Лекція 13 українське бароко Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку
- •Філософія бароко. Григорій Сковорода
- •Естетика бароко
- •Література і театр бароко
- •Архітектура і живопис
- •Живопис
- •Література
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
- •Історія терміна “бойчукізм” та створення “школи м. Бойчука”
- •Художні принципи м. Бойчука і бойчукістів
- •Література
- •Присталенко н. Доля школи Михайла Бойчука – нашої гордості, слави, скорботи // Українська культура. – 1997. – № 7.
- •Соколюк і. Школа Михайла Бойчука та українське мистецтво першої третини XX ст. // Народна творчість, етнографія. – 1991. – № 5 – 6.
- •Бачинський с. Мої зустрічі та силуети українських малярів і різьбярів на чужині. Спомини старого емігранта за роки 1908 – 1950 рр. // “Нові дні” Торонто. – 1952. – Вересень. Контрольні запитання
- •Ілюстративний матеріал (слайди)
Римська міфологія
Римська міфологія близька до грецької, але має свої особливості. Французький учений Ж. Дюмезіль відзначає антиміфологічність римлян, які створили свою міфологію-історію. Напевно, були і найдавніші міфи про бога Януса (вхід, вихід, місяць), були міфи про походження людей від дерев. Персонажами міфів були боги і герої Лари (це поєднує з Грецією). Але “римський міф” (термінологія Дюмезіля) поєднує елементи давньої релігії, легенд, індоєвропейський матеріал. Цей міф базується на ідеї надзвичайності долі Риму. Рим – головний персонаж римської міфології. Його історія поєднана із часами легендарної Троянської війни і з богами, зокрема з Енеєм, засновником Риму, сином Венери та Анхіса, що втік з палаючої Трої. Отож, три головні теми римської міфології: 1) історія Енея та заснування Риму; 2) історія перших римських царів та республіки; 3) перші війни республіки та її герої (детальніше див.: Культура Древнего Рима: В 2-х т. - М., 1985).
Специфіка публічного життя римлян: свята та видовища
Ідеологія цивільної громади визначала життя римлян як життя публічне, в колективі, тому свята, видовища займали в ньому значне місце. Свята були пов’язані з певними ритуалами. Не було жодної роботи, яка б не супроводжувалась святом. Ще з VIII ст. до н. е., з часів Ромула, навесні проходили Амбравалії – свята обходу ланів на честь Церери, Марса і богині Деа Діа. Потім для цих свят відвели місце – гай Деа Діа, а потім вже почали святкувати в самому Римі.
Популярними були так звані Луперкалії, що відбувалися в лютому – місяці очищення. Це були свята на честь Фавна – Луперка (аналог грец. Пана). Жертви приносили в гроті Луперкаль біля пагорба Палатін, де, за легендою, капітолійська вовчиця вигодувала Ромула і Рема. Ті, хто брав участь у святі, бігали навколо пагорба та били один одного ременями з козлячих шкур: у цьому й було очищення. Жінки це робили охоче, бо очищалися від гріхів та безпліддя.
Дуже популярними були і криваві дійства в амфітеатрах: гладіаторські бої. Спочатку в них брали участь приречені на смерть, потім жебраки, а потім почали битися з дикими звірами. Саме для таких кривавих дій і було побудовано у 80 р. до н. е. славнозвісний Колізей, що вміщував 45 тисяч глядачів (дехто навіть вважає, що 87 тисяч). Відома архітектурна споруда з арочними конструкціями теж пов’язана з публічністю життя римлян.
Див.: слайд 8 |
Кінні змагання, римські циркові ігри (перший цирк побудовано ще в VII –VI ст. до н. е.) – це також суто римські свята.
До видовищ треба віднести і обряд поховання, запозичений у греків. Ложу, або катафалк, виставляли біля будинку, раби із факелами охороняли труну протягом декількох днів, поки йшло прощання; за “Законами ХІІ таблиць”, ховали за містом, потім почали спалювати.
Існували ще й вишукані видовища: театральні та музичні свята. Актори здебільшого були іноземні: танцюристи – з Іспанії і Сирії, музиканти, актори – греки. Вони мали певні привілеї, бо були корисні суспільству (детальніше про театр Стародавньої Греції та Риму ви дізнаєтесь самостійно з книжок Л. Винничук та К. Куманецького).