Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

_{трудове іМва}

Підручмие *

За загальною редакцією В. В. Жернакова

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

Харків

«Право»

2012

ББК 67.9(4УКР)305 Т78

Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

(лист № ]/]]-12084 від 22 грудня 2011 р.) •

Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 11 від ЗО червня 2011 р.)

Рецензенти:

О. І. Процевський - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент На­ціональної академії правових наук України, завідувач кафедри державно-правових дисциплін та міжнародного права Харківського національного педагогічного універ­ситету імені Г. С Сковороди;

В. С Венедіктов - доктор юридичних наук, професор, проректор з наукової ро­боти Харківського економіко-правового університету

Колектив авторів: керівник авторського колективу, завідувач кафедри трудового права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», канд. юрид. наук, доц. В. В. Жернаков - розділи 1, 2 (крім підрозділу 2.2.3), список літ-ри; д-р юрид. наук, проф. С. М. Прилипко - підрозділи 1, 4, 6 (крім підрозділів 6.2, 6.6, 6.7), підрозд. 7 розд. 7; розділи 11, 12; д-р юрид. наук, проф. О. М. Яро­шенко - розділи 3, 4; розд. 15 (у співавт. з А. М. Слюсарем); канд. юрид. наук, проф. П. І. Жигалкін - підрозд. 6.2 розд. 7; канд. юрид. наук, доц. П. А. Бущенко - розд. 10; канд. юрид. наук, доц. І. А. Ветухова - підрозділи 1,2 розд. 13; канд. юрид. наук, доц. Г. С. Гончарова - розд. 6; канд. юрид. наук, доц.

B. В. Єрьоменко - підрозд. 2.2.3 розд. 1; канд. юрид. наук, доц. Д. М. Кравцов - розд. 14, розд. 16 (у співавт. з С. О. Сільченком); канд. юрид. наук, доц. Н. М. Неумивайчен- ко - розд. 5; канд. юрид. наук, доц. О. Г. Середа - розд. 8; канд. юрид. наук, доц.

C. О. Сільченко - підрозд. 3 розд. 7; підрозд. 4 розд. 13; розд. 16 (у співавт. з Д. М. Кравцовим); канд. юрид. наук, доц. А. М. Слюсар - розд. 15 (у співавт. з О. М. Ярошенком); канд. юрид. наук, доц. Ф. А. Цесарський - підрозділи 1,2 розд. 9; канд. юрид. наук, доц. А. М. Юшко - підрозд. 5 розд. 7; канд. юрид. наук, доц. В. В. Юров- ська - підрозд. З розд. 9; канд. юрид. наук, доц. О. А. Яковлев - підрозділи 6.5, 6.6 розд. 7; канд. юрид. наук, доц. Г. О. Яковлева - підрозд. З розд. 13

Трудове право : підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / Т 78 В. В. Жернаков, С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко та ін. ; за ред. В. В. Жер-накова. - X. : Право, 2012. - 496 с.

ISBN 978-966-458-315-9

Підручник підготовлено відповідно до вимог державного освітнього стандарту колективом науково-педагогічних працівників кафедри трудового права Національно­го університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Викладено основні положення загальної та особливої частин трудового права, актуальні питання застосування законодавства про працю. Нормативний матеріал подано станом на 5 січня 2012 р.

Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних вищих навчальних закладів та юридичних факультетів.

ББК 67.9(4УКР)305

© Жернаков В. В., Прилипко С. М., Ярошенко О. М. та ін., 2012 ISBN 978-966-458-315-9 © «Право», 2012

Зміст '"^і!'-^; ■"№ * ■^■''■■'

Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права 7

1. Трудове право як самостійна галузь права 7

2. Предмет трудового права .11

1. Загальна характеристика та система відносин у трудовому праві ....11

2. Трудові правовідносини як основа предмета трудового права 14

1. Поняття і ознаки трудових правовідносин 14

2. Сторони і зміст трудових правовідносин 17

3. Підстави виникнення, зміни і припинення трудових правовідносин 20

3. Метод правового регулювання відносин у сфері праці 26

4. Функції трудового права 30

5. Система трудового права 33

Контрольні питання 34

Розділ 2. Принципи трудового права 35

1. Поняття та значення принципів трудового права 35

2. Основні принципи трудового права 38

3. Принципи окремих інститутів трудового права 50

Контрольні питання 55

Розділ 3. Джерела трудового права 56

1. Поняття джерел трудового права та їх класифікація 56

2. Конституція — основне джерело трудового права 58

3. Міжнародно-правові акти — джерела трудового права 60

4. Кодекс законів про працю та інші закони, що регулюють відносини

в царині праці 66

5. Підзаконні акти — джерела трудового права 68

6. Значення рішень Конституційного Суду України та постанов Верховного Суду України для регулювання соціально-трудових відносин 72

7. Джерела трудового права на соціально-партнерському рівні

та локальні нормативно-правові акти 74

8. Єдність і диференціація правового регулювання праці 76

Контрольні питання 82

Розділ 4. Суб'єкти трудового права 83

1. Поняття та види суб'єктів трудового права 83

2. Працівники — суб'єкти трудового права 85

3. Роботодавець — суб'єкт трудового права 88

4. Трудові колективи 91

5. Професійні спілки 97

6. Державні органи — суб'єкти трудового права 105

Контрольні питання Ш

З

Розділ 5. Правове регулювання зайнятості та працевлаштування 112

1. Поняття зайнятості населення і напрями державної політики у цій сфері.. 112

2. Органи, які здійснюють працевлаштування 116

3. Правовий статус громадян, які шукають роботу, і безробітних 119

4. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян,

які шукають роботу, і безробітних 122

5. Матеріальне забезпечення на випадок безробіття 128

6. Відповідальність за невиконання законодавства про працевлаштування.... 131 Контрольні питання 134

Розділ 6. Колективні договори і угоди 135

1. Поняття та сутність колективного договору і угоди 135

2. Сфера укладення колективних договорів 138

3. Сторони колективного договору, угоди 144

4. Зміст колективного договору, угоди 146

5. Недійсність умов колективного договору 152

6. Порядок укладення колективного договору, угоди 154

7. Реєстрація колективного договору, угоди 157

8. Строк чинності колективного договору, угоди 159

9. Контроль за виконанням колективного договору, угоди 160

Контрольні питання 161

Розділ 7. Трудовий договір 162

1. Поняття і особливості трудового договору 162

2. Зміст трудового договору 168

3. Види трудового договору 175

4. Порядок укладення трудового договору 188

5. Зміна умов трудового договору 196

6. Припинення трудового договору 208

1. Поняття та класифікація підстав припинення трудового договору ...208

2. Припинення трудового договору за підставами,

у яких присутня взаємна воля сторін 212

3. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника 217

4. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця 218

5. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця 238

6. Розірвання трудового договору з ініціативи осіб,

які не є його стороною 245

6.7. Припинення трудового договору у зв'язку з порушенням

правил прийняття на роботу 250

7. Порядок оформлення звільнення. Розрахунок із звільненим працівником 252

Контрольні питання 257

4

1

Розділ 8. Робочий час 259

1. Поняття і види робочого часу 259

2. Режим роботи. Ненормований робочий день 263

3. Надурочні роботи. Робота понад встановлену тривалість 271

Контрольні питання 273

Розділ 9. Час відпочинку 274

1. Поняття та види часу відпочинку 274

2. Відпустки: поняття, види та порядок надання 276

3. Соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати 284

Контрольні питання 291

Розділ 10. Оплата пращ. Гарантійні і компенсаційні виплати 292

1. Поняття оплати праці 292

2. Методи правового регулювання оплати праці 295

3. Мінімальна заробітна плата та індексація заробітної плати 298

4. Тарифна система оплати праці 300

5. Нормування праці 302

6. Системи оплати праці 304

7. Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці 306

8. Обчислення середньої заробітної плати 311

9. Порядок виплати заробітної плати 313

10. Гарантійні і компенсаційні виплати 314

11. Відповідальність за порушення у сфері оплати праці 321

Контрольні питання 324

Розділ 11. Дисципліна праці 325

1. Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення 325

2. Внутрішній трудовий розпорядок 328

3. Заохочення 333

4. Дисциплінарна відповідальність 342

Контрольні питання 355

Розділ 12. Матеріальна відповідальність сторін трудового

правовідношення 356

1. Загальна характеристика матеріальної відповідальності 356

2. Поняття та функції матеріальної відповідальності 357

3. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників 365

4. Види матеріальної відповідальності працівників 371

5. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування 388

6. Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником 391

Контрольні питання 392

5

Розділ 13. Особливості правового регулювання праці окремих ^т

категорій осіб 393

1. Особливості правового регулювання праці жінок 393

2. Особливості правового регулювання праці неповнолітніх 399

1. Особливості правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю 402

2. Особливості правового регулювання праці осіб, які поєднують працю із навчанням 412

Контрольні питання 421

Розділ 14. Охорона праці 422

1. Поняття охорони праці 422

2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці 425

1. Гарантії прав працівників на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи 426

3. Організація охорони праці на виробництві 428

4. Нормативно-правові акти з охорони праці 430

5. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді 431

6. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу 433

7. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій 435

2. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій 438

Контрольні питання 439

Розділ 15. Трудові спори 440

1. Поняття, види та причини трудових спорів 440

2. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів 443

3. Порядок вирішення колективних трудових спорів 455

4. Право на страйк та порядок його реалізації 463

Контрольні питання 468

Розділ 16. Нагляд і контроль за додержанням законодавства

про працю 469

1. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства

про працю 469

2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства

про працю 471

3. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю 480

Контрольні питання 483

Предметний покажчик 485

Рекомендована література 487

6

I -./■; . . •.., . .. •■■*..■•.■•.

Розділ 1 _{яштттяяятяяшттятяттшяя}^_шя

І Предмет, метод, функції

та система трудового права

мммяш 1. Трудове право як самостійна галузь права

З моменту виникнення людини і її об'єднання у співтовариства з метою виживання праця стає не тільки основною її життєдіяльністю, а й основною сферою її формування й розвитку. Праця — першоосно­ва виникнення людського суспільства, головна засада його існування і прогресу. Функціонуючи як спосіб задоволення людських потреб, праця породжує першу істинно людську потребу — потребу в праці, діяльності. Потреба у праці — це суспільне відношення, що становить об'єктивну основу людської суті. Стимулом праці виступає потреба не в самій дії «лише б працювати», а споживча цінність процесу праці як творчості, як акту самовираження особистості¹.

Працю можна розглядати у широкому розумінні — як явище, пов'язане із суспільною формою діяльності, так і у вузькому розумін­ні — як процес застосування здібностей до праці конкретною особою (соціологічний, філософський аспект), як сукупність трудових опера­цій (організаційно-економічний аспект), як виконання трудових обов'язків безпосередньо працівником (правовий аспект).

Праця у широкому розумінні має безліч проявів, вона присутня у різних сферах людського буття. Та трудове право є єдиною галуззю, що здатна як забезпечити реалізацію прав та законних інтересів люди­ни у сфері праці, так і сприяти вирішенню завдань економічного й со­ціального розвитку.

Трудове право як одна з основних галузей системи вітчизняного права характеризується самостійними предметом і методом, добре розвиненою нормативною базою. Воно має своє призначення та від-

¹ Маркович, Данило Ж. Социология труда [Текст] : учебник / Данило Ж. Марко­вич. - М. : Изд-во РУДН, 1997. - С 147.

7

Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

повідні принципи, на яких засноване регулювання соціально-трудових відносин.

Крім трудового права, що є головною галуззю у регулюванні від­носин у сфері праці, ці відносини частково регулюються й іншими галузями права, у тому числі конституційним, цивільним, господар­ським, аграрним, адміністративним, кримінально-виконавчим, цивіль­ним процесуальним, міжнародним приватним правом, правом соціаль­ного забезпечення тощо. Відносини із праці у цих галузях відрізняються своєрідністю, мають комплексний характер, а тому різні їх групи ре­гулюються або нормами відповідної галузі, або нормами законодавства про працю.

Конституційне право є основною галуззю, що регламентує права й обов'язки громадян, у тому числі й у соціально-економічній сфері. Реалізація таких важливих конституційних прав людини, як право на працю, право на відпочинок, право на страйк із метою захисту соці­альних і економічних інтересів, на здорові й безпечні умови праці, на достатній рівень життя неможлива без взаємодії конституційних по­ложень і механізмів їх реалізації, установлених трудовим правом. На­приклад, здійснення права на працю забезпечується забороною необ­грунтованої відмови у прийнятті на роботу, встановленою ст. 22 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), а конституційне положення про гарантії від незаконного звільнення реалізується через вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, установлений у законодавстві про працю.

Зв'язок трудового права з правом цивільним проявляється у бага­тьох сферах. Історично трудове право виділилося з нього, і в цивіль­ному праві залишилися деякі види договорів, пов'язаних із працею (наприклад, договори підряду). Але, на відміну від цивільного права, що у праці регулює майнові відносини, а отже — і результат праці, трудове право регулює не тільки і не стільки результат, скільки процес праці. Наприклад, сутність договору підряду полягає у тому, що під­рядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдан­ням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ви­конану роботу. Хоча замовник і має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, він не має права втручатися у діяльність підрядни­ка. Відрізняється трудове право від цивільного й за методом право­вого регулювання. Для трудового права характерне поєднання дого­вірного й законодавчого регулювання, участь самих суб'єктів трудових

8

/. Трудове право як самостійна галузь права

відносин у встановленні умов праці за допомогою локальної нормо-творчості, наявність відносин влади — підпорядкування в організації праці. У цивільному праві проявів імперативного методу фактично немає, і цивільно-правові відносини регулюються через диспозитив­ний метод, заснований на договірних засадах із юридичною рівністю сторін.

Хоча трудові відносини не є предметом регулювання Господар­ського кодексу, в цьому акті серед засад підприємницької діяльності закріплено принцип вільного найму підприємцем працівників. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) підприємець зобов'язаний забезпечити належні й безпечні умови праці, оплату праці не нижчу від визначеної законом та її своєчасне одержання пра­цівниками, а також інші соціальні гарантії. У кодексі містяться і по­ложення щодо керівника підприємства, з яким укладається договір (контракт) з відповідним змістом (строк найму, права, обов'язки і від­повідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін). Господарський кодекс є єдиним актом законодавства України, де закріплено обов'язковість укладення колективного договору на всіх підприємствах, які використовують найману працю. Містить цей акт і положення щодо трудового колективу підприємства, його повнова­жень з участі в управлінні підприємством. Рішення із соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, вироб­ляються і приймаються його органами управління за участю трудово­го колективу і уповноважених ним органів.

Поєднання норм трудового й аграрного права у регулюванні від­носин у цій сфері зумовлено тим, що трудові відносини у фермерсько­му господарстві базуються на основі праці його членів. У разі вироб­ничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), — законодавством України про працю. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі. Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим дого­вором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законо­давства України про працю. Розмір оплати праці і тривалість щорічної

9

Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

відпустки осіб, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), не повинні бути меншими за встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати і передбачену законом тривалість щорічної відпустки. Голова фермерського господарства створює безпечні умови праці для членів господарства і громадян, які уклали трудовий договір (контракт), забезпечує дотримання вимог техніки безпеки, виробничої гігієни та санітарії, пожежної безпеки.

З адміністративним правом у трудового права багато спільного у сфері регулювання відносин державних службовців, атестованих співробітників органів внутрішніх справ і інших працівників, чия праця (служба) регламентується актами як адміністративного, так і трудового законодавства. Трудовим законодавством регулюється та частина відносин, що забезпечує реалізацію та охорону трудових прав і інтересів суб'єктів адміністративно-правових відносин. На державних службовців поширюється спеціальна дисциплінарна відповідальність. З іншого боку, до сфери трудового права входять організаційно-правові відносини, оскільки в регулюванні процесу праці діють відносини влади — підкорення, властиві адміністративно-правовому регулюван­ню. Законодавством встановлено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або допов­нення колективного договору, угоди. Серед видів адміністративних стягнень є виправні роботи, що відбуваються за місцем постійної ро­боти особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Засобами кримінального права захищаються права працівників. Кримінальним кодексом встановлено відповідальність за такі види протиправних діянь, як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів; грубе порушення угоди про працю, примус до виконання роботи, не обумовленої угодою; примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку; безпідставна неви­плата заробітної плати тощо. Застосування такого виду кримінального покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, є законною підставою для обмеження права винної особи на вільний вибір роботи, що дає право роботодавцю відмовити йому у прийнятті на відповідну посаду (роботу).

Взаємодія трудового й кримінально-виконавчого права проявля­ється у регулюванні відносин при відбуванні покарання, пов'язаного із залученням до праці. Відносини із праці засуджених, що відбувають

10

2. Предмет трудового права

кримінальне покарання, не входять до сфери дії трудового права, оскільки вона не є найманою, договірною працею. На них поширю­ються лише норми окремих інститутів трудового права, причому у різному обсязі. Так, засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на до­говірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законо­давством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнен­ня з роботи, переведення на іншу роботу. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися влас­ником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру. Засудже­ним незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку. У процесі відбування покарання у виді громадських робіт власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування лише здійснює контроль за виконанням засудженими визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки.

шшш^— 2. Предмет трудового права

^_^___^__ 2.1. Загальна характеристика та система відносин у трудовому праві

Предмет трудового права складають не всі відносини, пов'язані із працею взагалі, а лише ті суспільно-трудові відносини, що виникають, розвиваються та припиняються у зв'язку з безпосередньою діяльністю людей у процесі праці.

Основою предмета трудового права є відносин, що існують на базі праці, яка характеризується певними ознаками.

1. Трудове право регулює відносини із праці, що має суспільну форму. Не регулюється трудовим законодавством праця у власному домогосподарстві, праця «на себе», оскільки вона не породжує право­вих відносин.

2. Трудове право регулює відносини, що функціонують на основі вільної праці. Договірне залучення до праці зумовлює відносини, де

п

Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

є вільне волевиявлення, відсутній примус у будь-якому вигляді. Тому не регулюються нормами трудового права відносини, що виникають із обов'язків військової служби, відбування покарання, встановленого вироком суду.

3. Трудове право регулює відносини найманої (несамостійної) праці. Наймана праця означає те, що вона здійснюється особою, яка не є власником майна підприємства. Трудове законодавство діє там, де є відносини між роботодавцем — власником майна або уповноваженим ним органом та найманою особою. Але суто майнові відносини тру­дове законодавство не регулює, і до його сфери не включаються від­носини між власниками підприємств.

4. Трудове право регулює відносини, що виникають на основі ко­лективної праці. Сучасна праця має, як правило, кооперований харак­тер, і у трудовому процесі задіяно багато людей. Суб'єкти трудових відносин мають співпрацювати між собою, дотримуючись загально­визнаних правил суспільного буття.

5. Трудове право регулює відносини з організованої праці. Кожен із працівників виконує свою трудову функцію, і їх діяльність має бути узгодженою. Працівник має виконувати роботу певного роду та виду, що визначається професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою. Його робота регламентується технологічними нормами. У сучасному виробництві можуть використовуватися складна техніка та обладнан­ня, що можуть бути джерелами підвищеної небезпеки, а тому процес праці має бути організованим із відповідним рівнем безпеки. Працівник підкорюється правилам внутрішнього трудового розпорядку, відповід­ному режиму роботи.

6. Трудове право регулює відносини із «живої» праці. Ним регу­люється весь процес праці, а не тільки її результат. Невідривність праці від носія здібності до праці — працівника — зумовлює регулю­вання засобами трудового права широкого кола соціально-трудових відносин по забезпеченню зайнятості і працевлаштуванню, підготовці кадрів на виробництві, забезпеченню умов праці та виробничого по­буту, задоволенню потреб та інтересів найманих працівників, їх учас­ті в управлінні підприємством тощо.

7. Трудове право регулює відносини з утилітарної праці, яка ви­конується на результат, що має реалізуватися. Праця оплачується, працівник регулярно отримує заробітну плату, визначену за встанов­леними нормами і розцінками.

12