2. Предмет трудового праЪа

Традиційно вважається, що предмет трудового права складає широ­ке коло відносин щодо реалізації права на працю, працевлаштування, умов праці, організації та управління працею, професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації на виробництві, забезпечен­ня договірного регулювання умов праці, відповідальності роботодавців і працівників, вирішення індивідуальних та колективних трудових спо­рів, нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

Такі різнорідні за своєю сутністю відносини можуть бути упоряд­ковані, приведені до чіткої системи.

Визначення предмета трудового права О. І. Процевський здійснив, виходячи із загальної і конкретної ознак, тобто за характером праці і його властивостями (внутрішній зв'язок) та із наявності трудового договору (зовнішній зв'язок). У результаті ним було зроблено висновок, Що предмет трудового права складають чотири групи відносин: а) що виникають у результаті реалізації здібностей до праці; б) що забезпе­чують охорону і розвиток трудової діяльності; в) що виникають у ре­зультаті неналежного виконання трудових обов'язків; г) процесуальні відносини у сфері праці¹.

М. В. Молодцов, слідом за О. І. Процевським, зазначав, що суспіль­на організація праці охоплює не тільки відносини, у які люди вступають безпосередньо для реалізації своєї здібності до праці, для здійснення трудових процесів, а й усі інші відносини, що забезпечують безперерв­не функціонування і розвиток суспільної організації праці: із формуван­ня, розвитку і розподілу робочої сили, забезпечення її відтворення. У структурі предмета трудового права він вбачав три великі групи від­носин: 1) із участі у суспільній праці, що складаються з трьох блоків відносин (із використання робочої сили, із відтворення робочої сили, із розподілу і перерозподілу робочої сили); 2) із розгляду трудових спорів; 3) із нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю².

Наведена типологія відносин предмета трудового права, що ³ явилася в результаті глибоких наукових досліджень, не зменшила значення і не спростувала поділу відносин на трудові і ті, що тісно пов'язані з ними. Така класифікація, заснована на причетності відносин До самого процесу праці, дозволяє із усієї сукупності відносин виді­лити головний феномен трудового права — трудові правовідносини.

¹ Процевский, А. И. Предмет советского трудового права [Текст]. - М. : Юрид. лит., 1979.

Молодцов, М. В. Система советского трудового права и система законодательства ^{0 т}РУДе [Текст]. - М. •. Юрид. лит., 1985. - С. 48-49.

13

Розділ 1. Предмет, метод, функції та система трудового права України

Правовідносини у сфері праці, пов'язані з трудовими відносинами, можна класифікувати:

а) залежно від кількості суб'єктів — на індивідуальні та колективні;

б) залежно від змісту — на матеріальні, процедурні і процесуальні;

в) залежно від співіснування з трудовими у часі — на ті, що пере­ дують трудовим (наприклад, відносини із працевлаштування), існують разом із трудовими (відносини із притягнення до дисциплінарної або матеріальної відповідальності), слідують за трудовими (відносини із розгляду трудових спорів про поновлення на роботі).

_^_—^_—_ 2.2. Трудові правовідносини як основа предмета трудового права