 
        
        - •1. Особливості та принципи економетри моделювання економ систем і процесів.
- •2. Поняття економетричної моделі її складові
- •3. Причина,які спонукають появу стохастичної складової
- •4. Етапи побудови економетричної моделі
- •6. Модель пропозиції та попиту
- •7. Модель Кейнса
- •8. Прогнозування: суть методи, класифыкацыйны ознаки
- •9. Використання економетричних моделей для прийняття управлінських рішень
- •10. Метод найменших квадратів та передумови його використання
- •12. Властивості оцінок параметрів
- •13. Умови Гаусса-Маркова для економетричних моделей парної та множинної регресії
- •14. Економетрична модель парної лінійної регресії
- •15. Оцінювання параметрів парної регресійної економетричної моделі за мнк
- •16. Розрахунок та аналіз значень коефіцієнтів детермінації та кореляції.
- •17. Перевірка адекватності моделі парної регресії та статистичної значимості оцінок її параметрів, коєфіцієнтів детермінації та кореляції.
- •18. Перевірка значущості оцінок параметрів моделі та побудова довірчих інтервалівдля оцінок параметрів моделі
- •19. Прогнозування на основі економетричних моделей парної регресії. Точкових та інтервальних прогноз.
- •20 Економчних аналіз моделі парної регресії: середня ефективність впливу чинників, гранична ефективність та коефіцієнти еластичності
- •21)Економетрична модель множинної лінійної регресії.
- •22)Оцінювання параметрів множинної регресійної економетричної моделі за мнк.
- •23)Коефіцієнти детермінації та кореляції множинної економетричної моделі, їх аналіз. Скоригований коефіцієнт детермінації.
- •Перевірка гіпотез про статистичну значимість лінійної моделі множинної регресії, коефіцієнтів регресії, коефіцієнта детермінації, коефіцієнта кореляції.
- •Перевірка гіпотез про значення коефіцієнтів регресії множинної регресійної моделі. Інтервали надійності для коефіцієнтів множинної регресії. ;
- •26.Прогнозування на сонові економетрични моделей множинної регресії. Точковий та інтервальний прогноз
- •27.Економічний аналіз моделі множинної регресії: середня ефективність впливу чинників, гранична ефективність, коефіцієнти еластичності.
- •28Нелінійні моделі. Лінеаризація нелінійних моделей.
- •29.Поліноміальні модель, побудова оцінок її параметрів.
- •30. Гіперболічна модель
- •31. Показникові моделі, побудова оцінок її параметрів.
- •Виробнича функція Кобба-Дугласа, побудова оцінок її параметрів.
- •Метод максимальної правдоподібності.
- •34.Застосування нелінійних функцій в економіці
- •35. Врахування якісних факторів в лінійних економетричних моделях за допомогою фіктивних змінних.
- •Моделі з фіктивними незалежними змінними: моделі, що містять тільки якісні незалежні змінні.
- •37/Моделі з фіктивними незалежними змінними: моделі в яких незалежні змінні носять як якісний так і кількісний характер.
- •38) Порівняння 2-х регресій. Тест Чоу.
- •39. Моделі з фіктивними залежними змінними. Модель lpm
- •41. Моделі з порушенням передумов використання мнк: мультиколінеарність
- •42. Cуть мультиколінеарності
- •43. Наслідки мультиколінеарності
- •44. Ознаки регресійної моделі які вказують на наявність мультиколінеарності
- •45 .Алгоритм Фаррара - Глобера
- •46. Методи звільнення від мультиколінеарност.
- •47 Метод гребеневої регресії усунення мультиколінеарності.
- •48. Моделі з порушенням передумов використання мнк: гетероскедастичність залишків.
- •49. Суть гетероскедастичності
- •50. Наслідки гетероскедастичності
- •51 .Методи визначення гетероскедастичності, тест рангової кореляції Спірмена
- •52.Методи виявлення гетероскедастичності, тест Парка
- •53.Методи виявлення гетероскедастичності, тест Голдфелда-Квандта.
- •55.Метод зважених найменших квадратів оцінювання параметрів моделі з гетероскедастичними залишками при невідомих дисперсіях відхилень спостережень.
- •56. Моделі з порушенням передумов використання мнк: автокореляція залишків.
- •57. Суть автокореляції
- •58. Наслідки автокореляції
- •59. Способи визначення автокореляції залишків. Критерій Дарбіна – Уотсона
- •60.Крім критерію Дарбіна – Уотсона використовують також критерій фон Неймана:
- •61. Нециклічний коефіцієнт автокореляції
- •62. Метод Ейткена
- •63. Метод перетворення вихідної інформації
- •Поняття часового ряду та специфікація його дослідження. Основні компоненти часового ряду.
- •65. Часові ряди та їх основні числові характеристики.
- •66. Вирівнювання часових рядів. Ковзні середні й автокореляція
12. Властивості оцінок параметрів
	Оцінки
	параметрів 
	 є вибірковими характеристиками і
	повинні мати такі властивості:
	є вибірковими характеристиками і
	повинні мати такі властивості:
1) незміщеності;
2) обгрунтованості;
3) ефективності;
	4)
	інваріантності.Означення
	4.5.
	Вибіркова оцінка параметрів 
	
	називається незміщеною, якщо вона
	задовольняє рівність 
	Оскільки
	згідно з першою умовою 
	 ,
	то
,
	то 
	 .
	Отже, оцінка параметрів 1МНК є незміщеною.
.
	Отже, оцінка параметрів 1МНК є незміщеною.
Різниця між математичним сподіванням оцінки і значенням оціненого параметра
	 називається
	зміщенням оцінки.Не
	можна плутати помилку оцінки з її
	зміщенням. Помилка дорівнює
називається
	зміщенням оцінки.Не
	можна плутати помилку оцінки з її
	зміщенням. Помилка дорівнює 
	 і є випадковою величиною, а зміщення —
	величина стала.Дуже
	важливою властивістю
	оцінки є її обгрунтованість.Означення
	4.6. Вибіркова оцінка 
	
	параметрів А називається обгрунтованою,
	якщо при досить малій величині
	і є випадковою величиною, а зміщення —
	величина стала.Дуже
	важливою властивістю
	оцінки є її обгрунтованість.Означення
	4.6. Вибіркова оцінка 
	
	параметрів А називається обгрунтованою,
	якщо при досить малій величині 
	 > 0
	справджується cпіввідношення
 > 0
	справджується cпіввідношення Третя
	властивість оцінок Â
	— ефективність — пов’язана з величиною
	дисперсії оцінокТут доречно сформулювати
	важливу теорему Гаусса — Маркова, що
	стосується ефективності оцінки
	1МНК.Теорема Гаусса — Маркова. Функція
	оцінювання за методом 1МНК покомпонентно
	мінімізує дисперсію всіх лінійно
	незміщених функцій вектора оцінок 
	
:
Третя
	властивість оцінок Â
	— ефективність — пов’язана з величиною
	дисперсії оцінокТут доречно сформулювати
	важливу теорему Гаусса — Маркова, що
	стосується ефективності оцінки
	1МНК.Теорема Гаусса — Маркова. Функція
	оцінювання за методом 1МНК покомпонентно
	мінімізує дисперсію всіх лінійно
	незміщених функцій вектора оцінок 
	
:
	 для
	  
	
Означення
	4.7. Вибіркова оцінка 
	
	параметрів А називається ефективною,
	коли дисперсія цієї оцінки є найменшою.
	  для
	  
	
Означення
	4.7. Вибіркова оцінка 
	
	параметрів А називається ефективною,
	коли дисперсія цієї оцінки є найменшою.
	Нехай
	
	
	ефективна оцінка параметрів 
	 ,
	а
,
	а 
	 — деяка інша оцінка цих параметрів.
	Тоді
	— деяка інша оцінка цих параметрів.
	Тоді
	 
	Означення
	4.8. Незміщена оцінка 
	
,
	дисперсія якої при 
	 задовольняє умову
	задовольняє умову 
	 називається асимптотично ефективною
	оцінкою.
	називається асимптотично ефективною
	оцінкою.
	Ще
	одна важливість оцінок — їх
	інваріантність.Означення
	4.8. Оцінка 
	
	параметрів 
	
	називається інваріантною, якщо для
	довільно заданої функції 
	 оцінка параметрів функції
	оцінка параметрів функції 
	 подається у вигляді
	подається у вигляді 
	 .
	Іншими словами, інваріантність оцінки
	базується на тому, що в разі перетворення
	параметрів 
	
	за допомогою деякої функції 
	
	таке саме перетворення, виконане щодо
	
	
,
	дає оцінку 
	
	нового параметра.
.
	Іншими словами, інваріантність оцінки
	базується на тому, що в разі перетворення
	параметрів 
	
	за допомогою деякої функції 
	
	таке саме перетворення, виконане щодо
	
	
,
	дає оцінку 
	
	нового параметра.
13. Умови Гаусса-Маркова для економетричних моделей парної та множинної регресії
Тут доречно сформулювати важливу теорему Гаусса — Маркова, що стосується ефективності оцінки 1МНК.
Теорема Гаусса — Маркова. Функція оцінювання за методом 1МНК покомпонентно мінімізує дисперсію всіх лінійно незміщених функцій вектора оцінок :
для ,
	де
	
	 — дисперсія оцінок 
	
,
	визначених згідно з 1МНК,
	— дисперсія оцінок 
	
,
	визначених згідно з 1МНК, 
	 — дисперсія оцінок
	— дисперсія оцінок 
	 ,
	визначених іншими методами.
,
	визначених іншими методами.
Отже, функція оцінювання 1МНК у класичній лінійній моделі є найкращою (мінімально дисперсійною) лінійною незміщеною функцією оцінювання. (Цю властивість називають BLUE).
	З
	означення дисперсії випливає, що 
	 — параметр розподілу випадкової
	величини А,
	яка є мірою розсіювання її значень
	навколо математичного сподівання.
	— параметр розподілу випадкової
	величини А,
	яка є мірою розсіювання її значень
	навколо математичного сподівання.
14. Економетрична модель парної лінійної регресії
Розглянемо випадок лыныйного економетричного моделы з двома змынними: y=ao+a1x+U. даны моделы набули широкого вжиту в економыцы завдяки своъй простоты. Часто такы моделы є складовими більш складних моделей. У такій моделі змінною пояснювальною змінною або регресором є Х. Залежною змінною або регресантом є У. Модель називається теоретичною лінійною моделлю парної регресії.
Для визначення теоретичних коеф а0 та а1 необхідна наявність повної вибірки сукупності хі і відповідних їх значень уі. Але так як це практичнор неможливо то будуються оцінки аоц – а0 , аоц1-а1 теоретичних змінних на основі вибірки хі та уі з генеральної сукупності значень змінних Х та У.
Отже теоретично модель подана вище, в яку входять замість параметрів їх оцінки наз емпіричною моделлю. І Має вигляд аналогічно тіки з оцінками. Щоб ця модель була найближчою до оригіналу то оцінки будуються тіки за МНК.
