50 Словесно логічне мислення глухих та умови його розвитку за дослідженням Розанової

Розанова виділяє ряд умов розвитку словесно-логічного мислення. 1.формування мови як засобу розумової діяльності. 2. навчання вмінню мислити оборотно, розуміти відносність явищ. 3.розвиток усіх розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення). Діти з порушеннями слуху опановують операціями в більш пізні терміни. 4.оволодіння початками логічної грамоти, побудова дедуктивних і індуктивних умовиводів, встановлення логічних зв'язків. У ході оволодіння логічними залежностями перехід від конкретно-понятійного мисл до абстрактно-понятійного. 

51Специфічні закономірності психічного розвитку дітей з порушенням слуху.

Порушення слуху безпосередньо впливає на мовленнєвий розвиток дитини. Це ускладнює процес пізнання і чинить негативний вплив на формування інших відчуттів і сприймань. У зв'язку з порушенням слуху особливу роль набуває зір, на базі якого розвивається мова глухого дитини. Дуже важливими в процесі пізнання стають рухові , дотикові , тактильно-вібраційні відчуття.

Запам'ятовування знаходиться в тісній залежності від способу пред'явлення матеріалу , тому у дітей утруднено запам'ятовування, збереження і відтворення мовного матеріалу. Специфічні особливості уяви дітей з вадами або відсутністю слуху обумовлені уповільненим формуванням їх мови і абстрактного мислення. Особливості мислення пов'язані з уповільненим оволодінням словесної промовою. Найбільш яскраво це виявляється в розвитку словесно-логічного мислення. Порушення слуху впливає на формування всіх розумових операцій, призводить до ускладнень у використанні теоретичних знань на практиці. При повної втрати слуху мова дитини формується тільки в умовах спеціального навчання з викор спец мжм.

52 Сприймання та його компенсаторні види у дітей з вадами слуху

Сприймання – це відображення у свідомості людини предметів і явищ у сукупності їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття. Залежно від того, який аналізатор відіграє у сприйманні основну роль, розрізняють такі види сприйняття: зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові. Значення для компенсації порушень слуху набуває зорове сприйняття. Зорове сприйняття форми предметів складається в практичній предметно-маніпулятивної діяльності дітей при одночасному оволодінні відповідними позначеннями. У глухих дітей дошкільного віку з'являються цілісні образи предметів. Здатність складати розрізну картинку вказує на наявність аналізу та синтезу. Здатності синтезувати ціле, формуються у дітей з порушеннями слуху повільніше. Компенсація відсутнього слухового контролю може відбуватися за рахунок збільшення ролі зорового, тактильно-вібраційного і рухового сприйнять.

53Сурдопсихологія як наука, її предмет, мета і об‘єкт вивчення.

Сурдопсихологія – самостійна наукова галузь, що досліджує закономірності і механізми психічних явищ у дітей з вадами слуху (ДВС), своєрідність перебігу і розвитку психічних процесів, формування психічних властивостей і якостей особистості.

Предметом сурдопсихології є визначення загального і своєрідного у психічному розвитку двох категорій дітей: норма слуху і діти з вадами слуху.

Об‘єктом дослідження є така категорія дітей, яка за станом слухової функції позбавлена можливості навчатися у загальноосвітній школі і потребує спеціальних умов виховання і навчання.

Мета - наукове обґрунтування системи навчання і виховання ДВС для забезпечення необхідних умов їхнього розвитку.