41 Психологічна характеристика придметної діяльності дітей з вадами слуху Внесок Венгера о.А. Виготської гл та Єсенінгої є і у розробку цих питань

Розвитку предметної діяльності передує тривалий період оволодіння діями з предметами хапанням, неспецифічними і специфічними маніпуляціями, власне предметними діями. У глухих дітей без спеціального навчання такий розвиток відбувається повільно і нерівномірно. Діти виконують тільки деякі дії, найчастіше з добре знайомими предметами. Велика роль в оволодінні діями належить орієнтуванні дитини на реакцію дорослого. Діти не володіють достатнім узагальненням власного досвіду дій з предметами, не усвідомлюють необхідності використання знаряддя в новій ситуації. Вони намагаються досягти мети безпосередньо, не звертаючи уваги на предмети, які можна використовувати як знаряддя. Розвиваються всі види сприйняття, в першу чергу зорове, на яку він спирається при здійсненні предметних дій; розвиваються і ускладнюються рухи, формується мислення наочно-дієве.

Психологічні основи формування мови і мовленя у глухих і слабочуючих дітей

Особистість дитини формується в ході засвоєння соціального досвіду в процесі спілкування з дорослими і однолітками. Сама соціальна ситуація, в якій перебуває глуха дитина, відіграє важливу роль у виникненні та формуванні у неї певних рис особистості. Дитина, що втратила слух в дитинстві, потрапляє в інше становище по відношенню до оточуючих її людей. Порушення словесного спілкування частково ізолює, це створює труднощі в засвоєнні соціального досвіду. Значний вплив на розвиток особистості глухих дітей, становлення міжособистісних відносин на початкових етапах мають умови сімейного виховання. Важливим фактором, що впливає на розвиток особистості, є наявність або відсутність порушення слуху в батьків. У молодшому шкільному віці глухі діти глухих батьків більш товариські з однолітками, більш допитливі, у них спостерігається прагнення домінувати в групі однолітків, бути лідерами.

Спілкування здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків (міміка, жести, дотик). Письмова мова застос у навч усного мовлення. Мовлення — вербальне спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, інтонацій.

43 Загальні вимоги до психолого-педагогічного вивчення глухих дітей.

1 . Характеристика стану слуху: Ступінь втрати слуху. Вік, у якому відбулося порушення. Причини, що призвели до даного порушення . Наявність або відсутність в сім'ї родичів з порушеннями слуху .

2 . Рівень розвитку рухової сфери: Міміка. Координація рухів. Статична і динамічна рівновага .

3 . Пізнавальна сфера: Рівень розвитку різних псих функцій. Розвиток мови.

4 . Особливості провідної діяльності (залежно від віку)

5 . Рівень розвитку особистості: Реакції на різні види впливів. Емоційні реакції. Самооцінка.

Роль і значення психологічних знань у діяльності сурдопедагога

Сурдопедагог повинен знати особливості психології глухої дитини, знати основи фізіології слуху, володіти методиками роботи з глухими дітьми, досконало володіти мжм.

Знання психологічних особливостей розвитку дітей з порушеннями слуху має важливе значення при вирішенні проблем диференційованого навчання, підвищення якості освітнього впливу. Розуміння своєрідності розвитку дпс дозволяє визначати адекватні віком та рівнем мовного розвитку методи психолого-педагогічного вивчення дітей раннього та дошкільного віку, виявляти потенційні можливості в розвитку, організовувати цілеспрямовану загальнорозвиваючу і корекційну роботу.

Розуміння закономірностей психічного розвитку дитини має важливе значення для визначення змісту корекційно-розвивальної роботи.