36 Принципи сурдопсихології.

Сурдопсихологія - самостійна наукова галузь, що досліджує закономірності і механізми психічних явищ у дпс, своєрідність перебігу і розвитку психічних процесів, формування психічних властивостей і якостей особистості.

Основний принцип детермінізму. Він дає можливість зрозуміти причинну обумовленість особливостей розвитку психіки при вадах слуху. Біо, соц + аномал фактори.

Принцип порівняльного дослідження: дані психіки дпс і порівняння з чуюч.

Принцип особистісного підходу: підвищує об*єктивніть дослідження дпс, особистість розглядається як цілісна система.

Принцип комплексного підходу: цілісна картина взаємодії соц, біо та аномал факторів.

Принцип розвитку психіки у діяльності: розкриває у динаміці умови і закономірності формування психіки дпс.

Причини порушення слуху , види туговухості та їх характеристика.

Причини та фактори порушень слуху слід розділити на три групи.

Перша група - що призводять до спадкової глухоти чи приглухуватості.

Друга група - що впливають на плід{вроджене порушення слуху).

Третя група - діють на збережений орган слуху дитини в процесі його життя (придбане порушення слуху).

Часто ураження слуху виникає під дією декількох факторів. Виділяють фонові і маніфестні чинники. Фонові фактори (різні порушення метаболізму). створюють сприятливий фон для розвитку глухоти чи приглухуватості. Маніфестні викликають різке погіршення слуху.

1.Кондуктивна – порушення проведення зв з зовнішнього, середнього вуха до внутрішнього вуха.

2.Сенсоневральна - порушення аналізу або розпізнання зв, що надходять із зовнішнього середовища.

3. Змішана - порушення проведення звукових хвиль і їх сприймання та аналіз.

Причинно-наслідкове мислення глухих та його особливості.

Глухі діти з працею опановують логічними зв'язками і відносинами. Молодші школярі розуміють причинно-наслідкові відносини стосовно наочної ситуації. Діти не вміють виявляти приховані причини подій. Нерідко змішують причину з дією, метою, супутніми або попередніми явищами. Часто ототожнюють причинно-наслідкові і просторово-часові зв'язки.

Ці особливості є свідченням своєрідності розвитку словесного мислення, що виникає вторинно, як результат уповільненого мовленнєвого розвитку глухих.

Проблема компенсації в сурдопсихології.

Центральним питанням сурдопсихологии і сурдопедагогіки стає питання навчання глухих словесної мови. Ще на ранніх етапах розвитку необхідно так організувати життя дитини, щоб навчання мови стало йому цікавим. Обов'язково потрібно створити потребу в оволодінні загальнолюдської промовою.

Вищі форми компенсації глухоти виражаються у створенні умов для формування повноцінної особистості: оволодіння знаннями основних наук; оволодіння трудовими навичками , основами виробничої діяльності , можливість вибору професії; формування світоглядних уявлень , моральних і гуманістичних якостей особистості.

Проблема компенсації глухоти

Залежно від того, який аналізатор відіграє у сприйманні основну роль, розрізняють такі види сприйняття: зорові, слухові, нюхові, смакові, дотикові. Значення для компенсації порушень слуху набуває зорове сприйняття. Зорове сприйняття форми предметів складається в практичній предметно-маніпулятивної діяльності дітей при одночасному оволодінні відповідними позначеннями. У глухих дітей дошкільного віку з'являються цілісні образи предметів. Здатність складати розрізну картинку вказує на наявність аналізу та синтезу. Здатності синтезувати ціле, формуються у дітей з порушеннями слуху повільніше. Компенсація відсутнього слухового контролю може відбуватися за рахунок збільшення ролі зорового, тактильно-вібраційного і рухового сприйнять.

Психологічна характеристика емоційного спілкування дітей з вадами слуху

Особистість дитини формується в ході засвоєння соціального досвіду в процесі спілкування з дорослими і однолітками. Сама соціальна ситуація, в якій перебуває глуха дитина, відіграє важливу роль у виникненні та формуванні у неї певних рис особистості. Дитина, що втратила слух в дитинстві, потрапляє в інше становище по відношенню до оточуючих її людей. Порушення словесного спілкування частково ізолює, це створює труднощі в засвоєнні соціального досвіду. Відставання в розвитку мовлення призводить до ускладнень в усвідомленні своїх і чужих емоційних станів, що призводить до спрощення міжособистісних відносин. Пізнє ознайомлення з художньою літературою збіднює світ емоційних переживань глухої дитини, призводить до труднощів формування співпереживання.

Значний вплив на розвиток особистості глухих дітей, становлення міжособистісних відносин на початкових етапах мають умови сімейного виховання. Важливим фактором, що впливає на розвиток особистості, є наявність або відсутність порушення слуху в батьків. У молодшому шкільному віці глухі діти глухих батьків більш товариські з однолітками, більш допитливі, у них спостерігається прагнення домінувати в групі однолітків, бути лідерами.