19 Методи психодіагностики розвитку двс

Основні методи ПД – спостереження, експеримент (Природний психолого-педагогічний експеримент. Патопсихологічний експеримент. Навчаючий експеримент. Експериментально-психологічні методики вивчення пізнавальної діяльності та особистості. Методи вивчення мовлення). Додаткові методи – аналіз документації, бесіда, анкетування, тестування, аналіз продуктів діяльності дитини.

20 Міжособистісні стосунки дітей та підлітків з вадами слуху

Внутрішньою основою взаємовідносин між людьми є одна з провідних соціальних потреб - потреба в спілкуванні. Найважливіша риса міжособистісних відносин - їх емоційна основа. Специфіка розвитку особистості дитини обумовлюється порушенням слуху і відносною ізольованістю його від соціуму. Від мікроклімату, створеного в школі, в трудовому колективі, в групі, від особистих взаємин дітей і дорослих залежить чи посилиться травмуючий вплив порушення, або воно нейтралізується. Для формування міжособистісних відносин потрібні спеціальні зусилля з боку дорослих - батьків і педагогів. Потрібно, щоб діти засвоїли норми і правила поведінки, необхідні при спілкуванні з іншими людьми, з іншого боку, слід навчити їх розпізнавати особистісні якості, виконання або невиконання норм і правил у реальному процесі спілкування, давати їм оцінку. Важливою стороною міжособистісних відносин є їх сприйняття та оцінка. У процесі сприйняття людьми один одного формуються їхні уявлення один про одного, уміння визначати риси характеру, здібності, інтереси, емоційні особливості.

22 Мовлення та його загальна характеристика

Мовлення — використання мови для спілкування усно. Мовлення: як діяльність; як продукт мовленнєвої діяльності; як ораторський жанр.

Спілкування здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків (міміка, жести, дотик). Мовлення — вербальне спілкування за допомогою мовних знакових одиниць: слів, інтонацій.

Мовлення як результат - має синонім «текст», який може бути не тільки письмовим, а й усним. Текст визначається як результат творчого процесу: мовлення діалектне, ритмічне, наукове, пряме й непряме.

Мовлення як ораторський жанр чи як монолог у художньому творі (інформаційне, полемічне, патетичне).

24 Наочно-образного мислення глухих.

Глухі діти, тривалий час продовжують залишатися на стадії наочно-образного мислення. Найбільші відмінності між глухими і чують дітьми у розвитку наочно-образного мислення відзначаються на початку шкільного навчання (I клас). У глухих старшокласників своєрідність у розвитку наочно-образного мислення виявляється лише при вирішенні складних завдань. У них виникало більше труднощів при переході від однієї задачі до іншої, подібної, але відрізняється за висловом. Чим більше глухі діти користувалися жестами і словами для аналізу умов наочних завдань там, де потрібно було встановлення відносин між різними ознаками, тим успішніше вони їх вирішували.

Повноцінне наочно-образне мислення служить фундаментом для формування словесно-логічного мислення. Розвинуте наочно-образне мислення підводить дітей до порога логіки, дозволяє створювати узагальнені модельні уявлення, на яких будується формування понять. У зв'язку з уповільненим розвитком словесної мови перехід на стадію словесно-логічного мислення у глухих відбувається протягом більш тривалого часу, ніж у чуючих.

Навчальна діяльність дітей з вадами слуху та її розвиток.

Глухі учні часто не виявляють до навчання інтересу. Основним мотивом є отримання освіти. Інтерес до самих знань відсувається на другий план.

Прагнення до самоствердження, самовдосконалення призводить до надмірного захоплення спортом, або до бездіяльності.Учитель володіє великим соціальним авторитетом домінують позитивні характеристики до взаємодії з учителем на уроці. Значних зусиль вимагає виховання мотивів навчальної діяльності та інтересів, бо спочатку переважають вузькі, обмежені мотиви навчання. Вчення готує до самостійного трудового життя. Крім вчення глухі діти заняті діяльністю: чергують, працюють в саду, в майстернях, беруть участь у гуртковій роботі. У глухих аж до старшого шкільного віку є труднощі у формуванні цілісного єдиного досвіду, об'єднує їх знання та практичні вміння.