- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
Під економічною ефективністю застосування систем кондиціювання розуміється розмір економічних вигід у споживача або суспільства в цілому, пов'язаних з використанням цих систем. Соціальна ефективність (значимість) визначається ступенем поліпшення виробничого мікроклімату з урахуванням кількості людей, для яких умови праці змінилися. Соціально-економічна ефективність розглядається як кількісна характеристика соціального ефекту (в абсолютних значеннях) і його матеріальне вираження (економічний ефект) у відповідності з розміром витрат у сфері відповідних заходів .
Основними показниками економічної ефективності застосування кондиціювання повітря для поліпшення умов праці є:
- підвищення продуктивності праці й тривалості періоду спостережуваного підвищення;
- зниження плинності кадрів;
- поліпшення характеристик захворюваності.
Соціальну ефективність застосування кондиціювання повітря можна характеризувати основними показниками, що оцінюються кількісно, а саме:
поліпшенням характеристик захворюваності;
зниженням плинності кадрів;
підвищенням працездатності й продуктивності праці;
поліпшенням умов праці.
У загальному виді показник соціальної ефективності має вираження
(2.30)
= f(m, K се) (2.31)
де m - кількість працюючих, умови праці яких поліпшуються внаслідок застосування кондиціювання повітря; - критерій соціальної ефективності.
Для полегшення практичного використання ця залежність представлена на графіку 2.1.
Рис. 2.1 Графік для визначення значень характеристики соціальної ефективності
2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
1. Критерієм фізіологічно - гігієнічного впливу теплового середовища прийняте співвідношення критеріїв теплового впливу при даних (КСР) і свідомо сприятливих умовах.
, (2.32)
Комплексний критерій теплового впливу КСР , що характеризує ступінь фізіологічного впливу на працюючу людину поєднанням температури, швидкості, відносної вологості повітря з урахуванням теплового випромінювання й категорії важкості, роботи що виконується називається критерієм теплового впливу. При нормованих оптимальних умовах значення КСР становить приблизно 0,55, а при припустимих - 0,67. Роботи з малим ступенем фізичного навантаження, а також розумові, можуть характеризуватися критерієм Кср тільки умовно.
2. Критерій соціальної ефективності Ксе виражає взаємозв'язок згаданих критеріїв з показниками соціальної значимості (характеристики захворюваності, плинність кадрів, працездатність і продуктивність праці). Цей взаємозв'язок характеризується функціональною залежністю
(2.33)
Критерій соціально-економічної ефективності визначає співвідношення економічного ефекту й витрат у сфері розглянутого заходу (спорудження й експлуатація систем кондиціювання повітря) у зв'язку з характеристиками соціальної ефективності. Для оцінки соціально-економічної ефективності застосування кондиціювання повітря застосовуються комплексний показник (критерій), що описує взаємозв'язок «працююча людина - виробничий мікроклімат».