- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Розрахунок опалення
Вихідні данні для розрахунку опалення – це температура у виробничих приміщеннях.
Кількість теплоти для опалення визначають з виразу
(3.17)
де q0 – витрати теплоти для опалення 1 м3 приміщення на 1°С різниці внутрішньої і зовнішньої температур, q0 = 2,08 кДж/год.; tв – внутрішня температура приміщення, °С; tЗ – зовнішня температура повітря, °С; V – об'єм будівлі (приміщення), м3.
Кількість теплоти, що витрачається на вентиляцію, визначають за формулою
(3.18)
де qВ – витрати теплоти на вентиляцію 1м3 будівлі при різниці внутрішньої і зовнішньої температури 1°С; qВ = 1...2 кДж/год.
Площа нагрівальних приладів
(3.19)
де QП – витрати теплоти на опалення і вентиляцію приміщення, кДж/год; tТ – середня розрахункова температура теплоносія (пара низького тиску – 100 °С, пара при тиску 1,2 атм. (0,12 МПа) – 104 °С, при тиску 1,5 атм. (0,15 МПа) -111 °С). Значення коефіцієнта КП залежить від різниці температур теплоносія і повітря, яке нагрівається.
Результати розрахунків опалення приміщень занести у таблицю 3.21 і зробити висновки.
Таблиця 3.21
Розрахунок опалення
№п/п |
Назва приміщень |
V,м3 |
q0 |
tВ |
tЗ |
qВ |
QП |
tТ-tВ |
КП |
FП |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Електробезпека
[ ІІ(4,19-21,40,41,43,45,49)]
Двополюсний, або двофазний дотик (рис. 3.3) є найбільш небезпечним тому, що в цьому випадку напруга дотику максимальна і дорівнює напрузі мережі.
Струм, який проходить крізь людину, дорівнює:
, (3.20)
де Іл — струм, що проходить крізь людину, А; Uдот, Uл ,Uф — відповідно напруги дотику, лінійна і фазна, В; Rл — опір людини, Ом.
а б
Рис. 3.3 Двополюсний дотик людини до мережі: а-звичайний; б- із залишковим зарядом
Людина може бути уражена електричним струмом при дотику до проводів довгої повітряної або кабельної відімкненої мережі, яка має велику ємність, що аналогічно дотику до зарядженого конденсатора. У цьому випадку крізь людину, ізольовану від землі, проходить струм, що змінюється за показовою кривою на рис.3.3б.
, (3.21)
де U0 — напруга між проводами в момент дотику, В; t— час від моменту дотику, с; С12 — ємність між проводами відключеної мережі, Ф.
При однополюсному і однофазовому дотику (рис. 3.4):
а б
Рис. 3.4 Схема дотику людини (а) і еквівалентна схема заміщення (б).
Використовуючи схему заміщення, визначається напруга дотику:
, В (3.22)
Загальний струм визначається зі схеми заміщення:
, А (3.23)
Підставляючи формулу 3.23 в формулу 3.22, отримаємо вираз:
, В (3.24)
Тоді струм, який проходить крізь тіло людини, визначають як:
, (3.25)
Якщо r1=r2=rіз де rіз — опір ізоляції, то формула 3.25 набуде вигляду:
, та (3.26)
Якщо людина стоїть на ізольованій підлозі і має взуття, тоді загальний опір людини визначається як:
Rз =Rл + rn + rвз, (3.27)
де rn — опір підлоги, Ом; rвз — опір взуття, Ом.
В аварійному режимі, коли одна фаза або полюс замкнуті на землю, схема під’єднання та еквівалентна схема мають вигляд, показаний на рис. 3.5
Рис. 3.5. Однополюсний дотик людини до електричної мережі
Опір замикання на землю (rзм), набагато менший за опір ізоляції r1, r2 і опір людини Rл , тому, замінюючи в формулах 3.24, 3.25 опір r2 на еквівалентний опір , отримаємо:
, та (3.28)
Оскільки rзм близьке до нуля, то формули 3.28 мають вигляд:
, (3.29)
Тобто під час аварій напруга дотику дорівнює напрузі мережі, і струм крізь людину досягає дуже небезпечних величин, тому що опір ізоляції не захищає людину від дії струму. У випадку, якщо опір ізоляції настільки високий, що можна вважати rіз=∞, людина не ізольована від землі і буде під дією струму розряду ємності проводу відносно землі С11 і струму часткового розряду ємності між проводами С12, тобто вважатимемо, що людина знаходиться в мережі розряду ємності С11+ С12, тобто крізь неї проходить струм:
(3.30)
де U0 - напруга між проводами в момент дотику, В; t — час від моменту дотику, с;
С - ємність між проводами відімкненої мережі, Ф. Враховуючи небезпеку ураження людини розрядним струмом, необхідно перед початком роботи на відімкнених частинах обладнання виділену для роботи дільницю попередньо розрядити на землю (рис. 3.5, 3.6).
Рис. 3.6. Однополюсний дотик до мережі зі залишковим зарядом
Для живлення частіше використовують трифазні мережі з ізольованою і заземленою нейтраллю. Струм, що проходить через людину, при дотику до однієї з фаз у мережі з ізольованою нейтраллю залежить від опору ізоляції та ємності фаз відносно землі (рис. 3.7).
Рис. 3.7. Дотик людини до одного з фазних проводів у мережі з ізольованою нейтраллю
Рис 3.8. Схема пристрою захисного вимкнення, котрий реагує на напругу корпусу відносно землі:
1 — корпус, 2 — автоматичний вимикач, KB — котушка вимикаюча; Н — реле напруги максимальне, R3 — опір захисного заземлення, Rд— опір допоміжного заземлення.
Таблиця 3.22
Порогові значення змінного та постійного струму при його проходженні через тіло людини по шляху «рука—рука» або «рука—ноги».
Вид струму |
Пороговий відчутний струм, мА |
Пороговий невідпус-каючий струм, мА |
Пороговий фібриля-ційний струм, мА |
Змінний струм частотою 50 Гц Постійний струм |
0,5—1,5 5,0—7,0 |
6—10 50—80 |
80—100 3 00 |
Струм (змінний та постійний) більше 5А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції. Чим більший струм проходить через тіло людини, тим більшою є небезпека ураження.
Значення прикладеної напруги U впливає на наслідки ураження (рис.3.9), оскільки згідно закону Ома визначає силу струму ІЛ, що проходить через тіло людини, та його опір RЛ (умовно RЛ = 1 кОм).
ІЛ = U/ RЛ, А (3.31)
Чим вище значення напруги, тим більша небезпека ураження електричним струмом. Індивідуальні особливості людини значною мірою впливають на наслідки ураження електричним струмом. При зволоженні, забрудненні та пошкодженні шкіри (потовиділення, порізи, подряпини), збільшенні прикладеної напруги, площі контакту, частоти струму (рис. 3.10) і часу його дії, опір тіла людини зменшується до певного мінімального значення (0,5—0,7 кОм). Найбільш небезпечним вважається змінний струм частотою f=20—100 Гц (рис. 3.11), а f >500 кГц не може смертельно уразити людину, а викликає опіки.
Небезпека ураження особливо велика тоді, коли на шляху струму знаходяться життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок. Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед них наведені на рис. 3.12.
Безпека експлуатації електрообладнання забезпечується 3 класами комплексу заходів:
1. Технічні захисні заходи, які запобігають дотик людини до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
2. Технічні захисні заходи, які знижують ступінь поразки людини при дотику його до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
3. Організаційні захисні заходи.