3.6 Оцінка умов праці

[ І(1, 5-18, 20,25-31, 34), ІІ( 5,22,23,36-38,42 )]

Санітарні норми, встановлені для підприємств, визначають правила, вимоги, положення, які регламентують умови праці. Всі промислові об’єкти залежно від ступеня шкідливості і небезпечності для населення поділяються на п’ять класів. Для кожного з них установлена санітарна зона, мінімальна допустима відстань між промисловим об’єктом, жилими спорудами, культурно-профілактичними закладами. Так, для підприємств І класу санітарно-захисна зона встановлюється 1000 м, для ІІ – 500 м, для ІІІ – 300 м, для ІV – 100 м і для V класу – 50 м.

У ДП (ДР) при аналізі умов праці фактичне значення температури і вологості повітря, шуму і вібрації та інших елементів зіставляється з нормативами, тобто існуючими санітарними нормами. Таке зіставлення дозволяє виявити робочі місця на ділянці з несприятливими умовами, диференціювати умови і характер праці за ступенем шкідливості і небезпечності на оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні, визначити індекс відповідності фактичних умов нормативним (а) за формулою:

а=У_Ф / У_Н (3.42)

де У_Ф, У_Н – відповідно фактичне і нормативне значення елемента умов праці.

Після проведення атестації робочих місць складається Карта умов праці на кожне робоче місце. У ДП(ДР) необхідно її привести, або скласти самостійно на своє робоче місце і вказати право на пільги і компенсації, розробити першочергові заходи при роботі з несприятливими умовами праці. Оцінювання умов і характеру праці на робочих місцях здійснюється на основі гігієнічної класифікації праці. Робоче місце за умовами праці оцінюється з урахуванням впливу на працівників всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією праці, сукупних факторів технічного і організаційного рівня умов праці, ступеня ризику пошкодження здоров'я. На основі комплексної оцінки робочі місця відносять до одного з видів умов праці: 1- з особливо шкідливими та важкими умовами праці; 2- зі шкідливими та важкими умовами праці; 3- зі шкідливими умовами праці заносять до розділу ІІІ карти умов праці.

Право на пільгове пенсійне забезпечення визначається за такими показниками:

За списком № 1 – наявність не менше ніж двох факторів 3-го ступеня відхилення від норм, або одного фактора 3-го ступеня і трьох факторів 1-го чи 2-го ступеня відхилення від норм, або чотирьох факторів 2-го ступеня відхилення від норм, або наявності в повітрі робочої зони хімічних речовин гостронапрямленої дії 1-го чи 2-го класу небезпеки.

За списком № 2 – наявність одного фактора 3-го ступеня відхилення від норм, або трьох факторів 1, 2-го ступенів відхилення від норм, або чотирьох факторів 1-го ступеня відхилення від норм.

При наборі певної кількості балів за інтегральною оцінкою умов праці на робочому місці за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці можуть визначатися відповідні розміри доплат до тарифних ставок. При цьому кількість балів за кожним значущим фактором залежить від тривалості його дії протягом зміни.

Бали, встановлені за ступенем шкідливості факторів і важкості робіт (Х_Ф), коригуються за формулою:

Х_Ф = Х_С - Т, (3.43)

де Х_С – ступінь шкідливості фактора або важкості робіт у балах, ; Т – відношення часу дії певного фактора до тривалості робочої зміни, якщо час дії фактора становить понад 90 % робочої зміни, тоді Т = 1.Розміри доплат залежно від фактичного стану умов праці визначаються за загальною кількістю балів за даними, наведеними у табл. 3.29.

Таблиця 3.29

Розміри доплат залежно від фактичного стану умов праці

Вид роботи	ХФ, бали	Розміри доплат до тарифної ставки, %
З важкими та шкідливими умовами праці	До 2-х	4
	2.1 – 4.0	8
	4.1 – 6.0	12
З особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці	6.1 – 8.0	16
	8.1 – 10	20
	Понад 10	24

Ступінь важкості праці можна визначити залежно від реакцій та змін в організмі людини. У ДП(ДР) виконати інтегральне бальне оцінювання важкості праці і розробити таблицю з критеріями бального оцінювання санітарно-гігієнічних та психофізіологічних елементів умов праці. Кожному елементу присвоюється від 1 до 6 балів, залежно від його кількісного значення, що відповідає кількості категорій важкості праці (табл. 3.37 ). Так, 1 бал одержують ті елементи, значення яких відповідають стандартам або нижчі за санітарні норми і ГДР, ГДК; 2 бали – ті, що відповідають ГДР, ГДК. Вищі бали диференціюються залежно від величини перевищення норм або кратності перевищення ГДР, ГДК. Наприклад, 3 балами оцінюється промисловий пил, рівень якого більше за ГДР і становить 5 мг/м³; а 6 балами – понад 30 мг/м³.

Допоміжні таблиці 3.28 – 3.37 наведені нижче. Заповнити самостійно таблицю 3.30.

Таблиця 3.30

Таблиця 3.31

Таблиця 3.32

Т аблиця 3.33

Таблиця 3.34

Табл. 3.35

Т аблиця 3.36

П родовження таблиці 3.36

Таблиця 3.37

Фактичні показники елементів виробничого середовища встановлюються шляхом безпосередніх вимірювань за допомогою відповідної апаратури.

Загальне інтегральне оцінювання важкості праці визначається за формулою 3.44:

(3. 44)

За інтегрального оцінювання важкості праці враховуються лише ті елементи, які формують певну категорію важкості на даному робочому місці. Якщо питома вага дії того чи іншого елемента умов праці менше за восьмигодинну зміну, оцінювання елемента умов праці визначається за формулою:

Х_ФАКТ=Х_MAX · t (3.45)

де Х_MAX – максимальне оцінювання елемента умов праці при його дії від 90 до 100 % робочої зміни, балів; t – час дії елемента в частках робочої зміни.

Виходячи з інтегральної оцінки, визначається категорія важкості (табл. 3.33).

Таблиця 3.38

Доплати за умови праці згідно інтегральної оцінки і категорії важкості праці

Таблиця 3.39

Диференціація розміру доплат до тарифної ставки