- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
Для визначення допустимих термінів роботи в небезпечних умовах ГМК необхідно спиратися на закономірності природної еволюції організму.
Для хворих з пиловою патологією легень за основу беруть перевищення концентрації промислових полютантів (від лат. «полюціо» - забруднення – хімічні речовини, які забруднюють середовище життя, – забруднювачі) на робочих місцях у разах: СР/СРН (де СР – рівень пилу на робочому місці, СРН – гранично - допустимий рівень (ГДР) для пилу). Інволюція (від лат. «Involutio» - згортання) -« зворотній розвиток » органів, тканин, клітин; атрофія органів при патології чи старінні.
Початок інволюції людини 28 років. Двократне збільшення біологічного часу статевого розвитку людини дорівнює 28 рокам (28+28=56 років - строк природного зниження регулярного запасу). Тому ці 28 років зменшуються пропорційно С Р /С РН (прискорення часу старіння). Термін безпечного віку ( t БВ) розраховується так:
(2.74)
При перевищенні СРН іде зниження внутрішньої енергії для забезпечення ентропії протидії (від грецького слова τρoπή - зміна,перетворення). Брак ентропії - це нестача регуляторних зв'язків і зниження стійкості до дії пилового фактора. Тому:
, (2.75)
Перша складова – час розвитку організму, після чого він переходить до нового стійкого стану, який можна скоротити, розсіяв її енергію в С Р/СРН разів. Вік статевого дозрівання треба вважати рівним в середньому 14 рокам, тоді:
, (2.76)
де: tу- граничний вік стійкого стану (безпечний вік).
Безпечний стаж (Тбс) роботи в пилонебезпечних умовах виробництва (при умові початку трудової діяльності у 20 років), таблиця 2.9 та рис. 2.2, буде таким:
, (2.77)
де: СРН - допустима концентрація пилу на робочому місці; С Р - дійсна концентрація.
Таблиця 2.9
Безпечний вік та стаж роботи в пилонебезпечних умовах
Перевищення рівня запиленості над допустимими значеннями,рази |
1,1-1,9 |
2-3,9 |
4-7,9 |
8 та > |
Безпечний вік, роки |
до 53,5 |
до 42 |
до 35 |
до 31,5 |
Безпечний стаж, роки |
до 33,5 |
до 22 |
до 15 |
до 11,5 |
Рис. 2.2. Залежність стажу роботи в шкідливих умовах від показника перевищення концентрації промислових полютантів на робочих місцях
(СН – ГДР для пилу; СР – рівень пилу на робочому місці).
Тобто, розрахувавши концентрацію промислових полютантів (у першу чергу пилу) на робочому місці робітника та ступінь його можливого перевищення ГДР (у разах), треба визначати безпечний вік (роки) та стаж (роки) роботи в шкідливих умовах гірничо-металургійного виробництва.
2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
Виходячи з принципу «стійкої нерівноваги» Бауера, стійкість організму та життєздатність надає певний рівень енергопотенціалу, який визначається факторами зовнішнього середовища. Це досягається через зміни пропорцій реагуючих компонентів, які характеризуються константою рівноваги (К). Здатність виконувати роботу в умовах агресивного середовища характеризує незалежна енергія Гіббса (G), яка визначається через константу (К):
, (2.78)
де: R – газова стала, T – температура.
Після скорочень: K0=0.648 K1
Константа рівноваги повинна чисельно змінитися на 0,648 від максимального значення. Константа визначається так:
, (2.79)
де: у1 … уп – шифр активності концентрації компонента системи на час аналізу,
у0 … у0п - їх початкові значення до збурення системи.
Необхідно оцінювати індивідуальний регулярний запас, який визначається через наступні фізіологічні показники: вага, зріст, артеріальний тиск (АТ), показник зовнішнього дихання (ЖЕЛ), сила кисті. Необхідно оцінити «вірність» пропорцій їх системної композиції через константу рівноваги К, обрахувавши кожну y з урахуванням чисельного зниження індивідуальних фізіологічних показників (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Показники регуляторних можливостей робітника (чоловіки)
Шифр |
Показник |
Середнє значення |
Діапазон допустимих вимірів у нормі |
Y1 |
|
0,5 |
0,472-0,53 |
Y2 |
|
0,636 |
0,56-0,686
|
Y3 |
|
0,36 |
0,353-0,377 |
Y4 |
|
0,5 |
0,472-0,53 |
Y5 |
|
0,5 |
0,472-0,53 |
Константа рівноваги така:
, (2.80)
де К0= 0,034 для осіб з високим рівнем здоров'я.
Розрахувавши загальний критерій К, отримаємо його значення, яке визначає (індивідуальну) придатність людини працювати в небезпечних умовах ГМК.
При 1>К>0,618 - робота в небезпечних умовах можлива без обмеження;
при 0,618>К>0,353 - робота в небезпечних умовах можлива з додатковою профілактикою;
при К<0,353 - робота в небезпечних умовах неприпустима.
Таким чином, отримана межа стійкості до шкідливих факторів робочого середовища при значенні К, рівному 0,353.