- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
[ І(18, 20, 28, 30,34), ІІ(4,13-18,34 )]
Антропогенні випромінювання фактично охоплюють усі діапазони.
Джерелом ЕМП промислової частоти можуть бути лінії високої та надвисокої напруги, відкриті розподільні пристрої (ОРУ), установки, пристрої, прилади, приводи, роз’єднувачі, високовольтні вимикачі. Ступінь дії ЕМП визначається: 1- інтенсивністю випромінювання, 2- часом перебування та 3- особливістю біологічної реакції організму. У ДП(ДР) визначити:
суб’єктивні розлади в організмі людини при тривалій дії ЕМП та ЕСП,
дії щодо попередження професійних захворювань, згідно встановлених гранично допустимих рівнів (ГДР) напруженості електричних та магнітних складових полів на робочих місцях.
допустимий час перебування (Т) в зоні ЕМП напруженістю 5–50 кВ/м визначається за формулою:
, годин (3.35)
де: Е– напруженість, кВ/м.
Розрахунок допустимої напруженості залежно від часу перебування в ЕП визначається:
, кВ/м (3.36)
Допустимий час перебування в ЕМП може бути реалізований одноразово або дрібно протягом робочого дня, в решту часу напруженість не може перевищувати 5 кВ/м.
Напруженість ЕМП на робочому місці персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР) по двом складовим (таблиці 3.26, 3.27):
Таблиця 3.26
Напруженість ЕМП на робочому місці по електричній складовій (Е)
f, Гц |
= |
50 |
3 104 – 3 106 |
3 МГц – З0 МГц |
30–50 МГц |
50 – 300 МГц |
Е, (В/м) |
20000 |
5000 |
50 |
20 |
10 |
5 |
Таблиця 3.27
Напруженість ЕМП на робочому місці по магнітній складовій (Н)
f, Гц |
= |
103 – 3*104Гц |
60кГц–1.5Мгц |
30 –50 МГц |
Н, (а/м) |
8000 |
100 |
5 |
0.3 |
Допускається перевищення вдвічі у випадках, якщо час дії ЕМП на персонал не перевищує 50 % тривалості робочого дня.
Одночасна дія електричного та магнітного поля вважається допустимою, якщо
, (3.37)
де – енергетичні навантаження, що характеризують фактичну дію електричного і магнітного полів; – ГДР енергетичного навантаження на організм протягом дня [(B/м)2*год] і [(а/м)2*год]. Граничнодопустимі значення (ГРД) (Е) і (Н) на робочих місцях визначають за умовою допустимого енергетичного навантаження (ЕН) та часу дії (Т):
; (3.38)
Значення ГДР напруженості Е (В/м), Н (а/м) не повинні перевищувати величин таблиці 3.28.
Таблиця 3.28
ГДР напруженості і і енергетичного навантаження
Параметр |
Діапазон частот f, МГц |
||
0.06–3 |
3–30 |
30–300 |
|
, (В/м) |
500 |
300 |
80 |
, (а/м) |
50 |
– |
– |
(В/м)2*год |
20000 |
7 000 |
800 |
, (А/м)2*год |
200 |
– |
– |
Енергетичне навантаження визначається: (3.39)
Граничнодопустимі значення на робочих місцях персоналу визначаються залежно від допустимого енергетичного навантаження , та тривалості дії Т:
(3.40)
де: – граничнодопустиме значення потоку енергії, Вт/м2; – ГДР значення енергетичного навантаження на організм протягом робочого дня, дорівнює 2 (Вт/м2)*год;
(3.41)
У всіх випадках максимальне значення не повинно перевищувати 10 Вт/м2.
Електростатичне поле (ЕСП) характеризується напруженістю (Е, В/м) - це відношення сили, що діє в цьому полі на точковий електричний заряд, до величини цього заряду. Найефективнішим і найпростішим засобом захисту є збільшення вологості повітря до 65–75 %. Індивідуальні засоби захисту: антистатичне взуття, антистатичний халат, антистатичний браслет.
У випадку, коли тема ДП (ДР) потребує нормування ЕМП за умов наявності їх на робочому місці, рекомендується опиратися на наступні нормативи. При наявності джерел магнітних і електричних полів промислової частоти використати ДНАОП 0.03-3.13-85 26 і ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. У разі дії ЕМП радіочастотного діапазону нормативні параметри указати згідно з ГОСТ 12.1.006-84 ССБТ. Допустимі рівні напруженості ЕСП нормуються згідно з ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ, а ГДР постійних магнітних полів – згідно із ДНАОП 0.03-3.04-77.