- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
«БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
Відповідно до наказів МОНМС, керівництво дипломним проектуванням з розробки питань цивільного захисту здійснюється професорсько-викладацьким складом профілюючих кафедр, а консультації проводять викладачі курсу «Цивільний захист» і підписують розділ при його виконанні студентом. Необхідні вихідні дані студенту надає викладач кафедри рудникової аерології та охорони праці (РАОП).
А). Пожежна безпека
[І(15, 17-22, 28, 30, 34), ІІ(1, 2, 35, 53, 62, 63, 64)]
5.1. Розрахунок пожежогасіння
Пожежна безпека підприємства (складається із системи запобігання пожежам та системі пожежного захисту) - це такий стан промислового об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.
Температура пожежі залежить від факторів: виду пальних речовин, кількості цих речовин, кількості кисню, типу приміщення. У середньому температура при пожежі становить 800-1000°С в житлових приміщеннях, у підвалах - 700-800°С.
Предмети при пожежі можуть нагріватися до більш високих температур. За зовнішнім виглядом (кольором) нагрітого металу можна робити висновки про його температуру: темно-червоний колір — 700°С, вишнево-червоний колір — 900°С, яскраво-вишнево-червоний колір — 1000°С, світло-жовтогарячий — 1200°С, білий колір — 1300°С, яскраво-білий — 1400°С, сліпучо-білий — 1500°С.
Для підвищення безпеки людини під час пожежі й ефективного захисту відстанню від підвищеної температури і теплового випромінювання у ДП (ДР) розраховувати:
безпечну відстань від людини до полум'я за формулою:
R = 1,6 l , м (5.1)
де l — середня висота полум'я, м.
Визначити 1, 2 та 3 завдання (стор.8 даних методичних вказівок).
Зовнішнє протипожежне водопостачання (гідранти) розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін і не далі 2,5 м від краю проїзної частини дороги. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння беруться в залежності від ступеня вогнестійкості будівель, їх об'єму, категорії пожежо- і вибухонебезпеки виробництва у межах від 10 до 40 л/с.
На підприємствах відповідно до будівельних норм і правил необхідно мати систему протипожежного водопостачання, елементи якої розраховують відповідно до розрахункових формул та довідкових таблиць, наведених нижче. У розрахунках приймається тривалість гасіння (водопостачання) 3 години, а для будівель І та II ступеня вогнестійкості та категорій Г і Д - 2 години. У розрахунках приймати водогони низького тиску, висота напору в яких повинна бути не менше 10 м від рівня поверхні землі у випадках одноповерхової забудови, при більшій поверховості на кожний поверх додають 4м висоти напору.
Для будівель, які поділені протипожежними стінами, тобто мають різну категорію за пожежною небезпекою, розрахункова потреба води визначається на ту частину будівлі, яка потребує найбільшої кількості води.
Таблиця 5.1
Витрати води (n2) на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною до 60 м
Ступінь вогнестійкості будівель |
Категорія виробництва по вибухопожонебезпеці (ОНТП 24-86) |
Витрати води (n2), л/с, на одну пожежу при об'ємі будівлі, тис.м3 |
||||||
до 3 |
>3 до5 |
>5 до20 |
>20 до50 |
>50 до 200 |
>200 до 400 |
> 400 |
||
I і II |
Г і Д |
10 |
10 |
10 |
10 |
15 |
20 |
25 |
I і II |
А, Б, В |
10 |
10 |
15 |
20 |
30 |
35 |
40 |
III |
Г, Д |
10 |
10 |
15 |
25 |
|
|
|
ПІ |
В |
10 |
15 |
20 |
30 |
|
|
|
IV і V |
Г, Д |
10 |
15 |
20 |
30 |
|
|
|
IV і V |
В |
15 |
20 |
25 |
|
|
|
|
Розрахунковий запас води при 3-годинному пожежогасінні визначається із формули 5.2:
Q=3·3600(n1+n2)/1000 ≈ 11(n1+n2), , м3 (5.2)
де: 3600 і 1000 - переводні коефіцієнти відповідно годин - в секунди та літрів - в м3;
n1 - потреба води на внутрішнє (5 л/с) і n2 - зовнішнє пожежегасіння (табл. 5.1). При об'єднанні пожежного водопроводу із промислово-питним водопроводом розрахункова потреба води на пожежу сумується з максимальною кількістю води, що витрачається на виробничі потреби.
Втрати напору по висоті h = 1 м довжини рукавних ліній визначити за формулою:
(5.3)
де qn – продуктивність пожежного струменя, л/с.
Для гасіння пожеж у виробничих, складських, управлінських та допоміжних будівлях витрати води на внутрішнє пожежогасіння визначають згідно з таблицями 5.1 – 5.4.
Таблиця 5.2
Витрата води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель шириною 60 м і більше
Ступінь вогнестійкості будівель |
Категорія будівлі ОНТП 24-86 |
Витрати води на зовнішнє пожежогасіння виробничих будівель без ліхтарів на одну пожежу, л/с, при об'ємах будівель, тис. м3 |
||||||||
до 50 |
50-100 |
100-200 |
200-300 |
300-400 |
400-500 |
500-600 |
600-700 |
700-800 |
||
І, II |
Г,Д |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
І, II |
А, Б, В |
10 |
15 |
20 |
25 |
ЗО |
35 |
40 |
45 |
50 |
Таблиця 5.3
Витрата води на внутрішнє пожежогасіння для виробничих та складських будівель
Ступінь вогнестійкості будівель |
Категорія будівлі відповідно до ОНТП 24-86 |
Кількість струменів та мінімальні витрати води, л/с, на один струмінь для будівель висотою до 50 м з об'ємом, тис. м3 |
||||
до 5 |
5 – 50 |
50 – 200 |
200 – 400 |
400 – 800 |
||
І, II |
А, Б, В |
2 – 2,5 |
2 – 5 |
2 – 5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
III |
В |
1 – 2,5 |
2 – 5 |
2 – 5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
III |
Г,Д |
1 – 2,5 |
2 – 2,5 |
2 – 2,5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
IV, V |
В |
2 – 2,5 |
2 – 5 |
2 – 2,5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
IV, V |
Г,Д |
2 – 2,5 |
2 – 2,5 |
2 – 2,5 |
3 – 5 |
4 – 5 |
Таблиця 5.4
Витрати води на внутрішнє пожежогасіння для допоміжних будівель та будівель управлінь підприємств
Параметри будівель промислових підприємств |
Кількість струменів |
Мінімальна витрата води, л/с, на один струмінь |
Будівлі управлінь:- висотою 6-10 поверхів об'ємом до 25000м3 |
1 |
2,5 |
- те ж, об'ємом >25000 м3 |
2 |
2,5 |
- при кількості поверхів >10 та об'ємом до 25000 м3 |
2 |
2,5 |
- те ж, об'ємом >25000 м3 |
3 |
2,5 |
Допоміжні будівлі: - об'ємом 5000 - 25000 м3 |
1 |
2,5 |
- те ж, об'ємом >25000 м3 |
2 |
2,5 |
Будівлі з спринклерними і дренчерними системами гасіння |
1 |
2,5 |
Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконується за формулами 5.4 - 5.6:
Зовнішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.4)
де q1 – витрата води на одну пожежу (табл. 5.1, 5.2); Т1 – тривалість гасіння пожежі (3 год.),
Внутрішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.5)
де п - кількість струменів (табл. 5.4); q2 – мінімальна витрата води на один струмінь (табл. 5.4); Т2 - розрахунковий час роботи пожежних кранів (3 години).
Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі:
, л/с (5.6)
Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються біля основи пожежних стояків на висоті 1,35 м від підлоги всередині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках Кожний пожежний кран споряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом . Довжина рукава - 10 або 20 м . Продуктивність кожного крана повинна бути не меншою, ніж 2,5 л/с .
У ДП(ДР) розрахувати, запропонувати і зробити схему прив’язки зовнішнього водопостачання до реальних умов підприємства, визначити параметри внутрішнього водопостачання і пожежогасіння.