- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
Оцінка соціального ефекту від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці передбачає використання таких показників.
1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:
(2.1)
де К1,К2 - кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;
К3 - загальна кількість робочих місць.
2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔЧ), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
(2.2)
де Ч1,Ч2 - кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;
Ч3 – загальна річна середньооблікова кількість працівників.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:
(2.3)
(2.4)
де М1,М2 - кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
М3 - загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б1,Б2 - кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
Б3 - загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКЧ встановлюється за формулою:
, (2.5)
де N1, N2- кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;
Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКТ розраховується за формулою:
(2.6)
де Д1,Д2 - кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою:
(2.7)
де З1,З2 - кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:
(2.8)
де ДЗ1,ДЗ2 - кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вживання заходу;
КЗ1,КЗ2 - кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність ΔКі внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:
(2.9)
де Кі1, Кі2 - кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
(2.10)
де КП1,КП2 - кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вживання заходу, осіб.
Розрахунок ефективності витрат підприємства
НА ОХОРОНУ ПРАЦІ
1. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці являє собою відношення величини річної економії від поліпшення умов і праці до суми вкладень підприємства в охорону праці:
(2.11)
де Ер - річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);
В - загальні витрати (вкладення) підприємства на охорону праці.
Визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці передбачає врахування двох альтернативних класифікацій економії від поліпшення умов і охорони праці:
1) за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності - форми статистичної звітності № 1-ПВ (умови праці), № 1-УБ (відомча), № 7-тнв та інші;
2) за показниками, що базуються, на зіставленні зміни основних соціально-економічних результатів за певний час (зменшення рівня травматизму та захворюваності, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, скорочення плинності кадрів тощо).
Класифікація витрат підприємства на охорону праці, які підлягають обов'язковому обліку та наводяться у звітах підприємства перед державними органами статистики, передбачає поділ усіх витрат на охорону праці на п'ять груп, кожна з яких, у свою чергу, складається з декількох видів витрат [5]. Наведений у [5] перелік витрат неповний, тому при наявності на підприємстві інших витрат на охорону праці вони можуть ураховуватися аналогічно.
2.Річна економія витрат від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві за економічними показниками, обов'язковими для обліку та звітності, визначається за формулою
де , - суми відшкодувань потерпілим внаслідок травм на виробництві і професійних захворювань;
- суми витрат на пільги і компенсації за несприятливі умови праці; - суми витрат на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків на виробництві;
- суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві;
індекси "д" та "п" означають значення наведених витрат відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.
3.Загальні витрати підприємства на охорону праці як до запровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після цього розраховуються за формулою
(2.13)
Класифікація річної економії підприємства від поліпшення безпеки праці за показниками, що базуються на зіставленні основних соціально-економічних результатів поліпшення умов праці, наведена у [5].