- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
1. Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час ΔД визначається за формулою
(2.14)
де Д1, Д2 - кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працюючих відповідно до і після запровадження заходів;
Ч3 – загальна річна середньооблікова чисельність працівників, чол.
2. Зростання продуктивності праці
(2.15)
де ЗВ - вартість виробленої товарної продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
РП - вартість річної товарної продукції підприємства.
3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму
(2.16)
де ЧСР - середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника разом з відрахуваннями на соцстрахування.
4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат
(2.17)
де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного об’єму товарної продукції.
5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності
(2.18)
де ПД - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності,
6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності ЕРЗ визначається за формулою
(2.19)
де - складові економії, розраховані за формулами (2.16-2.18) за рівнем захворюваності.
7. Річна економія за рахунок зниження рівня травматизму
(2.20)
де - відповідно складові економії по травматизму за формулами (2.16-2.18).
8. При необхідності розрахунку економії від зменшення плинності кадрів ЕРП замість формули (2.14) використовується формула
(2.21)
де Ч31, Ч32 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;
ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при переході з одного підприємства на інше.
Економія за формулою 2.16 не розраховується, тобто в схемі розрахунку економії витрат від зменшення плинності кадрів використовуються формули 2.17, 2.19 або 2.20, у яких
(2.22)
Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням чи повною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визначається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зіставлення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної чи середньогодинної заробітної плати тощо) у базовому та плановому періодах.
9. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною скороченого робочого дня розраховується за формулою
(2.23)
де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;
ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
- чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження заходів.
10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки
(2.24)
де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;
- чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;
- середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право відповідно до і після запровадження заходів.
11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці,
(2.25)
де ФС - ефективний фонд робочого часу;
ЗГВ - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;
ЗГП - середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;
- чисельність працівників (відрядна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;
чисельність працівників (погодинна оплата), які працюють у несприятливих умовах відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
12. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування,
(2.26)
де gЛП- денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;
- кількість днів, коли надається лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів;
- чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після запровадження заходів.
13. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів,
(2.27)
де gСХ - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;
ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;
- чисельність працівників, які користуються правом на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.
14. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах
(2.28)
Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціально-економічних результатів працеохоронної діяльності на підприємстві, є сумою складових, визначених за формулами 2.19, 2.20 і 2.28.
(2.29)
Загальні витрати підприємства на охорону праці визначаються за формулою 2.13, а ефективність витрат підприємства на комплекс заходів з охорони праці за формулою 2.11.
РОЗРАХУНОК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ УМОВ ПРАЦІ