- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
3.4 Захист від шуму
[ І(18, 20, 28, 30, 34), ІІ(3,4,8-12,25,26,28-31,50)]
Постійна дія сильного шуму (понад 60 – 80 дБ ) негативно впливає на слух, викликає шкідливі наслідки – дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми і кров’яного тиску, порушення ритму серця, розлад нервової системи і психічного стану, зниження працездатності і зниження слуху за типом кохлеарного невриту (шумова хвороба). Шум має акумулятивныий ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі людини, пригнічують нервову систему. Шуми викликають функціональні розлади серцево-судинної системи; шкідливо впливають на зоровий і вестибулярний аналізатори; знижують рефлекторну діяльність, що часто стає причиною нещасних випадків і травм. Дуже сильний шум (понад 140 – 180 дБ) може викликати розірвання барабанної перетинки. Звук, якого не чути, шкідливо впливає на здоров’я людини. Інфразвуки – впливають на психічну сферу людини (уражають інтелектуальну діяльність; погіршують настрій; з’являється відчуття розгубленості, тривоги, переляку, страху), а при високій інтенсивності – почуття слабкості, як після сильного нервового потрясіння. Ультразвуки займають помітне місце в гамі виробничих шумів, негативно впливають на клітини нервової системи. Зменшення рівня шуму покращує самопочуття людини і підвищує продуктивність праці. З шумом необхідно боротися як на виробництві, так і в побуті. Уміння дотримуватися тиші – показник культури людини і його доброго ставлення до оточуючих. Тиша потрібна людям так само, як сонце і свіже повітря.
Діючим законом України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму " від 03.06.2004 було значно посилено контроль і відповідальність за порушення законодавчих вимог та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму.
Рівень звукового тиску на відстані R від джерела визначається:
LR = L1 – 20 lg R / R, дБ (3.32)
де L1 – рівень звукового тиску на відстані R від джерела.
За одночасної дії двох джерел шуму з різними рівнями сумарний рівень визначається
L = L1 + L , дБ (3.33)
де L1 – найбільший рівень із двох джерел шуму; L – добавка від різниці рівнів звуку двох джерел.
Таблиця 3.23
Дані додатку від різниці рівнів звуку двох джерел.
Різниця двох рівнів, L1 – L2, дБ |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
22 |
Добавка до більш високого рівня, L, дБ |
3 |
2,5 |
2 |
1,8 |
1,5 |
1,2 |
1 |
0,8 |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
0,2 |
0 |
Визначений сумарний рівень і буде еквівалентним рівнем звуку або рівнем звукового тиску.
При більшій кількості джерел шуму, інтенсивність підсумовується послідовно від найбільшого до найменшого. Якщо ж діють декілька джерел шуму з однаковою інтенсивністю, то загальний рівень визначають за виразом:
L = L1 + 10 lg N, (3.34)
де L1 – рівень шуму одного джерела; N – кількість джерел.
ГОСТ 12.1.003-86 не враховує різноманітності трудової діяльності. Найбільш раціонально при встановленні ГДР шуму виходити з категорій важкості та напруженості праці, згідно таблиці 3.24.
Таблиця 3.24
Оптимальні рівні звуку на робочих місцях для робіт різних категорій важкості і напруженості
Категорія напруженості праці |
Категорія важкості праці |
|||
Легка І |
Середньої важкості II |
Важка III |
Дуже важка IV |
|
Мало напружена - І Помірно напружена -II Напружена -III Дуже напружена -IV |
80 70 60 50 |
80 70 60 50 |
75 65 - - |
75 65 - - |
Для працівників економічної та інженерної сфери діяльності, робочі місця яких розташовані у великих приміщеннях виробництва, використовуються загородження для запобігання проникнення загальних шумів приміщення.
Рівень потрібної звукоізоляції R від повітряного шуму, який повинно забезпечувати загородження, щоб запобiгти проникненню шуму з одного приміщення в інші, можна визначити за формулою:
R = LШ – 10 1g SШ - LД – 10 lg n, (3.35)
де LШ - рівень звукового тиску у незахищеному від шумів приміщенні (без загородки), дБ; SШ - постійна площа приміщення, захищеного від шуму, м2; LД - допустимий рівень звуку в приміщеннi, яке захищається від шуму, дБ; n - загальна кількість конструкцій - загороджень або їхніх елементів, крізь які проникає шум.
Звукоізолюючі якості загородження в основному залежать від властивостей поверхні, її геометричних розмірів, кількості прошарків ізолюючого матеріалу. Наприклад, застосування трьохміліметрового сталевого листа дає змогу зменшити рівень шуму на 30 дБ, а застосування силікатного скла такої ж товщини — лише на 18 дБ. Використання двошарової конструкції, яка складається з мінераловатної плити (80 мм) та сталевого листа (5 мм), дає змогу зменшити рівень шуму на 49 дБ.
Таблиця 3.25
Допустимі спектри рівнів звукового тиску
Робоче місце |
Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц |
Рівень звуку, еквівалентний рівень, дБ |
|||||||
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
Приміщення конструкторських бюро, програмістів, лабораторій для теоретичних робіт, опрацювання експериментальних даних, прийом хворих в медпунктах |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 |
Приміщення керування, робочі кімнати |
79 |
70 |
68 |
58 |
55 |
52 |
50 |
49 |
60 |
Кабіни спостережень і дистанційного керування без мовного зв’язку по телефону |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
80 |
-«- з мовним зв'язком по телефону |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
Приміщення і дільниці точного збирання, лабораторії експериментальних робіт |
94 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
70 |
80 |
Постійні робочі місця, робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємств |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
80 |
Зробити висновки.