- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України криворізький Національний університет
- •Загальні положення
- •1. Рекомендації щодо написання розділу «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •1.2 Мета і завдання розділу
- •Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- •1.3 Вимоги до розділу
- •1.4 Структура розділу
- •Таких підрозділів:
- •Аналіз статистики травматизму і професійної захворюваності, аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів об'єкта.
- •Заходи з охорони праці. Розрахункова частина
- •Рекомендуємий зміст завдань підрозділу іі по розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»: а). Економічні розрахунки
- •Б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •«Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •А). Пожежна безпека
- •Б). Цивільний захист
- •2.1 Розрахунок соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів на підприємстві
- •2.1.1 Методика розрахунку соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розрахунок ефективності витрат підприємства
- •2.2.1 Методика розрахунку економії від зменшення рівня захворюваності або травматизму
- •2.3.1 Основні показники економічної й соціальної ефективності застосування кондиціювання повітря
- •2.3.2 Визначення критеріїв соціально-економічної ефективності по тепловому фактору
- •2.3.3 Розрахункові залежності при застосуванні кондиціювання повітря
- •2.3.4.Основні визначальні величини
- •2.4 Розрахунок соціально-економічної ефективності заходів щодо боротьби з вібрацією
- •2.4.1 Загальні розрахунки економічних втрат
- •2.4.2 Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження локальної вібрації
- •Розрахунок економічної ефективності заходів щодо зниження загальної низькочастотної вібрації
- •2.4.4 Визначення рівня потужності вібрації
- •1 Випадок:
- •2 Випадок:
- •3 Випадок
- •4 Випадок
- •Розрахунок соціально-економічної ефективності
- •2.6 Визначення економічної ефективності заходів щодо підвищення рівня пожежної безпеки виробничих об`єктів.
- •2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві
- •2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології
- •2.9 Визначення індівідуальних особливостей працівників при роботі у шкідливих і небезпечних умовах гмк
- •2.9.1. Визначення допустимих термінів роботи людей, які працюють у шкідливих пилонебезпечних умовах гмк
- •2.9.2. Визначення індивідуальної придатності людини працювати в небезпечних умовах гмк
- •3. Санітарно – гігієнічне забезпечення умов праці б). Санітарно-гігієнічні розрахунки
- •3.1 Розрахунок освітлення
- •3.1.1 Розрахунок природного освітлення
- •3.1.2 Розрахунок штучного освітлення
- •Норми освітлення виробничих приміщень згідно з вимогами сНиП II-4-79
- •Вибір параметрів мікроклімату, вентиляції та опалення.
- •Вибір параметрів мікроклімату
- •Оптимальні (допустимі) параметри мікроклімату
- •Розрахунок механічної вентиляції
- •Розрахунок опалення
- •Електробезпека
- •3.4 Захист від шуму
- •3.5 Захист від дії електромагнітних полів (емп) струмів промислової частоти і електростатичного поля (есп)
- •3.6 Оцінка умов праці
- •Охорона праці під час роботи з комп’ютером
- •В). Розрахунки щодо інформаційних технологій
- •Методичні роз’яснення щодо написання підрозділу ііі
- •А). Пожежна безпека
- •5.1. Розрахунок пожежогасіння
- •5.2 Вибір і застосування засобів пожежогасіння
- •Евакуація у випадку пожежі
- •Б). Цивільний захист
- •Захист від уражень надзвичайних ситуацій
- •5.5 Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Список рекомендованої літератури
- •Розрахунок механічної вентиляції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
- •3.3 Електробезпека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
- •Вибір і застосування засобів пожежогасіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Захист від уражень надзвичайних ситуацій
Гранично допустима доза (ГДД) - найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік, при якому рівномірне опромінення протягом 50 років не може викликати в стані здоров’я персоналу (категорія А) несприятливих змін. Межа дози (МД) - таке найбільше значення індивідуальної еквівалентної дози за календарний рік у критичної групи осіб, при якому рівномірне опромінення протягом 70 років не може викликати в стані здоров'я несприятливих змін. Категорія Б - невелика за кількістю група осіб, однорідна за умовами життя, віку, статі чи іншими факторами, яка зазнає найбільшої радіаційної дії серед даного контингенту людей. Як основні дозові межі для осіб категорії А встановлюється ГДД за календарний рік, для осіб категорії Б - межа дози за календарний рік. Опромінення населення (категорія В) не нормується, воно зумовлене лише природним фоном, медичними процедурами, технологічними факторами: радіоактивністю будівельних матеріалів, хімічних добрив, продуктами згоряння органічного палива. Різні органи і тканини тіла людини мають різну чутливість до радіації.
Три групи критичних органів (найбільш вразливих) за рівнем зменшення радіочутливості:
I група - все тіло і червоний кістковий мозок;
II група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока та інші органи, які не увійшли до І і III груп;
IIІ група - шкіряний покрив, кісткова тканина, кісті, передпліччя, голінки та стопи.
Таблиця 5.10
Основні дозові межі для різних груп критичних органів, мЗв/рік
Група критичних органів |
Гранично допустима доза для категорії А |
Межа дози для категорії Б |
І II III |
50 150 300 |
5 15 30 |
Таблиця 5.11
Тимчасові допустимі рівні радіоактивного забруднення різних об'єктів
№ п/п |
Об'єкти забруднення |
Потужність експозиційної дози γ-випромінювання, мР/год |
1 |
Шкіряні покриви, білизна, рушники, постільна білизна, одяг, засоби індивідуального захисту |
0,1 |
2 |
Поверхні приміщень, внутрішні поверхні транспортних засобів |
0,2 |
3 |
Зовнішні поверхні транспортних засобів |
0,3 |
Таблиця 5.12
Еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел
Джерело випромінювання |
Ефективна еквівалентна доза (опромінення всього тіла) |
Кольоровий телевізор на відстані 2 м (перегляд протягом 3 годин) |
3 – 6 мкбер |
Радіоактивні викиди в районі АЕС (один рік опромінення) |
0,2 – 0,5 мбер |
Літак зі швидкістю не більше швидкості звуку (1 година польоту) |
0,4 – 0,7 мбер |
Літак зі швидкістю більше швидкості звуку (1 година польоту на висоті 18–20 км) |
1 – 3 мбер |
Прийом радонової ванни |
1 – 100 мбер |
Флюорографія |
10 – 50 мбер |
Рентгенографія грудної клітини |
10 – 100 мбер |
Рентгенографія в стоматології |
3 – 300 мбер |
Рентгеноскопія грудної клітини |
200 – 400 мбер |
Рентгенівська томографія |
50 – 10000 мбер |
Рентгенодіагностика при раковому захворюванні легенів |
до 5000 мбер |
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
ЗІЗ призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних хімічних і бактеріальних речовин.
Протигази за своєю захисною дією діляться на фільтруючі, ізолюючі й шлангові. У фільтруючих протигазах повітря з навколишнього середовища надходить у фільтр для очищення, а потім - у легені людини. Існують:
загальновійськові (РШ-4; ПМГ; ПБФ);
цивільні (ГП-5; ГП-5М; ГП-7; ГП-79; ГП-7У);
дитячі: ДП-6 (для старшого віку); ПДФ-Д (1,5...7 років); ПДФ-Ш (7...17 років); ПДФ-7 (1,5...14 років); (ГП-5; ГП-5М; ГП-7; ГП-79; ГП-7У);
камери захисні дитячі: КЗД-4, КЗД (до 1,5 року);
додаткові патрони ДПГ-1 і ДПГ-3. Застосовуються для захисту від ОР і СДЯР;
промислові (для захисту від сильнодіючих ядовитих речовин - СДЯР).
Промислові протигази можуть використовуватися з різними коробками (фільтрами), розрахованими на відповідні СДЯР. Залежно від типу СДЯР на коробці нанесене маркування (А; Б; Г; Е; КД; З; М; БКФ).
Ізолюючі протигази двох типів: на стисненому повітрі (КІП-7; КІП-8; РКК-1) і з використанням регенеративних патронів (ІП-4; ІП-5; ІП-46). У регенеративних патронах відбувається поглинання вуглекислого газу й виділення кисню.
До найпростіших засобів відносяться ватно-марлеві пов'язки (ВМП) і протипилові полотняні маски (ПТМ-1), які можуть виготовлятися промисловістю й самостійно громадянами
Таблиця 5.13
Можливі втрати робітників, службовців та населення від СДЯР,%
Умови перебування людей |
Без протигазів |
Забезпеченість протигазами, % |
||||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
||
Відкрито |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
У найпростіших укриттях |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
Примітка: Структура втрат людей у вогнищі ураження: легкого ступеня - 25%; середнього і важкого - 40%; зі смертельними наслідками - 35%.