2.7 Визначення кількісного складу служби охорони праці на підприємстві

Повсякденна робота з охорони праці на підприємстві проводиться службою охорони праці. Необхідно визначити її кількісний склад для того підприємства, яке є об'єктом розробки у дипломному проекті (роботі). Розрахунки проводять відповідно до типового положення про службу охорони праці.

Якщо підприємство має до 50 працівників, то функції служби охорони праці можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Передбачають, що за відсутності спеціалістів відповідної кваліфікації можуть бути використані послуги асоціації спеціалістів з охорони праці. Коли на підприємстві працює від 51 до 500 осіб включно, штат служби охорони праці становить один чоловік з інженерно-технічною освітою.

Кількість служби охорони праці на підприємстві з кількістю працівників понад 500 осіб визначають за формулою

, (2.69)

де Р_СР – середньосписочна кількість працівників на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

К_в – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва:

, (2.70)

де Р_в – кількість працівників з шкідливими речовинами незалежно від рівня їхньої концентрації;

Р_а – кількість працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт К_в максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють з шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, таким чином:

(2.71)

Служба охорони праці складається з інженерів відповідної спеціальності; фахівців з питань гігієни праці; юристів, що спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці [12].

У кожному підрозділі підприємства на дошці «Охорона праці» необхідно розмістити технологічну схему управління охороною праці, призначену для послідовної перевірки виконання завдань і функцій управління охороною праці.

Коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці, тобто коефіцієнт виконання завдань роботи з охорони праці:

К_і = Ф/ Н, (2.72)

де Ф – фактична кількість заходів (вимог), виконаних протягом року, місяця, кварталу;

Н – кількість запланованих заходів (вимог, функцій), які підлягали виконанню.

2.8 Оцінка економічної ефективності витрат на заходи щодо профілактики профзахворювань пилової етіології

Для тем дипломних проектів (робіт), що пов’язані з підприємствами гірничо-металургійного комплексу (ГМК), де існує вплив на організм працівника підвищеного пилоутворення, необхідно проаналізувати заходи з профілактики можливих професійних захворювань.

2.8.1 Проведення економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології

Метод економічного аналізу заходів з профілактики профзахворювань пилової етіології ГМК складається з наступних основних етапів:

1. Облік витрат на заходи з профілактики профзахворювань пилової етіології, аналіз їх структури, особливості формування джерел фінансування тощо.

2. Аналіз факторів, які визначають величину матеріальної шкоди від професійного захворювання («середнього випадку») та оцінка абсолютної величини цієї шкоди.

3. Оцінка числа випадків захворювань, виникнення яких було не допущено завдяки проведеним заходам.

4. Оцінка сумарної економії, досягнутої завдяки впровадженню заходів, яка визначається як множення середньої шкоди від одного випадку профзахворювання на число недопущених випадків.

5. Визначення показника економічної ефективності витрат на профілактику профзахворювань по співвідношенню цих витрат з досягнутою у результаті їх впровадження економією від зниження захворюваності пилової етіології. Цей показник може бути визначений за формулою:

(2.73)

де Е – показник економічної ефективності;

К – економічні збитки у зв’язку з кожним випадком профзахворювання (грн.);

n ₁, n₂ – середньорічне абсолютне число випадків захворювання відповідно для періодів до та після впровадження профілактичних заходів (у роках);

Т – тривалість періоду часу, на протязі якого вже є оздоровчий вплив після впровадження заходу (у роках);

А – сума витрат на впровадженні профілактичні заходи.