15.2. Двоповерхові виробничі будівлі

В останні роки у вітчизняному й закордонному будівництві почали застосовувати двоповерхові виробничі будівлі, які будують у вигляді суцільної забудови. Ці будівлі мають ряд переваг перед одноповерховими й багатоповерховими будівлями: вони мають 50% виробничих площ у межах першого поверху, де можна розміщувати важке встаткування, а у межах другого поверху можна розташовувати цехи з легким навантаженням, високими вимогами до природного висвітлення. В них значно скорочується довжина комунікацій і на 30-40% скорочується площа забудови.

Залежно від розмірів сітки колон двоповерхові виробничі будівлі бувають:

- з однаковою сіткою колон в обох поверхах;

- з більш дрібною сіткою колон у першому поверсі й укрупненою в другому;

- з укрупненою сіткою колон у першому поверсі й полегшеним міжповерховим перекриттям, які мають значну будівельну висоту і дозволяє використовувати технічний поверх;

- з укрупненою сіткою колон у першому поверсі й полегшеному покритті другого поверху.

15.3. Багатоповерхові виробничі будівлі

Багатоповерхові промислові будівлі будуються переважно для виробництв із вертикальним технологічним процесом (легка, харчова, електротехнічна промисловість, приладобудування й т.д.).

Достоїнствами цих будівель є: скорочення площі забудови, а значить і скорочення території підприємства; скорочення площі зовнішніх огороджень на одиниці об'єму будівлі, а значить і скорочення експлуатаційних витрат на ремонт, опалення й вентиляцію; більші можливості використання цих будівель в архітектурно-просторовій композиції великого міста.

Недоліки цих будівель: необхідність пристрою вертикального транспорту для переміщення вантажів і людей, більш дрібна сітка колон у порівнянні з одноповерховими будівлями й більш висока вартість.

За розмірами сітки колон багатоповерхові виробничі будівлі умовно класифікуються на:- будівлі осередкового типу із квадратної або близької до квадрату сіткою колон 6х6, 9х6, 9х9 і 12х12м;- будівлі пролітного типу із сіткою колон 12х6м і більше;- будівлі зального типу без внутрішніх опор шириною 18, 24 і 30 м.

Висоту поверхів багатоповерхових виробничих будівель призначають кратної модулю 3М при висоті поверху до 3,6м і модулю 6М - при висоті більше 3,6м.

15.4. Допоміжні будівлі й приміщення промислових підприємств

Номенклатура допоміжних будівель і приміщень промислових підприємств включає:

- об'єкти адміністративно-технічного керування й громадських організацій (прохідні, цехові конторські приміщення, адміністративні корпуси, науково-технічні відділи, проектно-конструкторські бюро, відділи кадрів, обчислювальні центри й т.п.);

- об'єкти санітарно-побутового обслуговування (загальні – туалети, курильні, гардероби; і спеціальні - душові, респіраторні, ванни, приміщення для сушіння й обробки робочого одягу й т.п.);

- об'єкти громадського харчування (буфети, закусочні, їдальні);

- об'єкти охорони здоров'я (медпункти, поліклініки, санаторії-профілакторії);

- об'єкти культурного обслуговування, спорту й відпочинку (спортмайданчика, спортзали, клуби, Будинки культури, спорткомплекси);

- об'єкти комунального й торговельного обслуговування (кіоски, магазини й т.п.);

- об'єкти професійно-технічного навчання (ПТУ, навчальні комбінати, технікуми).

Вся сума цих об'єктів ділиться на чотири підгрупи, кожна з яких має свою зону або радіус обслуговування:

Перша: внутріцехові приміщення й пристрої, тобто об'єкти первинного обслуговування, призначені для обслуговування працюючих у безпосередній близькості від робочих місць (туалети, курильні, питні пристрої, торговельні кіоски й автомати, приміщення для відпочинку);

Друга: цехові будівлі й приміщення, тобто об'єкти повсякденного обслуговування, призначені для обслуговування працюючих цеху або декількох цехів (гардеробні, душові, умивальні, буфети, їдальні, фельдшерські медпункти, приміщення громадських організацій);

Третя: заводські будівлі й приміщення, тобто об'єкти періодичного обслуговування, призначені для обслуговування працюючих одного або декількох невеликих сусідніх заводів (загальнозаводські медпункти, філії поліклінік, їдальні-заготовочні, заводські клуби й спортивні зали);

Четверта: будівлі районного значення, тобто об'єкти епізодичного обслуговування, призначені для обслуговування працюючих групи підприємств або одного, досить великого підприємства (комплекси громадського харчування, поліклініки, медико-санітарні частини, Будинки культури, готелі, спорткомплекси).

Крім поділу обслуговуючих об'єктів на рівні варто також враховувати їх розподіл за часом використання, тобто розподіл на об'єкти, використовувані протягом робочого дня, і об'єкти, використовувані до або після робочого дня. Цей розподіл варто враховувати при розміщенні об'єктів обслуговування.

У практиці проектування й будівництва допоміжних будівель використовують такі прийоми їх розміщення щодо виробничих будівель:

в окремих будівлях; - у прибудовах до виробництва; - вбудованими у будівлю;

- комбіноване розміщення.

Розміщення в окремо вартих будівлях застосовується на виробництвах під землею, при відкритих промислових установках, при вибухонебезпечних виробництвах і т.п. Розміщення в прибудованих будівлях - основний прийом, застосовуваний на підприємствах машинобудування, приладобудування, текстильної й легкої промисловості. Прибудови можуть примикати до торця або поздовжньої сторони виробничої будівлі..Вбудоване розміщення найбільш прийнято для санітарно-побутових служб і внутрішніх цехових допоміжних приміщень. Комбіноване розміщення - це сполучення названих вище прийомів. Такий прийом застосовують, як правило, при значному обсязі допоміжних приміщень й пристроїв.