Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТОПР. Дудка.doc
Скачиваний:
38
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
593.41 Кб
Скачать

3. 7. Багатофункціональні житлові комплекси

Це група споруд різних по функціональному призначенню (житло, суспільні й адміністративні установи), об'єднаних одним композиційно-планувальним задумом. Основні категорії житлових комплексів діляться на дві групи: комплекси з відкритою системою обслуговування та комплекси із закритою й напівзакритою системою обслуговування.

До першої групи ставляться житлові багатофункціональні комплекси різних типів, що формуються в реконструйованих зонах міста і характерні для районів нового будівництва. В умовах реконструкції комплекси можуть бути торгово-житловими, рекреаційно-житловими, адміністративно-житловими або змішаними багатофункціональними із включенням різних суспільних установ. Залежно від розмірів комплексів і їх розміщення в структурі забудови, вони можуть являти собою невеликі групи, що займають частину кварталу (локальні), цілий квартал (квартальні), кілька кварталів (районні), розвиватися уздовж фронту вулиць (лінійні) або займати значні території із прилягаючими кварталами (розвинені магістральні).

До другої групи ставляться спеціалізовані житлові комплекси із закритою й напівзакритою системою обслуговування. Це житлові молодіжні комплекси (МЖК), дома-комплекси для інвалідів й дитячі дома-інтернати. Молодіжний житловий комплекс - особливий тип житла, що складається з житлових квартирних будинків та об'єктів обслуговування. Величина МЖК 1,5-7 тис. чоловік. Обслуговуючі установи МЖК бувають відкритої форми, що працюють як на комплекс, так і на район, і закриті форми обслуговування, необхідні для колективних форм гуртожитку й самоврядування. Об'ємно-просторова організація МЖК буває різноманітною. В останні роки МЖК - це розвинені комплекси з дитячими дошкільними установами, загальноосвітніми школами, торгово-побутовими й громадськими культурно-суспільними центрами.

3.8. Тимчасові житла

Гуртожитки підрозділяються на:

- гуртожитки для самотніх студентів, робочих і молодих фахівців;

- гуртожитку для сімейної молоді;

- змішані типи гуртожитків.

Звичайна місткість гуртожитків коливається від 200 до 1000 місць. При місткості більше 1000 місць організується комплекс або студмістечко із загальними блоками культурно-побутового й медичного обслуговування. Висота гуртожитків звичайно не перевищує 16 п-в, але найпоширеніші 9-п-ві.

За плануванням гуртожитки бувають коридорного й квартирного типу. Сучасні гуртожитки - це гуртожитки квартирного типу, в т.ч. й для одинаків.

Житлове середовище для одинаків містить дві-чотири кімнати для проживання в кожній з них двох-трьох чоловік (12 і 18м2), що мають загальну прихожу й компактний, часто сполучений санвузол з душовим піддоном, умивальником і унітазом. Кожне житлове середовище або їх група звичайно включає кухню із двома-трьома плитами. Житлове середовище для сімейної молоді являє собою малометражну квартиру з кухнею або кухнею-нішею.

Планувальна структура житлового поверху гуртожитку - коридорна, багато- і односекційна.

Мінімальна норма житлової площі в гуртожитках - 6м2 на людину, що зв'язано, по-перше, з тимчасовим характером проживання, і, по-друге, з винесенням ряду функціональних процесів у приміщення культурно-побутового обслуговування (буфет, кімната для занять, бібліотека із читальним залом у гуртожитках для учнів і т.п.).