14.2.Об'ємно-планувальні особливості промислових будівель різних типів

Різноманіття сучасних виробництв, своєрідність режимів роботи й умов праці на них породжують велику кількість виробничих будівель. На відміну від цивільних будівель, де функція визначається тільки потребами людини, у виробничих будівлях визначальним є технологічний процес виробництва.

Залежно від особливостей технологічного процесу виробничі будівлі можна розділити на дві основні групи:

1)будівлі, об'ємно-планувальні й конструктивні рішення яких повністю обумовлені особливостями технології й мають різко виражений індивідуальний характер (електростанції, металургійні, нафтопереробні виробництва, тощо);

2)будівлі, об'ємно-планувальні й конструктивні рішення яких не мають залежності від технологічного процесу й допускають різні архітектурно-будівельні рішення (машинобудування, легка промисловість, точне приладобудування й т.п.).

Головними ознаками для класифікації виробничих будівель і споруджень служать: призначення, поверховість, капітальність і характер експлуатації.

За призначенням промислові будівлі підрозділяються на:

- виробничі;- допоміжні;- енергетичні;- транспортні;- складські.

За поверховістю виробничі будівлі бувають: одноповерхові, двоповерхові, багатоповерхові й змішаної поверховості.

За капітальністю виробничі будівлі підрозділяються на чотири класи, відповідно до якого приймається ступінь вогнестійкості будівлі й довговічність його конструкцій.

За характером експлуатації виробничі будівлі підрозділяються на:

- призначені для одного виробництва, - для декількох виробництв; - із гнучким, змінним характером виробництва.

Тема 15. „Типи промислових будівель і споруд”

15.1.Одноповерхові виробничі будівлі

У вітчизняній і закордонній практиці будівництва одноповерхові виробничі будівлі одержали переважне поширення (близько 70%), як історично сформований тип спорудження. Достоїнствами цих будівель є: зручні зв'язки в одній площині між цехами, використання найбільш економічного горизонтального транспорту, незалежне рішення конструкцій будівлі від технологічного процесу. Недоліки: значна площа забудови, що обмежує застосування цього типу будівель у тісній міській забудові й в умовах складного рельєфу території.

За характером забудови одноповерхові виробничі будівлі підрозділяються на: будівлі суцільної й павільйонної забудови.

Будівлі суцільної забудови являють собою багатопрогонові корпуси великої ширини. Вони бувають або безфонарні, розраховані на штучне висвітлення й вентиляцію, або з різними системами верхнього світла. Такі будівлі мають багатоскатну або плоску покрівлю із внутрішнім водовідводом.

Будівлі павільйонної забудови мають порівняно невелике число прольотів, що забезпечують природне бічне висвітлення й природне провітрювання через прорізи в стінах і витяжку через аераційні ліхтарі в покрівлі. Достоїнством цих будівель є: менша пожежонебезпека підприємства в цілому, кращі санітарно-гігієнічні умови, а також можливість ізоляції цехів з виробничими шкідливостями. Будівлі павільйонної забудови можна поєднувати між собою.

Залежно від розташування внутрішніх опор одноповерхові виробничі будівлі підрозділяються на:

пролітний, осередковий і зальний типи.

Найбільше поширення одержав пролітний тип будівлі. Об'ємно-планувальне рішення цього типу визначається взаємним розташуванням прольотів. У будівлях суцільної забудови, як правило, прольоти розташовуються паралельно. Іноді до ряду паралельних прольотів з однієї або двох сторін примикають поперечні прольоти. Габарити прольотів призначають відповідно до проектного технологічного процесу й транспортного встаткування. Для будівель без мостових кранів застосовують прольоти 6, 9, 12, 18, 24, 30, 36м, а для будівель, обладнаних кранами: 18, 24, 30, 36м. Висота одноповерхових каркасних будівель від рівня чистої підлоги до низу несучих конструкцій призначається кратно модулю: 6М при висоті до 7,2м і 12М - при висоті більше 7,2м.