10.7. Будівлі підприємств побутового обслуговування

Всі підприємства побутового обслуговування діляться на 2 групи:

- підприємства безпосереднього стандартного обслуговування населення (комплексні приймальні пункти, перукарні, фотоательє, різноманітні майстерні, майстерні з ремонту побутової техніки й т.п.);

- великі централізовані підприємства промислового типу (великі механізовані цехи й фабрики).

Для побутового обслуговування характерна постійна зміна форм і видів послуг населенню. Якісь види й форми послуг зникають через непотрібність, якісь виникають знову.

Включення до складу підприємств побутового обслуговування не властивих раніше службі побуту елементів, а саме - торговельних приміщень із продажу супутніх товарів, підприємств громадського харчування для відвідувачів, відеотек тощо, виявляє нову тенденцію у формуванні сучасних будівель служби побуту, що сприяє підвищенню комплексності й комфортності обслуговування відвідувачів і, крім того, збагачує об'ємно-планувальне рішення будівель.

Основними підприємствами побутового обслуговування міського значення зі стандартним і індивідуальним видами обслуговування є будинки побуту. Вони являють собою комплексні підприємства на 100-300 робочих місць із широким набором видів обслуговування (перукарня й косметичний салон, термінова хімчистка й прання білизни, майстерні середнього й дрібного ремонту різних речей і приладів, кафе-бар, демонстраційний зал мод, виставочний зал і т.д.).

Підприємства побутового обслуговування проектують як в окремих будівлях, так і в прибудованих або вбудованих приміщеннях будівель різного призначення.

Характер планування й об'ємно-просторова композиція будівель побутового обслуговування залежить від потужності підприємств. Для дрібних і середніх підприємств характерне компактне планування з розташуванням приміщень навколо залу прийому замовлень. Для великих характерна коридорна система із залом прийому замовлень із однієї сторони коридору або на всю ширину будівлі.

Лекція №13

Тема 11. „Будівлі нді, проектних і громадських організацій та керування”

11.1.Будівлі науково-дослідних інститутів

У цей час наука перетворилася у важливий містобудівний фактор. Сучасні наукові установи займають значні території й часто визначають архітектурний вигляд великих міських районів. У цей час в ряді великих міст визначилися райони переважного розміщення наукових установ. Часто навколо великого міста розміщуються спеціалізовані наукові комплекси, що включають поряд із НДІ комплекси конструкторських бюро, експериментальних виробництв і ВНЗ.

Залежно від області досліджень прийнято розподіляти НДІ на 2 групи:

- група НДІ природничих наук ( 1 секція – фізико-технічні й математичні науки, 2 секція – хіміко-технічні й біологічні науки, 3 секція – науки про Землю);

- група НДІ суспільних наук ( 4 секція).

До складу НДІ входять наступні основні види будівель і споруд:

- адміністративно-обслуговуючі будівлі (адміністрація, конференц-зали, їдальні й т.п.);

- лабораторні корпуси загальнонаукового типу (4-8 поверхів);

- теоретичні й проектно-конструкторські будівлі (необмеженої поверховості);

- спеціальні лабораторії, представлені значним числом різних типів будівель;

- експериментально-виробничі будівлі;

- будівлі й споруд матеріально-технічного постачання.

Найбільш характерним для генпланів НДІ є чітке функціональне зонування території. Будівлі НДІ групуються за функціональною ознакою й за санітарними вимогами. Як правило, безпосередньо на границі ділянки розташовуються адміністративно-суспільні будівлі, а у глибині - лабораторно-виробничі будівлі й споруд інженерно-технічного забезпечення. Це так званий принцип глибинного зонування.