3.2. Секційні житлові багатоповерхові будинки

У практиці житлового будівництва найпоширеніші житлові багатоповерхові будинки. Планувальною відмінністю секцій житлових будинків 6-9, 10-16 і більше поверхів є пристрій сходно-ліфтового вузла й число ліфтів. Так само як і в будинках середньої поверховості секції за орієнтацією бувають: необмеженої (широтної), частково обмеженої (широтної) і обмеженої орієнтації (меридіональної), а за розташуванням в плані будинки можуть бути рядовими, торцевими, поворотними й кутовими. Поворотні секції можуть мати різний обрис: Т-образне, хрестоподібне, Z-образне й більш складні обриси.

Планування житлових односекційних будинків має переваги перед багатосекційними будинками. Їх світлова поверхня значно більше, ніж у рядовій секції багатосекційного будинку, що дозволяє компонувати більше число квартир навколо сходно-ліфтового вузла, використовуючи весь світловий периметр. Для житлових односекційних будинків характерне застосування різноманітних планів: у формі трилисника, квадрата, хреста, трикутника, кола й більш складних форм.

Односекційні житлові будинки використовуються при формуванні архітектури великих магістралей і вузлів міста. Можливість використання односекційних будинків як містобудівних акцентів, утворюючих силует міста, є однією з причин збільшення їх поверховості від 16 до 30 поверхів. Крім цього, їх доцільно розміщувати на крутому рельєфі, тому що завдяки малій площі підстави такий будинок не руйнує схил і не заважає озелененню.

3.3. Коридорні та галерейні будинки

Основою планування коридорного будинку служать коридори. Існує кілька варіантів розташування коридорів щодо їх числа й місця в розрізі будинку: по центру або зі зсувом з осі розрізу будинку, через 1, 2 або 3 поверхи. Розташування коридору в розрізі визначає просторову організацію квартири: в 2 або 3 рівні, з перепадом рівнів усередині квартири на один поверх або половину.

Кожний прийом рішення коридорного житлового будинку має свої переваги й недоліки. Наявність коридорів створює сприятливі умови для включення в житловий будинок приміщень суспільного обслуговування на проміжних поверхах. Коридорні житлові будинки при наявності всіх квартир у різних рівнях мають необмежену орієнтацію.

У плануванні житлового будинку коридорно-секційного типу сполучені прийоми планування секційних і коридорних житлових будинків, завдяки чому можна уникнути основних недоліків коридорного будинку при збереженні майже рівних умов економічності. Основними комунікаціями коридорно-секційного житлового будинку є сходно-ліфтові вузли й коридори через два-чотири поверхи. Об'ємно-планувальні рішення коридорних житлових будинків досить різноманітні: у вигляді хреста, з розташуванням корпусів за трьома напрямками або їх комбінації у вигляді більш складних просторових груп.

Галерейні житлові будинки.

Галерейний тип будинку за об'ємно-планувальною побудовою повторює коридорний тип будинку, але при цьому сходно-ліфтові вузли залишаються відкритими, тому такі будинки застосовуються в районах з теплим і жарким кліматом.

Просторова структура галерейного житлового будинку характеризується тими ж ознаками, що й коридорного: розташуванням галерей і просторовим рішенням квартир у різних рівнях.

Терасові житлові будинки.

Терасові житлові будинки будують в тих випадках, коли вони перебувають усередині житлової зони, вдалині від джерел шуму й забруднення повітряного середовища. Для повноцінного використання терас важливі близькість озеленення і відкритий вид на навколишній ландшафт.

Терасову форму житлового будинку можна здійснити, використовуючи конструкцію східчастих поперечних стін так, щоб відступи поверхів утворювали відкриті тераси, а простір квартири зміщався в глибину будинку. Терасовий житловий будинок може бути здійснений як із секційною, так і з коридорною (галерейною) структурою комунікацій. Тераси (від двох до п'яти) можуть бути з однієї або обох сторін будинку, причому часто використовують дворівневі квартири з виходом з нижньої в невеликий садок.

Лекція №4