- •Змістовий модуль 5 вступ до математичного аналізу
- •Тема 5.1. Множини. Дійсні числа.
- •5.1.1. Основні поняття
- •5.1.2. Числові множини. Множина дійсних чисел
- •Тема 5.2. Функція
- •5.1.1. Поняття функції
- •5.2.2. Числові функції. Графік функції. Способи задання функцій
- •5.2.3. Основні характеристики функції
- •5.2.4. Обернена функція
- •5.2.5.Складна функція
- •5.2.6. Основні елементарні функції і їх графіки
- •Прикладами неелементарних функцій можуть служити функції
- •Тема 5.3. Послідовності
- •5.3.1. Числова послідовність
- •5.3.2. Границя числової послідовності
- •5.3.3. Граничний перехід в нерівностях
- •Тема 5.4. Границя функції
- •5.4.1. Границя функції в точці
- •5.4.2.Односторонні границі
- •5.4.3. Границя функції при х®¥
- •16.4.Нескінчено велика функція (н.В.Ф.)
- •Тема 5.5. Нескінченно малі функції (н. М. Ф.)
- •5.5.1. Означення і основні теореми.
- •5.2.2.Звязок між функцією, її границею і нескінченно малою функцією
- •5.5.3. Основні теореми про границі.
- •5.5.4. Ознаки існування границь
- •5.5.5. Перша чудова границя
- •5.5.6. Друга чудова границя
- •Тема 5.6.Еквівалентні нескінченно малі функції
- •5.6.1. Порівняння нескінченно малих функцій
- •5.6.2.Еквівалентні нескінченно малі і основні теореми про них
- •5.6.3.Застосування еквівалентних нескінченно малих функцій. Обчислення границь.
- •Тема 5.7. Неперервність функцій
- •5.7.4. Основні теореми про неперервні функції. Неперервність елементарних функцій
- •5.7.5 Властивості функцій, неперервних на відрізку
Тема 5.7. Неперервність функцій
5.7.1 Неперервність функцій у точці
Нехай функція визначена в точці 0 і в деякому околі цієї точки. Функція називається неперервною в точці 0, якщо існує границя функції в цій точці й вона дорівнює значенню функції в цій же точці, тобто
(19.1)
Рівність (19.1) передбачає виконання трьох умов:
функція визначена в точці 0 і в її околі;
функція має границю при 0 ;
границя функції в точці 0 дорівнює значенню функції в цій точці, тобто виконується рівність (19.1).
Оскільки , то рівність (19.1) можна записати у вигляді:
(19.2)
Це означає, що при знаходженні границі неперервної функції можна перейти до границі під знаком функції , замість аргументу x підставивши його граничне значення 0.
Наприклад, . У першій рівності функція й границя помінялись місцями (19.2) у силу неперервності функції ex.
Приклад 19.1 Обчислити
○ при .●
Можна дати ще одне означення неперервності функції, опираючись на поняття приросту аргументу й функції.
Нехай функція визначена в деякому інтервалі (a;b). Візьмемо довільну точку 0 (a;b) різниця x-x0 називається приростом аргументу x в точці x0 і позначається ∆x («дельта x »): ∆x= x-x- 0.
Рис.119
Звідси x = 0+∆x.
Різниця відповідних значень функцій ( 0) називається приростом функції в точці 0 і позначається ∆y (або ∆f або ∆f ( 0)):
∆y= ( 0) або ∆y=f( 0+∆x)-f ( 0).(див. рис.119 ).
Очевидно, що прирости ∆x і ∆y можуть бути як додатними, так і від’ємними числами.
Запишемо рівність (19.1) у нових позначеннях. За умови, що 0 , то x-x0 0 однакові, і з (19.1) маємо:
або (19.3)
Отримана рівність (19.3) є ще одним визначенням неперервності функції в точці: функція називається неперервною в точці x0 і її околі, якщо нескінченно малому приросту аргументу відповідає нескінченно малий приріст функції.
Досліджуючи неперервність функції в точці, застосовують або перше (рівність(19.1)), або друге (рівність(19.3)) визначення.
Приклад 19.2 Дослідити на неперервність функцію
○
Функція визначена для всіх x R. Візьмемо довільну точку x, надавши їй приросту ∆x, і знайдемо приріст ∆y:
Тоді , тому що добуток обмеженої функції й н.м.ф.. Відповідно до означення (19.3), функція неперервна в точці x.
Аналогічно доводиться, що функція також неперервна. ●
5.7.2 Неперервність функції в інтервалі й на відрізку
Функція називається неперервною в інтервалі (a;b), якщо вона неперервна в кожній точці цього інтервалу.
Функція називається неперервною на відрізку [a;b], якщо вона неперервна в інтервалі (a;b); в точці неперервна праворуч (тобто ), а в точці неперервна ліворуч (тобто ).
5.7.3 Точка розриву і їх класифікація
Точки, у яких порушується неперервність функції, називаються точками розриву цієї функції. Якщо - точка розриву функції , то в ній не виконується принаймні одна з умов першого визначення неперервності функції, а саме:
1.Функція визначена в околі точки 0 , але не визначена в самій точці 0.
Рис. 120 рис.121
Наприклад, функція не визначена в точці 0=2 (див. рис.120).
2. Функція визначена в точці 0 і її околі, але не існує границі при 0 .
Наприклад, функція
визначена в точці 0=2 ( ), однак у точці 0=2 має розрив (див. рис.121), тому що ця функція не має границі при :
, а
3. Функція визначена в точці 0 і її околі, існує , але ця границя не дорівнює значенню функції в точці 0:
Наприклад, функція (див.рис.122)
Рис. 122
Тут точка розриву:
, а
Всі точки розриву функції розділяються на точки розриву першого й другого роду. Точка розриву 0 називається точкою розриву першого роду функції , якщо в цій точці існують границі функції ліворуч і праворуч (однобічні границі), тобто і . При цьому:
а) якщо А1=А2 , то точка 0 називається точкою усувного розриву;
б) якщо А1 А2 , то точка 0 називається точкою скінченого розриву.
Величину називають стрибком функції в точці розриву першого роду.
Точка розриву 0 називається точкою розриву другого роду функції , якщо принаймні одна з односторонніх границь (ліворуч або праворуч) не існує або дорівнює нескінченності.
Звернемося до функцій, розглянутої вище (див. рис. 120).
, 0=2 - точка розриву другого роду.
Для функції
, 0=2 є точкою розриву першого роду,
скачок функції дорівнює .
Для функції
0=0 є точкою усувного розриву першого роду.
Поклавши (замість ) при , розрив усунеться, функція стане неперервною.
Приклад 19.3. Дана функція . Знайти точки розриву, з'ясувати їхній тип.
○ Функція визначена й неперервна на всій числовій осі, крім точки . Очевидно, що . Отже, а .
Тому в точці функція має розрив першого роду.
Скачок функції в цій точці дорівнює 1-(-1)=2. ●