- •Лекції з соціології
- •Тема 1-2 (4год.) Соціологія як наука, предмет і методологія. Історія розвитку соціології в сша, Європі та Україні
- •1. Соціологія - наука про суспільство, її предмет, основні категорії.
- •Механізм соціальної взаємодії.
- •Передумови формування соціології як науки та основні етапи її становлення.
- •Основні ідеї західноєвропейської соціології (хіх—хх ст.)
- •3.Структура, функції соціології та методи дослідження.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як самостійна наука виконує дві групи функцій:
- •4. Уявлення про розвиток суспільства в основних школах соціології хix – поч.XX ст.
- •Ієрархія потреб за а. Маслоу
- •5.Історія вітчизняної соціологічної думки.
- •Тема 3-4. (2год.) Організація соціологічних досліджень, методи збору та аналізу соціологічної інформації. Суспільна думка як об’єкт соціологічного аналізу.
- •1.Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •Типи соціологічних досліджень
- •2. Програма соціологічного дослідження. Кількісні та якісні методи отримання даних у соціологічних дослідженнях.
- •Гіпотези повинні відповідати таким вимогам:
- •Анкета — основний інструмент дослідження
- •Основні вимоги до запитань анкети
- •Соціально-демографічний блок
- •3.Обробка результатів соціологічного дослідження.
- •Аналіз однієї ознаки
- •Коефіцієнт кореляції та рівняння регресії
- •Методи багатовимірної статистики
- •4. Поняття громадської думки, її відмінність від оцінювального судження, знання, переконання.
- •Характерні ознаки громадської думки:
- •Функції громадської думки та основні канали її вивчення.
- •Канали вивчення громадської думки
- •Досвід вивчення громадської думки в різних країнах
- •Тема 5-6. (2год.) Соціальна структура і соціальні процеси суспільства . Особистість. Соціальні відхилення.
- •1.Суспільство, його структура та соціальні інститути в системі суспільних відносин.
- •Соціальна структура суспільства
- •Класифікація груп
- •2. Соціальна стратифікація, соціальний статус та соціальна мобільність.
- •Типологізація статусів
- •3.Соціальна структура та поляризація сучасного українського суспільства.
- •4.Поняття особистості. Статус і соціальні ролі. Соціальна типологія особистості.
- •1) Теоретичний; 2) економічний; 3) політичний; 4) соціальний; 5) естетичний; 6) релігійний.
- •5.Поняття норми. Соціальні відхилення як суспільні явища.
- •Тема 7-8. (2год.) Соціологія економічного життя, праці та управління. Соціологія культури та релігії.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.
- •Соціологія праці та соціального управління.
- •3. Поняття культури, її функції. Методологічні підходи до аналізу культури.
- •Соціальна сутність культури
- •4. Соціологія релігії . Міжконфесійні відносини в сучасній Україні
- •Релігія як соціальний інститут існує на двох рівнях:
- •5. Соціологія освіти її функції в суспільстві.
- •Тема 9-10. (2год.) Соціологія політики та конфлікту.
- •1.Соціологія політики як відображення суспільної взаємодії.
- •Предметом вивчення соціології політики є такі питання:
- •Соціологічна проблематика держави охоплює такі питання:
- •2.Структура політики, її функції та місце в суспільному житті.
- •3.Конфлікт як соціологічна категорія.
- •Найпоширенішими засобами вирішення конфлікту є:
- •4.Основні концепції соціального конфлікту.
- •5.Політичне протистояння в сучасній Україні.
- •Тема 11-12. (2год.) Етносоціологія. Соціологія сім’ї
- •Предмет та основні категорії етносоціології.
- •Т ри основні різновиди етносу:
- •Проблеми національних відносин і націоналізму.
- •Питання етнічних відносин в Україні.
- •4.Сім’я як складний соціальний феномен, її cтруктура та функції.
- •Типологія шлюбу.
- •Сім’я як мала група відрізняється від інших малих груп такими типовими ознаками:
- •У своєму життєвому циклі сім’я проходить такі фази:
- •5. Тенденції розвитку сучасних сімейних відносин.
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Городяненко в.Г. Соціологія / http://ukrkniga.Org.Ua/ukrkniga-text/books/_book-770.Htm
Соціальна структура суспільства
Соціальна структура суспільства — це сукупність його елементів (індивідів, соціальних спільностей та інститутів), взаємозв’язок між ними (див. схему 5).
Соціальні спільності — це групи людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільними справами, спільною діяльністю. Існують певні види соціальних спільностей, що характеризуються кількісними та якісними особливостями (див. схему 6).
Крім того, соціальні спільності можуть бути формальними, тобто закріпленими правовим актом, або неформальними, тобто такими, які виникають та функціонують спонтанно.
Важливим елементом соціальної структури суспільства виступають соціальні інститути як історично сформовані, стійкі, формальні та неформальні правила, норми, що регулюють різноманітні сфери людської діяльності та організовують людей у систему ролей та статусів, які утворюють соціальну систему. Взаємозв’язки та взаємодії елементів соціальної структури організовуються та регулюються соціальними інститутами.
Соціальні інститути не існують ізольовано один від одного, вони тісно взаємопов’язані змістовно та функціокально. При цьому дуже важливо, щоб державні органи не запізнювалися з організаційно-нормативним оформленням тих змін, що назріли в самих соціальних інститутах за нових умов, під впливом соціально-політичного прогресу.
Російський соціолог С. Фролов стверджує, що соціальний інститут — це організаційна система соціальних зв’язків і норм, яка об’єднує значущі суспільні цінності і процедури, що задовольняють основні потреби суспільства. Під суспільними цінностями він розуміє стандартизовані взірці поведінки в групових процесах, а під системою соціальних зв’язків — переплетіння ролей і статусів, за допомогою яких ця поведінка здійснюється й утримується в певних межах. Наприклад, в інституті родини сукупністю суспільних цінностей є кохання, сімейне життя, турбота про дітей, повага до батьків; суспільними процедурами є виховання дітей, допомога старшим, ведення домашнього господарства; виконуються ролі чоловіка, дружини, дітей, сина, брата тощо.
Основні групи соціальних інститутів (схема 7).
Види соціальних інститутів ( схема 8):
В аналізі соціальної структури суспільства та її елементів використовують два основних підходи: класовий та стратифікаційний.
Класовий підхід забезпечує всебічний аналіз в основному соціальних класів, як найстійкіших форм соціальних спільностей, причому серед головних характеристик класів виокремлюються та піддаються аналізу лише три:
Відношення до власності на засоби виробництва.
Участь у розподілі матеріальних та культурних благ.
Місце і роль в організації та управлінні суспільством.
Реально соціальна структура суспільства складається не тільки з класів, а й з великої кількості соціальних спільностей: націй, верств, соціальних груп, прошарків. Соціальна група — це сукупність людей, які об’єднані будь-якою ознакою (спільним простором, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними та іншими характеристиками. У соціальні групи людей згуртовують спільні інтереси, цінності й норми поведінки, що є реальними причинами їх дій, і відрізняються через неоднакове становище і роль у суспільному житті.