Анкета — основний інструмент дослідження

Оскільки анкета не є незалежним науковим документом, яким починається та яким закінчується творча робота, то й оцінювати її якість можна, лише зіставляючи з різними елементами програми (метою, запропонованими показниками, передбачуваними методами статистичного аналізу).

Основні вимоги до запитань анкети

За функціональним призначенням запитання анкети можна поділити на змістовні та допоміжні. Змістовні запитання е емпіричними індикаторами ознак явища, що вивчається. Основні вимоги до змістовних запитань анкети такі: валідність (обґрунтованість), стислість та однозначність.

Валідність - це міра відповідності запитання анкети показнику, що вивчається. Запитання можуть бути прямими або непрямими. Є три основні способи доведення валідності: логічний, емпіричний та статистичний.

Логічним обґрунтуванням інтерпретації міри довіри як віддання переваги (вибору) політичному лідеру може бути такий аргумент: чим вища міра довіри людини до політичного лідера, тим більша ймовірність того, що вона віддасть на виборах свій голос саме цьому кандидатові. Однак автор запитання може зіткнутися з контраргументом: можлива ситуація, коли, більше довіряючи одному кандидатові, виборець під час виборів керується іншими мотивами — реальністю перемоги кандидата, особливостями політичної ситуації, тиском мікро-соціального оточення тощо.

Емпіричне доведення — це перевірка обґрунтування шляхом зіставлення прогнозу, зробленого на підставі одержаної інформації, з реальними соціальними фактами (масовою поведінкою, статистичними даними тощо).

Статистичне доведення — це визначення міри зв'язку між даними, одержаними за допомогою непрямого запитання, яке учасники дослідження вважають більш обґрунтованим. У нашому прикладі можна підрахувати коефіцієнт кореляції між даними, одержаними на підставі відповідей про міру довіри та міру готовності голосувати за певного кандидата на виборах.

Стислість. Чим довше запитання, тим важче респонденту зрозуміти його зміст. Як довели експерименти в галузі міжособистісного спілкування, для більшості людей 11—13 слів є межею сприйняття фрази без суттєвого викривлення її основного змісту. Однак потреба соціолога конкретизувати запитання для одержання необхідної інформації часто призводить до значного збільшення його довжини. Що можна зробити в цьому разі?

По-перше, підкреслити ключові слова, фокусуючи увагу на основному змісті запитання.

По-друге, якщо запитання набуває вигляду складного речення, можна розділити його на кілька речень, а головне з них виділити іншим шрифтом .

Однозначність. Під вимогою однозначності мають на увазі однакове розуміння респондентами змісту запитання. Так, не визначивши в межах дослідження поняття "адаптація", інтерв'юер запитує у респондентів, як відбувається процес адаптації до нового колективу. Досить типовим прикладом неоднозначного запитання є таке формулювання: "Як Ви оцінюєте рівень соціальної напруженості у Вашому регіоні?" Тут наявні одразу два невизначені терміни: "соціальна напруженість" та "регіон".

У деяких випадках пояснення до запитання є не конкретизацією, а підказкою відповіді, що відбиває авторську гіпотезу. Це тенденційні запитання (вони використовуються в, так званих, формуючих анкетах, політтехнологіях). Такі запитання "надто однозначні", оскільки їх результат можна впевнено передбачити заздалегідь. Поряд з порушенням принципу однозначності, зумовленим помилками у формулюваннях, часто вдаються до помилки, формуючи набір відповідей на запитання анкети. Зокрема, логічна помилка — порушення відповідності запитання і відповіді.

Приклад. Чи збираєтеся Ви виїхати з Вашого населеного пункту?

1. Так, я хочу виїхати.

2. Ні, я залишуся жити тут.

3. Я ще не вирішив остаточно.

Перший варіант, по суті, є відповіддю на запитання про бажання респондента виїхати (хоча запитується не про бажання, а про наміри). Цілком імовірною є ситуація, коли людина не хоче їхати, але внаслідок певних обставин (зокрема радіоактивне забруднення, сімейні обставини тощо) збирається це зробити.Другий варіант відповіді більшою мірою відповідає на запитання, хоча точнішим формулюванням було б "я не збираюся виїжджати"Третій варіант — це вже твердість намірів.

Неповнота множини варіантів відповіді також є типовою помилкою. Перелік відповідей має включати всі можливі варіанти.

Обов'язковою вимогою є "заключна тріада":

а) доповнення ("інша відповідь"_);

б) заперечення ("жодні проблеми не турбують");

в) уникнення відповіді ("важко відповісти").

Застосовуючи оцінні запитання ("Як Ви ставитеся..?", "Як Ви оцінюєте..?") або запитання про згоду, варіант відповіді "важко відповісти" краще ставити всередині шкали, а не наприкінці. Приклад. "Як Ви розцінюєте діяльність Верховної Ради України?"

1. Швидше позитивно.

2. Важко сказати, позитивно чи негативно.

3. Швидше негативно.

Останнім часом в анкетах часто застосовуються десяти та одинадцяти бальні шкали. Наприклад: "Оцініть своє ставлення до деяких відомих політичних лідерів. Свою оцінку позначте на шкалі термометра (від нуля до десяти). Опитування за десятибальними шкалами, так званими шкалами без фіксованого нуля. Від одного до п'яти балів — шкала негативна, від шести до десяти — позитивна. Багато респондентів, що займають нейтральну позицію, не можуть знайти її на шкалі.

Допоміжні запитання виконують різні функції: дають змогу стандартизовану форму опитування наблизити до діалогу, зібрати додаткову інформацію. Серед допоміжних запитань є запитання-фільтри та відкриті запитання.

Запитання-фільтри відсіюють тих респондентів, яких не стосується наступне запитання. Наприклад, запитанню "Чи відвідують Ваші діти музичну школу?" має передувати запитання-фільтр "Чи маєте Ви дітей шкільного віку?".

Відкритим називають запитання, щодо яких не пропонується респондентові перелік підготовлених відповідей, а залишає місце для відповіді у довільній формі. Приклад.

"Якщо Ваше здоров'я погіршилося, то які, на Вашу думку, основні причини цього?"

Як показує досвід, на відкриті запитання відповідають не більше третини респондентів. До того ж відповіді є або надто стереотипними і загальними, або дуже конкретними. Це не означає, що від відкритих запитань треба відмовитися. Ось чому їх слід застосовувати :

- Відкрите дає змогу людині висловитись, якщо в неї є така потреба.

- Іноді автору анкети досить уважно прочитати всі відповіді.

- Ознайомлення з відповідями на відкриті запитання допомагає соціологу "відчути" живих людей, що стоять за цифрами, одержаними в результаті статистичного аналізу.

- Ознайомлення з відповідями на відкриті запитання допоможе в поглибленій розробці проблеми.