- •Лекції з соціології
- •Тема 1-2 (4год.) Соціологія як наука, предмет і методологія. Історія розвитку соціології в сша, Європі та Україні
- •1. Соціологія - наука про суспільство, її предмет, основні категорії.
- •Механізм соціальної взаємодії.
- •Передумови формування соціології як науки та основні етапи її становлення.
- •Основні ідеї західноєвропейської соціології (хіх—хх ст.)
- •3.Структура, функції соціології та методи дослідження.
- •Функції соціології.
- •Соціологія як самостійна наука виконує дві групи функцій:
- •4. Уявлення про розвиток суспільства в основних школах соціології хix – поч.XX ст.
- •Ієрархія потреб за а. Маслоу
- •5.Історія вітчизняної соціологічної думки.
- •Тема 3-4. (2год.) Організація соціологічних досліджень, методи збору та аналізу соціологічної інформації. Суспільна думка як об’єкт соціологічного аналізу.
- •1.Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •Типи соціологічних досліджень
- •2. Програма соціологічного дослідження. Кількісні та якісні методи отримання даних у соціологічних дослідженнях.
- •Гіпотези повинні відповідати таким вимогам:
- •Анкета — основний інструмент дослідження
- •Основні вимоги до запитань анкети
- •Соціально-демографічний блок
- •3.Обробка результатів соціологічного дослідження.
- •Аналіз однієї ознаки
- •Коефіцієнт кореляції та рівняння регресії
- •Методи багатовимірної статистики
- •4. Поняття громадської думки, її відмінність від оцінювального судження, знання, переконання.
- •Характерні ознаки громадської думки:
- •Функції громадської думки та основні канали її вивчення.
- •Канали вивчення громадської думки
- •Досвід вивчення громадської думки в різних країнах
- •Тема 5-6. (2год.) Соціальна структура і соціальні процеси суспільства . Особистість. Соціальні відхилення.
- •1.Суспільство, його структура та соціальні інститути в системі суспільних відносин.
- •Соціальна структура суспільства
- •Класифікація груп
- •2. Соціальна стратифікація, соціальний статус та соціальна мобільність.
- •Типологізація статусів
- •3.Соціальна структура та поляризація сучасного українського суспільства.
- •4.Поняття особистості. Статус і соціальні ролі. Соціальна типологія особистості.
- •1) Теоретичний; 2) економічний; 3) політичний; 4) соціальний; 5) естетичний; 6) релігійний.
- •5.Поняття норми. Соціальні відхилення як суспільні явища.
- •Тема 7-8. (2год.) Соціологія економічного життя, праці та управління. Соціологія культури та релігії.
- •Економічна сфера, її місце в системі суспільних зв’язків.
- •Соціологія праці та соціального управління.
- •3. Поняття культури, її функції. Методологічні підходи до аналізу культури.
- •Соціальна сутність культури
- •4. Соціологія релігії . Міжконфесійні відносини в сучасній Україні
- •Релігія як соціальний інститут існує на двох рівнях:
- •5. Соціологія освіти її функції в суспільстві.
- •Тема 9-10. (2год.) Соціологія політики та конфлікту.
- •1.Соціологія політики як відображення суспільної взаємодії.
- •Предметом вивчення соціології політики є такі питання:
- •Соціологічна проблематика держави охоплює такі питання:
- •2.Структура політики, її функції та місце в суспільному житті.
- •3.Конфлікт як соціологічна категорія.
- •Найпоширенішими засобами вирішення конфлікту є:
- •4.Основні концепції соціального конфлікту.
- •5.Політичне протистояння в сучасній Україні.
- •Тема 11-12. (2год.) Етносоціологія. Соціологія сім’ї
- •Предмет та основні категорії етносоціології.
- •Т ри основні різновиди етносу:
- •Проблеми національних відносин і націоналізму.
- •Питання етнічних відносин в Україні.
- •4.Сім’я як складний соціальний феномен, її cтруктура та функції.
- •Типологія шлюбу.
- •Сім’я як мала група відрізняється від інших малих груп такими типовими ознаками:
- •У своєму життєвому циклі сім’я проходить такі фази:
- •5. Тенденції розвитку сучасних сімейних відносин.
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Городяненко в.Г. Соціологія / http://ukrkniga.Org.Ua/ukrkniga-text/books/_book-770.Htm
Методи багатовимірної статистики
Серед методів багатовимірної статистики найбільш популярні у соціологів методи факторного та кластерного аналізів. Головну ідею факторного аналізу можна викласти так: якщо ознаки досить сильно скорельовані, то їх можна пояснити й описати невеликою кількістю прихованих (або латентних) факторів, які безпосередньо не спостерігаються, але зумовлюють значення ознак. Наприклад, за ознаками "кількість прочитаних книг", "кількість книг у домашній бібліотеці", "кількість відвідань театрів та музеїв" прихований фактор, який можна було б назвати "рівень культурного розвитку особи". Факторний аналіз дає змогу виділити ці латентні фактори, описати залежність між факторами та первинними ознаками і для кожного об'єкта обчислити значення всіх побудованих таким чином факторів.
Алгоритми кластерного (або таксономічного) аналізу дають змогу поділити сукупність об'єктів на однорідні групи (таксони), тобто на такі групи, всередині яких об'єкти близькі між собою за деяким критерієм, і водночас об'єкти з різних груп різняться між собою за цим самим критерієм. Класифікація провадиться одночасно за досить великою кількістю ознак. Розглянемо такий приклад. Нехай ми маємо досить велику кількість статистичних показників, що характеризують рівень соціально-економічного розвитку кожного району: чисельність населення, кількість безробітних, довжина шосейних доріг, кількість квадратних метрів житла на одну людину та ін. Для організації опитування нам слід згрупувати райони в більші регіони, але зробити так, щоб у кожному регіоні були райони, близькі за своїм соціально-економічним розвитком. Це дасть змогу вибрати в такому регіоні один типовий район і результати опитування в цьому районі поширити на весь регіон.
Підсумок аналізу та інтерпретації соціологічних даних набуває форми документів: звіту за результатами дослідження, інформаційної чи аналітичної довідки. Вони містять відомості, висновки та рекомендації для прийняття практичних (управлінських) рішень. У науково-дослідному плані — це банк соціологічних даних наукового аналізу.
4. Поняття громадської думки, її відмінність від оцінювального судження, знання, переконання.
Громадська думка є особливим станом громадської свідомості. Б. А. Грушин, підкреслюючи складність визначення поняття "громадської думки", зазначає, що "навряд чи знайдеться у соціології інше поняття, зміст якого був би настільки неясним і викликав би такі численні суперечки". Він наводить багато висловлювань, приміром, такого типу: "Громадська думка не піддається описові, невловима для визначення... її важко виміряти і неможливо побачити". Вона "нагадує атмосферний тиск: невидима неозброєним оком, але вельми відчутна". Труднощі визначення пов'язані із складною природою громадської думки та її тісними зв'язками з іншими станами та духовними явищами. Громадська думка містить різноманітні елементи: раціональні, емоційні, вольові і не зводиться до якогось одного рівня чи форми, сфери свідомості. На відміну від настрою, громадська думка включає не лише масові відчуття, переживання, соціальні почуття, а й раціональне (свідоме виявлення інтересів), і суспільні вольові спонукання. Громадська думка — це стійке емоційно-вольове ставлення. В узагальненому вигляді поняття "громадська думка" означає сукупність поглядів індивідів стосовно певної проблеми. Це - відображення ставлення людини щодо певного конкретного питання. Громадська думка складає собою сукупність думок індивідів щодо спільної проблеми, яка зачіпає інтереси якоїсь групи людей. Інакше кажучи, громадська думка репрезентує собою своєрідний консенсус. Сам цей консенсус бере початок з співпадаючих між собою установок людей щодо цієї проблеми. Узагальнений підхід до розуміння громадської думки як до "співпадання індивідуальних думок певної кількості людей", хоч і не викликає особливих заперечень, проте дещо залишає осторонь ту важливу якісну обставину, що вона є громадською. Адже індивідуальне сприйняття реальності може репрезентувати або не репрезентувати консенсус ("спільність мислення"), але саме цей консенсус набагато повніше репрезентує ті типи думок, які формуються внаслідок спілкування між собою людей, що мають «почуття спільності». Тому громадська думка – це явище, яке більше, ніж просто сума точок зору, висловлених певною категорією індивідів.
Не зовсім вдалим є й ставлення до громадської думки лише як до стану суджень, що притаманні певній сукупності індивідів. Адже громадська думка – не статичний, а динамічний процес висловлення, уточнення та узгодження думок, в ході якого спільно виробляється напрямок дії. Громадська думка виникає всередині групи людей, що спілкуються між собою, разом з’ясовують суть проблеми, її можливі соціальні наслідки та міркують, до яких дій необхідно вдатися. Попри те, що цей процес, безумовно, зачіпає особисті судження, все ж думки індивідів щодо соціальної проблеми за своєю формою та змістом значною мірою залежать від громадськогообговорення.