Дослідження пріонів дріжджів та інших міксоміцетів

Пріони-подібні білки, поведінка яких подібно до поведінки PrP, знайдені в природних популяціях дріжджів та інших мікроміцетів. Дослідження пріонів дріжджів підтвердили гіпотезу про те, що перетворення білків у пріонний стан залежить тільки від білків. Було показано, що пріони, екстраговані з клітин, можуть служити «зерном» утворення пріонів у пробірці. Один із найбільш добре вивчених білків, схильних до утворення пріонів у дріжджів - фактор термінації трансляції (eRFС), який утворює так названі PSI + клітини. Такі клітини мають змінений фізіологічний стан і змінений рівень експресії деяких генів, що дозволило висунути гіпотезу про те, що у дріжджів утворення пріонів може грати адаптативну роль ^[2].

1.7. Віруси

Існують віруси людей і тварин, рослин, бактерій, найпростіших і грибів. Практично не відомо жодної групи організмів, серед яких не було б виявлено вірусів. Багато вірусів є причиною захворювань людини, тварин та інших організмів. Відносна роль вірусів в патології людини зростає при зниженні частоти захворювань бактеріальними, грибковими та протозойними інфекціями. При цьому практично повністю відсутні засоби специфічної хіміотерапії. Серед людської популяції віруси є причиною більш ніж 90% всіх інфекційних захворювань і найбільш поширеними причинами респіраторних інфекцій (респіраторних - що передаються повітряно-краплинним шляхом) та масових інфекцій шлунково-кишкового тракту. До масових інфекцій, що супроводжують людину від народження і до смерті, відносять також кір і герпетичну інфекцію.

Роль вірусів в канцерогенезі полягає в перетворенні нормального клітинного гена, протоонкогена, в онкоген внаслідок неконтрольованого переміщення гена в інші ділянки хромосоми і його посиленої експресії.

Цитомегаловіруси, віруси Коксакі та інші, потрапляючи від матері до плоду трансплацентарно, можуть бути причиною викиднів, мертвонароджень і природженого каліцтва.

Віруси можуть викликати ураження різних органів і систем: міокардити, панкреатити, гепатити та інше. Віруси паротита і Коксаки можуть бути причиною розвитку цукрового діабету.

Інтерес до вірусології обумовлен також і тим, що моделях вірусів (як найбільш просто організованих форм життя) вивчають багато фундаментальних питань біології (напрклад, про інтрони, сплайсінг або онкогени). Одним з важливіших вкладів вірусології в сучасну науку вважають відкриття зворотної транскриптази, використання якої лежить в фундаменті генної інженерії.

1.7.1. Характерні ознаки вірусів

Віруси не мають власного апарату синтезу білків і систем виробництва енергії (рибосом, мітохондрій і ферментів, необхідних для цього). Тому власні вірусні білки синтезуються на рибосомах клітини-хазяїна, дочірні вірусні геноми синтезуються за участю клітинних ферментів, а вірусні компоненти, синтезовані клітиною, формують віріон за принципом самозбирання (табл.1).

Таблиця 1.

Ознаки відмінностей прокаріотів і вірусів

Організми	Клітинна організація	Можли-вість росту на мініма-льному середо-вищі	Бінар- ний поділ	Містить ДНК і РНК	Рибосоми	Чутли-вість до антибак-теріальних препаратів	Чутли-вість до інтерфе-рону
Бактерії	+	+	+	+	+	+	-
Міко-плазми	+	+	+	+	+	+	-
Ріккетсії	+	+ -	+	+	+	+	-
Хламідії	+	-	+	+	+	+	+
Віруси	-	-	-	-	-	-	+

Вірус вносить в клітину лише власну генетичну інформацію, а усі процеси репродукції вірусу відбуваються в клітині-хазяїна за допомогою її сировини, запасів енергії і апарата синтезу. Незважаючи на крихітні розміри вірусного геному (молекулярна маса геному вірусу середнього розміру - 2-5х10⁶ D, що приблизно в мільйон разів менше розмірів геному клітини), заражена клітина починає функціонувати за генетичною програмою вірусу.

Д ля вірусів, як і для інших організмів характерна мінливість і пристосованість до умов зовнішнього середовища, що змінюються. Як і інші організми віруси еволюціонують і рушійною силою їх еволюції є природний добір. Частоти мутацій у вірусів в тисячі, а, можливо, і в мільйони разів перевищують темпи спадкових змін у інших груп організмів. Звертає на себе увагу також і безперечна роль вірусів як чинників еволюції, пов'язана із здатністю вірусних геномів вбудовуватися в геном клітини і трансдуціювати поєднані з вірусними.