Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІРУСОЛОГІЯ.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
12.13 Mб
Скачать

3.1. Виділення вірусів з організму та навколишнього середовища

Виділення вірусів включає такі етапи:

  1. Відбір матеріалу для дослідження;

  2. Обробку вірусутримуючого матеріалу;

  3. Інфікування (зараження) чутливих живих систем;

  4. Індикацію вірусів в живих системах; титрування вірусу;

  5. Типування вірусу у серологічних реакціях.

  1. Вилучення вірусів з організму людини та тварин

Від людин та тварин відбирають матеріал у найбільш ранні строки від початку захворювання або відразу після смерті хворого. Для санітарно-вірусологіних досліджень відпирають проби питних та стічних вод, грунту змивів з предметів домашнього вжитку, харчових продуктів та пробі повітря, пропущеного через фільтри, що затримують вірусні частки.

Під час відбору проб вживають запобіжних заходів для обмеження бактеріального забруднення матеріалу та збереження збудника, а також для запобігання зараження персоналу лабораторії. Матеріал відбирають у стерильний посуд в умовах, максимально наближених до стерильних. Щоб запобігти інактивації збудника, проби рекомендують вміщувати у вірусне транспортувальне середовище, де є збалансований сольовий розчин, антибіотики та, як захисний стабілізуючий агент, – білок (бичачий сироватковий альбумін, збиране коров’яче молоко тощо). Якщо необхідне транспортування матеріалу для дослідження, його незамороженим вміщують у спеціальний контейнер з термоізоляцією (мішечки з льодом). У разі необхідності матеріал можна зберігати замороженим при температурі –200С, а ще краще – при -700С .

Відбір проб від хворих проводиться з урахуванням характеру захворювання, тропності збудника щодо певних органів та систем, періодом перебігу інфекційного процесу (табл. 11).

Таблиця 11

Зразки для вірусологічної діагностики

Система органів

Для виділення вірусів

Для серології

Респіраторна система

Мазки з гортані, носоглотки, мокротиння

Парні сироватки

Центральна нервова система

Фекалії, кров (для виділення арбовірусів)

“ – “

Кардіоваскулярна система

Фекалії

“ – “

Шкіра

Везикули, пустули, гній, поразки

“ – “

Очі

Змиви або мазки з кон’юнктиви

“ – “

Печінка

Кров

Сироватка

Генералізовані генітальні інфекції

Мазки

Одинична сироватка

(матері і дитини)

Джералами для вилучення вірусів є:

- змиви та мазки з носової частини глотки;

- спинномозкова рідина;

- кал і ректальні мазків;

- кров

- сеча;

- рідини із серозних порожнин;

- допомогою мазки з кон’юнктиви; із змісту везікул;

- секційного матеріалу.

  1. Виділення вірусів із об’єктів навколишнього середовища

З середовищ, де віруси знаходяться у низьких концентраціях, наприклад, питної води, віруси виділяють з досить великих об’ємів проб (3 л для питної води). Методи концентрації вірусів з води умовно поділяють на три групи:

- фізичні (ультрацентрифугування, ультрафільтрація, випарювання під вакуумом, заморожування, пінна флотація);

- фізико-хімічні (преципітація етиловим спиртом, аонію сульфатом, двовалентними катіонами та поліелектролітами, а також преципітація в ізоелектричній точці вірусного білка і концентрація його поліетиленгліколем);

- адсорбційні (адсорбція на марлевому тампоні, активованому вугіллі, природних мінеральних сорбентах – бентоніті та ін., на іонообмінних смолах).

Методи концентрації вірусів з грунту, повітря, змивів з предметів вжитку та харчових продуктів детально описані у відповідних руководствах з вірусологічних методів досліджень.

Істотним моментом у підготовці матеріалу для вірусологічних дослідженьє його деконтамінація, тобто вивільнення від супутньої мікрофлори. Цього досягають різними методами.

Фізичні методи:

- центрифугування, яке забезпечує осадження бактерій, внаслідок чого віруси залишаються в надосадовій рідині;

- пропускання через різні фільтри (при цьому разом з бактеріями затримуються різні віруси, тому метод застосовується рідко).

Хімічні методи:

- обробка ефіром матеріалу, в якому є віруси (метод застосовується тільки для виділення простих вірусів, які не мають ліпідів у складі оболонки);

- додавання до матеріалу суміші фреону та гептану у співвідношенні 1 : 3.

Внесення антибіотиків (пеніциліну, стрептоміцину, ністатіну) найчастіше застосовують у комбінації з іншими способами деконтамінації.