
- •Термінологія
- •1.3. Гіпотези походження і еволюція вірусів
- •1.4. Історичний нарис
- •1.5. Біополімери – збудники захворювань еукаріотичних організмів
- •Класифікація
- •Властивості
- •Патогенез
- •Дослідження пріонів дріжджів та інших міксоміцетів
- •1.7. Віруси
- •1.7.1. Характерні ознаки вірусів
- •1.7.2. Геометрична структура вірусів
- •1.7.3. Структура вірусного геному
- •1.7.4. Вірусні білки
- •1.7.5. Генетика вірусів та взаємодія вірусних геномів
- •Джерела формуванняя і поповнення генофонду вірусних популяцій
- •1.7.6. Репродукція вірусів
- •1.7.7. Стійкість вірусів поза клітиною
- •1.7.8. Особливості вірусних інфекцій
- •Тіпи вірусних інфекіий
- •1.7.9. Шляхи проникнення вірусу в організм людини і інших хребетних тварин
- •1.7.10. Шляхи проникнення вірусу в рослини
- •1.7.11. Відношення комах до вірусів
- •1.7.12. Вірусні інфекції гідробіонтів
- •1.7.13. Загальні методи вивчення вірусів
- •1.7.14. Дія вірусів на заражену клітину
- •1.7.15. Ендогенні віруси
- •1.7.16. Мімівірус - недостаюча ланка між вірусами і бактеріями або принципово нова форма життя?
- •1.7.17. Номенклатура і класіфікація вирусів
- •Ictv класифікація (1995)
- •2. Система імунітету людини та її вплив на перебіг вірусної інфекції
- •2.1. Імунна система та її реакція на вірусну інфекцію
- •Механізми захисту організму ссавців від ураження вірусами
- •2.2. Теоретичні аспекти активної імунізації
- •2.3. Характеристика вакцинальних препаратів
- •2.4. Пасивна імунізація
- •Імуноглобуліни, шо використовуються для профілактики та лікування вірусних інфекційних хвороб
- •2.5. Механизми захисту вірусів від імунної відповіді
- •2.6. Молекулярні засади раціональної терапії вірусних інфекцій
- •Засоби лікування вірусних хвороб
- •2.6.1. Противірусні препарати та механізми їх дії
- •2.6.2. Формування стійкості у вірусів до хімічних препаратів
- •Розділ 3. Принципи та методи лабораторної діагностики
- •Характеристика методів діагностики вірусних інфекцій
- •3.1. Виділення вірусів з організму та навколишнього середовища
- •Вилучення вірусів з організму людини та тварин
- •Зразки для вірусологічної діагностики
- •Виділення вірусів із об’єктів навколишнього середовища
- •3.2. Вірусрскопічні методи досліджень
- •3.3. Електронна та імунно-електронна мікроскопія
- •3.4. Вірусологічні методи
- •Методи вірусологічних досліджень людини та тваринах
- •3.5. Використання культури клітин у вірусології
- •Основні клітинні культури, що застосовуються для виділення вірусів
- •3.6. Індикація вірусів у живих системах
- •3.7. Титрування вірусів
- •3.8. Серологічні методи діагностики
- •3.8.2. Метод флуоресцюючих антитіл (мфа)
- •3.8.3. Реакція зв’язування комплементу (рзк)
- •3.8.4. Реакція нейтралізації (рн)
- •3.9. Реакція гемаглютинації (рга) та реакція гальмування гемаглютинації (ргга)
- •Умови гемаглютинації деяких вірусів
- •3.10. Реакція непрямої (пасивної) гемаглютинації (рнга або рпга)
- •3.11. Реакція гемадсорбції (рГадс) та реакція гальмуваня гемадсорбції (ргГадс)
- •3.12. Молекулярно-гібрідологічні методи
- •Полвмеразна ланцюгова реакція
- •Питання до індз
- •Литература
1.7.12. Вірусні інфекції гідробіонтів
Частки, морфологічно ідентифіковані як віруси, були виявлені у амеб - шизопиренид в США (1969). Сферичні, діаметром 100 нм частки репродукуються в ядрі амеб,що блокують утворення цисти, викликаючи швидкий лізис амебофлагеллят. Відзначається, що по ряду ознак (стійкості до заморожування - відтавання, дії детергентів, стійкості до УФЛ) вірусоподобні частки близькі до пріонових білків.
Присутність вірусу була встановлена в лабораторній культурі амеб після перенесення їх із стерильного висококалорійного середовища на середовище, що містить як джерело їжі лише бактерії Klebsiella pneumoniae. Такий же ефект був отриманий і з іншими бактеріями.
У розмноженні вірусоподібних часток в організмі амеб виділяють чотири стадії:
1 - внутрішньоядерне розмноження;
2 - утворення цитолазматичних включень;
3 - вихід вірусу з амеб;
4- поглинання вірусу іншими особинами в культурі
У інфузорії Paramecium aurella відомі симбіотичні частки (каппа частки), що продукують згубний для хазяїна токсин. Токсиноутворення тісно пов'язане з наявністю в цитоплазмі каппа-частин вірусів. Вірусних часток сферична ДНК, що містить, діаметром 50 - 120 нм. Деякі з них мають відростки, нагадуючи по морфології бактеріофаг. Вірус присутній у усіх каппа-частин у формі профагу і легко індукується ультрафіолетом. При цьому разом з фагоподібними частками виробляються R -тіла, що складаються тільки з білку, що має форму стрічки шириною 20 - 25 нм і завдовжки 20 - 150 нм. Товщина стрічки складає 13 нм. Ця стрічка може скручуватися в товсті рулони, введення яких інфузоріям викликає загибель чутливих особин (Бучацкий, 1994).
Вірусоподібні частки були виділені від представників практично усіх систематичних груп морських і прісноводих організмів.
Віруси, представники родин |
Організми, у яких виявлені вірусні захворювання |
Пікорнавіруси |
Трематоди, ізоподи, краби, мідії |
Рабдовіруси |
Краби, риби |
Бірнавіруси |
Мокриці, устриці, акваріумні і промислові риби |
Онкорнавіруси |
Риби |
іридовіруси |
Поліхети, дафнії, креветки, краби, мошки, мокриці, лічинки хірономід, малий прудовик, устриці, восьминоги, жаби, карасі, сом |
Аденовіруси |
Губки, турбеллярії, темноцефали, лічинки хірономід, крокодили |
Віруси віспи |
Крокодили, лічинки хирономид |
Тогавіруси |
Черепахи, алігатори |
Буньявіруси |
Краби |
Папілломавіруси |
Темноцефали, устриці, жаби |
Реовіруси |
Дафнії, комари, краби, мошки, лічинки хірономід, устриці |
Бакуловіруси |
Креветки , краби, комари |
Парвовіруси |
Комари |
Ретровіруси |
Устриці, пісчана ракушка |
Каліцівіруси |
Тюлені |
Морбілівіруси |
Тюлені |