29. Аналіз основних напрямів активних операцій.

Головною метою аналізу активних операцій банку є виявлення напрямів розміщення ресурсів банку, які приносять найбільший дохід, оцінка раціональності, обсягів, стану і структури активів банку та ефективності основних активних операцій.

Основні завдання аналізу активів банку :

1)Проаналізувати склад і стан активів;

2)Дослідити динаміку і структуру активів;

3)Проаналізувати структуру активів з позиції ліквідності, ризикованості, ділової активності;

4)Проаналізувати співвідношення дохідних та не дохідних активів;

5)Проаналізувати співвідношення робочих та не робочих активів;

6)Визначити якість активів за допомогою методу групувань та коефіцієнтного аналізу;

7)Визначити ефективність використання та раціональність розміщення ресурсів банку;

8)Визначити шляхи оптимізації структури активів банку.

30.Аналіз динаміки складу та структури активів.

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та необхідного рівня ліквідності.

Активи банку – екон. ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких має принести в майбутньому дохід. Актив балансу розглядається як з погляду складу та цільового використання фін. ресурсів за об’єктами їх розміщення в активах банку, так і з погляду витрат, що є наслідком здійснення фін. операцій банку з метою отримання доходів. Оцінювання активів відбувається з позицій їх ліквідності та ризику. До недохідних належать :-грош.кошти;-залишки на кор. рахунках;- основні засоби, нематер. активи;- нарах.доходи до отримання;- дебіторська заборгов. Інші активи вважаються дохідними(н-д:кредити, ЦП). Показники дохідності активів банку розглядаються в динаміці та в порівнянні з граничними значеннями, встановленими банком у вигляді max або min значення показника. Оцінка з позиції ліквідності: Ліквідні активи банку за ступенем ліквідності поділ. на 2 групи:- активи первинної ліквідності( кошти у касі та на кор. рахунках, що відкриті в НБУ та в ін..банках );- активи вторинної ліквідності( строкові активи, з кінцевим строком погашення до 31 дня ). Оцінка активів з позиції ризику:Оцінка ризиковості активів здійснюється за такими показниками: - коеф.ризику активів;- резерви у % до активу за видами активів; - рівень проблемної заборгов.; - коеф. Захищеності активів від ризику.

31. Аналіз активів банку за допомогою системи коєфіієнтів.

Осн. показниками, які дають змогу оцінити достатність високоліквідних активів для забезпечення ліквідності комерцій­ного банку, є коефіцієнт миттєвої ліквідності та коефіцієнт спів­відношення високоліквідних активів і робочих активів банку.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності обчислюється як відношення суми коштів на коррахунках і в касі до коштів, залучених банком на поточні рахунки: К_мл = (К_кр + К_к) \ К _пр

К_мл — коефіцієнт миттєвої ліквідності, %; Кк.р -кошти на кореспондентських рахунках в інших банках,

К_к — кошти в касі банку, грн; К_п.р — кошти на поточних рахунках, грн.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує, яку частину залучених на поточні рахунки коштів банк може сплатити у терміновому порядку.

Коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку характеризує питому вагу високоліквідних активів банку в робочих активах: К_ва = ВА \ РА * 100

К_ва — коефіцієнт співвідношення суми високоліквідних акти­вів і робочих активів банку, %;

ВА — сума високоліквідних активів, грн; РА — сума робочих активів банку, грн.

За визначенням НБУ, робочі активи включають «кошти на кор­рахунках, у касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити та інші активи, що дають дохід банку» .

У процесі аналізу ці коефіцієнти розглядаються в порівнянні з нормативними їх значеннями і в динаміці.

Оцінюючи ці коефіцієнти, необхідно пам'ятати, що надто ви­сокі їх значення негативно впливають на дохідність банку, а за­надто низькі — свідчать про погіршення надійності банку.