- •221 Біомеханіка, біореологія та гемодинаміка розділ 3. Біомеханіка, біореологія та гемодинаміка
- •Механічні властивості біологічних тканин
- •3.1.1. Пружні властивості тіл. Деформації
- •Деформація поздовжнього розтягування чи стиснення
- •Деформація всебічного розтягу або стиснення (об’ємна деформація)
- •Деформація зсуву
- •Деформація кручення
- •3.1.2. Деформація біологічних тканин
- •Кісткова тканина
- •Колагенові волокна
- •Еластинові волокна
- •Діаграма розтягу судин
- •Плин в’язких рідин у біологічних системах
- •3.2.1. В’язкість рідини
- •3.2.2. В’язкість крові
- •3.2.3. В’язко-пружні властивості біологічних тканин
- •3.2.4. Основні рівняння руху рідини
- •Плин ньютонівської рідини по горизонтальній трубці
- •3.2.5. Критерії механічної подібності рідин, що рухаються
- •3.2.6. Пульсові хвилі
- •Механічні коливання
- •3.1.1. Гармонічні коливання та їх основні параметри
- •Швидкість та прискорення при гармонічних коливаннях
- •Період і частота гармонічних коливань
- •3.3.2. Затухаючі коливання і аперіодичний рух
- •3.3.3. Вимушені коливання
- •3.3.4. Явище резонансу і автоколивання
- •3.3.5. Додавання гармонічних коливань
- •1. Додавання гармонічних коливань, спрямованих вздовж однієї прямої
- •2. Додавання взаємноперпендикулярних гармонічних коливань
- •Механічні хвилі
- •3.4.1. Хвильове рівняння. Поздовжні і поперечні хвилі
- •3.4.2. Потік енергії хвилі. Вектор Умова
- •Акустика. Елементи фізики слуху. Основи аудіометрії
- •3.5.1. Природа звуку, його основні характеристики (об’єктивні і суб’єктивні)
- •3.5.2. Закон Вебера–Фехнера
- •3.5.3. Ультразвук
- •3.5.4. Інфразвук
- •Практикум з біореології
- •3.6.1. Лабораторна робота №1 “Дослідження пружних властивостей біологічних тканин”
- •Контрольні питання для підготовки до лабораторної роботи
- •Додаткова література
- •Додаткові теоретичні відомості
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Завдання для самостійної роботи та самоконтролю
- •3.6.2. Лабораторна робота №2 “Визначення коефіцієнта в’язкості”
- •Контрольні питання для підготовки до лабораторної роботи
- •Додаткова література
- •Додаткові теоретичні відомості
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Завдання для самостійної роботи та самоконтролю
- •3.6.3. Лабораторна робота №3 “Визначення порога чутності аудіометричним методом”
- •Контрольні питання до лабораторної роботи
- •Додаткова література
- •Додаткові теоретичні відомості
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Завдання для самостійної роботи та самоконтролю
3.5.3. Ультразвук
Ультразвукові коливання і хвилі – це такі пружні коливання і хвилі, які мають частоту в межах від 20 кГц до 109 Гц. Оскільки енергія пружних коливань і хвиль пропорційна добутку квадрата амплітуди і квадрата частоти відповідно до формули (3.61), то ультразвукові коливання і хвилі мають значно більшу енергію, ніж звукові коливання при одній і тій самій амплітуді. Так, наприклад, якщо частота коливань змінюється в тисячу разів, скажімо від 1 кГц (звукові коливання) до 103 кГц (ультразвукові коливання), то при цьому енергія коливань збільшується в мільйон разів.
З метою генерації та прийому ультразвукових коливань використовують найчастіше два методи: механічний, в якому джерелом ультразвуку є енергія потоку газу чи рідини, та електромагнітний, в якому для отримання ультразвуку використовують енергію електричних коливань відповідної ультразвукової частоти. Недолік першого методу – широкий спектр частот і нестабільність амплітуди. Другий метод дає більш вузьку смугу частот, що дозволяє використовувати такі ультразвукові генератори і приймачі з метою контролю і вимірювання, в тому числі і медико-біологічних показників.
Застосування ультразвуку в різних галузях, включаючи медицину, пов’язані з тією їх важливою властивістю, що будь-які зміни в середовищі, через яке проходить ультразвукова хвиля, приводять до зміни швидкості розповсюдження і поглинання цієї хвилі, відбиття хвилі від границі розділу, акустичної кавітації – появи мікропорожнин в матеріальному середовищі (наприклад, в рідині) під дією коливань тиску. Так, при інтенсивності ультразвукової хвилі І = 105 Вт/м2 і частоті = 5106 Гц на відстані половини довжини хвилі /2 = 0.03 мм утворюється дуже великий перепад тиску, що дорівнює 6.3107 Па/см, тобто цей перепад в 630 разів перевищує нормальний атмосферний тиск. Кавітаційний та інші механізми дії ультразвуку можуть викликати механічні ефекти (розрив і загибель бактерій тощо), хімічні ефекти (збудження й іонізацію атомів та молекул з утворенням радикалів), які можуть бути як позитивними при відносно малих інтенсивностях, так і негативними при великих інтенсивностях ультразвукової хвилі.
Зупинимося більш детально на застосуваннях ультразвуку в медицині:
1. Зміна швидкості і поглинання ультразвуку в різних органах і тканинах, а також відбиття ультразвукової хвилі на границях різних середовищ в організмі людини лежать в основі відомого методу ультразвукового дослідження (УЗД). Створені спеціальні комп’ютеризовані пристрої, які за певною програмою дозволяють візуалізувати зображення на екрані монітора. Сучасними прикладами УЗД в медицині є ультразвукова ехоенцефалографія – діагностування пухлин та запалень головного мозку, ультразвукова кардіографія – дослідження динаміки серцевої діяльності за допомогою ультразвуку, ультразвукова голографія – отримання тривимірних зображень біооб’єктів з використанням інтерференції ультразвукових променів тощо.
2. Дія ультразвукової хвилі з малою інтенсивністю на рівні 1 Вт/м2 використовується як позитивний терапевтичний вплив, в основі якого лежить прискорення фізіологічних процесів у клітинах.
3. При збільшенні інтенсивності ультразвуку на декілька порядків (до 106 Вт/м2 і вище) внутрішні рухи окремих цитоплазматичних частин клітин підсилюються, виникає ефект кавітації і, як наслідок, необоротні зміни структури і функцій клітин. Подібний механізм лежить в основі бактерицидної дії ультразвуку.
4. Ультразвуки великої інтенсивності використовуються також з метою руйнування різного роду новоутворень (пухлин тощо). Подібний механізм дії ультразвуку застосовується також в стоматології (зняття зубних каменів, висвердлювання зубних каналів тощо). Процес руйнування біологічних тканин при інтенсивностях вище 106 Вт/м2 використовується в ультразвуковій хірургії та при ультразвуковому остеосинтезі – зварюванні тканин та кісток за рахунок значного підвищення в них швидкості процесів дифузії.
5. У фармацевтичній промисловості кавітаційні процеси, що виникають під дією ультразвукової хвилі великої інтенсивності, використовуються для диспергування твердих і рідких матеріалів з метою отримання лікарняних порошків і емульсій тощо.
6. Механічні та теплові ефекти, що виникають при дії ультразвуку на різні біологічні тканини, лежать в основі методу ультразвукової фізіотерапії.