- •В.С. Штифурак
- •Навчально-методичний посібник Вінниця – 2008
- •І. Теоретичні засади управлінської діяльності…………………………………...6
- •2. Лідерство і керівництво………………………………………………………...34
- •3. Спілкування в управлінській діяльності……………………………………...68
- •1.1. Характеристика основних принципів управлінської діяльності
- •1.2. Організаційна діяльність в системі управління
- •1.3. Психологічні основи управління
- •Основні вміння та навички управлінця
- •1.4. Особливості державного управління
- •1.5. Психологічний портрет сучасного менеджера
- •Вплив форм критики на трудову ефективність співробітників
- •1.6. Імідж керівника
- •2. Лідерство і керівництво
- •2.1. Поняття про лідерство і керівництво
- •16 Тактик влади
- •2.2. Теорії походження лідерства і керівництва
- •Два основні параметри поведінки лідера
- •2.3. Стилі лідерства і керівництва
- •Стилі керівництва ( г.М.Андреєва)
- •Управлінська решітка
- •Модель керівництва (ф.Фідлер )
- •Порівняльна характеристика керівника-менеджера і керівника-лідера
- •Сильні слабкі сторони різних стилів керівництва
- •2.4. Емоційно-вольовий вплив керівника на підлеглих
- •3. Спілкування в управлінській діяльності
- •3.1. Поняття про спілкування
- •3.2. Види та засоби спілкування
- •3.3. Закономірності та структура спілкування
- •Психологічні аспекти спілкування
- •Трактування поводження співрозмовника
- •Трактування погляду
- •3.4. Ефективність спілкування управлінця
- •Трьохтактна схема активного слухання
- •4. Конфлікти в управлінській діяльності та способи їх розв’язання
- •4.1 Сутність та способи вирішення конфлікту
- •4.2. Попередження конфліктності в професійній діяльності менеджера
- •5. Психологія управлінця
- •5.1. Вікові та ґендерні особливості особистості
- •5.2. Психологічні властивості управлінця
- •6. Психологічне здоров’я і життєтворчість особистості
- •6.1. Життєдіяльність як самореалізація
- •6.2. Психологічне здоров’я особистості
- •6.3. Умови підвищення особистого психологічного захисту
- •6.4. Шляхи подолання негативних емоційних станів
- •1.Метод аутогенного тренування.
- •4. Техніка дихання «кулькою»:
- •Література
- •Додатки
- •Тест «який я?»
- •Тест «стиль управління» (автор є. І. Рогов)
- •Діагностика «емоційного інтелекту» (н. Хол)
- •Визначення типових способів реагування на конфліктну ситуацію (методика к.Н.Томаса)
- •Ключ до тесту
- •Тест «як ви розумієте мову жестів»
- •Тест «чи вмієте ви слухати»
- •Тест «чи впевнені ви в собі?»
- •Для нотаток
- •Для нотаток
- •Навчально-методичний посібник
Управлінська решітка
Міра врахування інтересів людей |
Висока |
1.9 Управління в дусі сільського клубу Підвищена увага до задоволення потреб людей веде до створення комфортної та дружньої атмосфери і робочого ритму в організації |
9.9 Групове управління Виробничі успіхи забезпечуються працею людей, відданих справі, їхні прагнення до спільної діяльності зумовлюють взаємини, які ґрунтуються на довірі і повазі |
||||||||||
9
8
7
6
5
4
3
2
1 |
|
||||||||||||
|
5.5 Організаційне управління Можна досягти доброго управління шляхом балансування потреби у виробничих результатах і підтримки на задовільному рівні морального настрою людей |
|
|||||||||||
1.1 Збіднене управління Досить мінімальних зусиль для досягнення необхідних виробничих результатів і збереження членства в організації |
9.1 Влада-підпорядкування Ефективність виробництва залежить від створення таких робочих місць, де людина працює з нормальною віддачею |
||||||||||||
Низька |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
||||
|
Низька Висока |
||||||||||||
Міра врахування інтересів виробництва |
|||||||||||||
Як методика розвитку організацій «решітка менеджменту» надзвичайно актуальна. Вчені дійшли висновку, що будь-який результат досягається в «силовому полі» між виробництвом і людиною. Було виділено дев’ять градацій кожної «силової лінії», що дало змогу визначити п’ять характерних типів управлінської поведінки, кожен з яких позначений координатами. Вертикальна вісь її – міра врахування інтересів людей (від 1 до 9), горизонтальна – міра врахування інтересів виробництва. Стилі керівництва визначаються обома критеріями. Перша «силова лінія» веде до максимального обсяду виробництва різноманітних товарів і послуг. Постійною метою тут, зокрема, є максимально високий обсяг прибутку, зниження витрат виробництва та ін. Якщо при цьому прагнути підвищити продуктивність за всяку ціну, без огляду на співпрацю, то це призведе до сумних наслідків. Інша «силова лінія» спрямована на людину. Вона скерована на те, щоб умови найбільше відповідали її потребам і бажанням. Між цими двома «силовими лініями» існує певна суперечність.
Р. Блейк і Дж. Мутон виходили з того, що найефективнішим стилем керівництва є поведінка керівника в позиції 9.9. Такий керівник органічно поєднує високу увагу до підлеглих і до виробництва. Вони також зрозуміли, що є багато різновидів діяльності, в яких важко однозначно визначити стиль керівництва, але вважали, що професійна підготовка і свідоме ставлення до мети дає можливість усім керівникам наблизитися до стилю 9.9.
Слабке місце усіх згаданих теорій та моделей лідерства – нездатність знайти залежність між стилем керівництва, задоволеністю працею та її продуктивністю. Для розв’язання цього питання пропонувалося враховувати не тільки взаємини між керівником та виконавцем, а й особливості всієї ситуації загалом. Так, були розроблені ситуаційні моделі керівництва, найбільш поширеною з яких є модель керівництва Ф.Фідлера (табл. 8).
Таблиця 8