Лекції 16, 17. Експлуатаційні методи підвищення довговічності машин План

1. Основні положення.

2. Організація технічного обслуговування та створення для цього необхідної бази.

3. Дотримання встановлених правил зберігання.

4. Резервування.

5. Основні принципи організації технічного обслуговування машин, що склались у зарубіжній практиці.

Література [2, 4]

1. Основні положення

Умови експлуатації машин впливають на показники надійності, зокрема їх недодержання може звести нанівець будь-які досягнення конструкторів та технологів.

Довговічність і безвідмовність машин залежать від заходів, яких слід неухильно дотримуватися під час експлуатації. До таких заходів належать: обкатка нових і відремонтованих машин; організація технічного обслуговування (ТО) та створення для його проведення необхідної бази; проведення ТО й діагностування технічного стану машин; забезпечення нормального режиму роботи машин; дотримання встановлених правил зберігання та транспортування машин.

Добре проведена обкатка забезпечує надійну роботу машини та збільшує термін її служби, оскільки під час обкатки при поступовому збільшенні навантаження від мінімального до максимального припрацьовуються поверхні тертя деталей, формуються оптимальна шорсткість поверхонь та структура поверхневого шару. Вводити машину в роботу без попередньої обкатки забороняється.

2. Організація технічного обслуговування та створення для цього необхідної бази

Рівень проведення ТО значною мірою залежить від технічних засобів, місця проведення, а також кваліфікації обслуговуючого персоналу. Проведення ТО й діагностування машин залежать від багатьох факторів, насамперед від періодичності виконання діагностичних і профілактичних операцій.

Система планово-попереджувального ремонту (ППР) тривалий час не підлягала суттєвим змінам. Але з удосконаленням конструкцій машин і збільшенням їх кількості, а також з виникненням потреби підвищення довговічності й продуктивності, необхідно знижувати витрати на експлуатацію. Коригування періодичності й трудомісткості технічного обслуго­вування надто дороге та складне. Тому методи оптимізації технічного обслуговування та ремонтів не знайшли широкого застосування і з'явилася тенденція заміни існуючої системи ППР системою ППР за технічним станом.

В основу системи ППР за технічним станом покладено контроль стану машини з використанням діагностичних засобів і проведенням технічного обслуговування й ремонту залежно від цього стану. Така система забезпечує майже повне використання технічного ресурсу складальних одиниць і машини в цілому, а також усуває відмови машин та зумовлює їх високу безвідмовність та довговічність. Технічне обслуговування та ремонт машин за технічним станом ґрунтується на глибокому знанні показників надійності елементів машин, які зумовлюються їх роботоздатністю, об'єктивними засобами технічного діагностування.

Після відпра­цювання науково обґрунтованого ресурсу передбачається контроль і визначення діагностичних параметрів, які зумовлюють технічний стан машини. Достатньо перевірити машину або її основні складальні одиниці спочатку за діагностичними ознаками, а потім за інтегральними параметрами.

Наприклад, технічний стан двигуна внутрішнього згоряння можна оцінити спочатку візуально за димністю відпрацьованих газів, на слух за наявністю чи відсутністю стуків, за витратою палива та мастила, а потім за інтегральними параметрами (за частотою обертання колінчастого вала, потужністю двигуна та рівномірністю роботи циліндрів). Якщо ці параметри в нормі, то діагностування можна припинити до появи ознак несправності.

Поглиблене діагностування елементів системи потрібно викону­вати лише тоді, коли значення інтегральних параметрів виходить за межі допустимих. Контроль технічного стану проводиться лише після того, як з'являться ознаки несправності. Отже, відпадає потреба в обліку несправностей і визначенні залиш­кового ресурсу.

Перевантаження машин (з навантаження та швидкості), особливо в зимовий період, знижує їх довговічність внаслідок порушен­ня температурного режиму роботи поверхонь тертя деталей та умов змащу­вання, що призводить до їхнього форсованого спрацювання. Найвищі питомі навантаження на деталі машин і надзвичайно погані умови змащування спостерігаються при запуску двигуна та включенні агрегатів трансмісії в холодну пору року. Кілька хвилин такої роботи спричиняють спрацювання, яке могло б виникнути за десятки і навіть сотні годин нормальної експлуатації.