7. Зменшення кількості та трудомісткості ремонтних робіт

Вимоги доступності. У конструкції необхідно передбачити вільний доступ до місць технічного обслуговування і ремонту без демонтажу інших вузлів.

Вимоги до легкороз’ємності передбачають раціональне розчленування складових частин для операцій технічного обслуговування і ремонту, застосування блочно-модульного принципу компонування вузлів, застосування легкороз’ємних способів кріплення складових частин.

Вимоги до ергономічності включають врахування фізіологічних та антропометричних властивостей людини при виконанні технічних оглядів та ремонтів.

Вимоги до відновлюваності складових частин передбачають можливість відновлення спрацьованих та застосування замінних деталей.

Вимоги щодо контролепридатності передбачають можливість виявлення місць відмов та можливість використання вмонтованих діагностичних засобів.

Вимоги до рівня стандартизації та уніфікації забезпечують обмеження кількості використовуваних типорозмірів, а також використання типових технологічних процесів технічного обслуговування та ремонтів.

Вимоги безпеки при виконанні технічних оглядів та ремонтів передбачають неможливість довільного вмикання рухомих частин та електрозабезпечення, обмеження на використання вибухонебезпечних речовин.

У всіх випадках кількість та трудомісткість ремонтних робіт будуть тим нижчі, чим вищі показники довговічності.

Лекції 13, 14, 15. Технологічні методи підвищення довговічності машин План

1. Основні положення.

2. Вибір режимів обробки різанням.

3. Зміцнення поверхонь деталей.

4. Методи поверхневого зміцнення.

Література [ 4, 8]

1. Основні положення

Довговічність окремих деталей, вузлів та машин формується на наступних технологічних етапах: виробництво заготовок чи напівфабрикатів методами первинного формоутворення, литтям, обробкою тиском, зварюванням; попередня обдирочна (чорнова та напівчистова) механічна обробка поверхонь заготовок різанням; термічна, термомеханічна, хіміко-термічна та інші методи термічної обробки; завершальна механічна обробка різанням; обробка поверхонь заготовок методами зміцнюючих технологій; складання виробу.

У багатьох випадках технологічні методи формоутворення (литво, зварка, пайка) являються завершальними і, відповідно, довговічність таких деталей визначається властивостями та якістю цих операцій (при заданих матеріалах і конструкції).

Для процесів виготовлення і обробки заготовок основними елементами технологічної системи, що безпосередньо впливають на показники якості та довговічності є: геометрія та конструкція формоутворюючих інструментів; фізико-механічні властивості матеріалів формоутворюючих інструментів; тип та технічні характеристики технологічного обладнання і оснастки; фізико-механічні властивості вихідних матеріалів; технологічні методи формоутворення заготовок та їх обробки; технологічні параметри методів формоутворення і обробки заготовок; способи та режими завершальних операцій; способи і методи контролю.

Основним напрямом забезпечення довговічності у процесі виробництва є автоматизація та керування за допомогою ЕОМ, як окремими технологічними операціями (наприклад, на базі верстатів з числовим програмним керуванням), так і усім процесом підготовки виробництва та виготовлення виробів (наприклад, створення гнучких виробничих систем та повністю автоматизованих виробництв, що функціонують без участі людини).