Тематика індивідуальних творчих завдань (презентація)

2.2. Особливості господарського розвитку держав Стародавнього Сходу.

3.3. Трипільська культура в давній історії України.

 

Перелік навчальних (домашніх) завдань для підготовки

до семінарського заняття та модульної контрольної роботи (МКР)

Завдання 3. Виписати у термінологічний словник і дати визначення основних термінів та понять: кам’яний вік, палеоліт; мезоліт; прото­неоліт; неоліт; бронзовий вік; ранній залізний вік; натуральне гос­подарство.

Завдання 4. Відповісти за питання для самоперевірки знань:

1.1. Назвіть чинники, що зумовили перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства в період первісної доби?

2.2. Чим займалося населення трипільської культури?

3.3. Розкрийте особливості східного рабства.

4.4. Які основні економічні ідеї та погляди відображено в літера­турних пам’ятках країн Стародавнього Сходу?

 

Питання для індивідуальної роботи:

1.1. Господарське життя скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор’я.

 

Питання для самостійного вивчення:

1. 1.1. Особливості господарського розвитку цивілізації Шумеру.

2.2. Господарське життя населення трипільської культури.

 

Література: 1, с. 3–23; 2, с. 51–79; 5, с. 10–15; 6, с. 15–22; 7, с. 7–9; 8, с. 22, с. 32–33; 9, с. 7–22; 10, с. 10–22; 11, с. 18–23.

[Вверх] [Вниз]

Тема 3. Господарський розвиток та економічна думка в період формування світових цивілізацій (VIII ст. До н. Е. – XV ст. Н. Е.)

 

Методичні рекомендації до вивчення теми

Формування Східної та Західної цивілізацій пов’язують із так зва­ним «осьовим часом», який припадає десь на проміжок між 800 та 200 роками до н. е. Власне, «осьовий час» необхідно розглядати як перехідний період цивілізаційного процесу, що охоплює найрізнома­нітніші сфери життєдіяльності людини, яка, нарешті, визначила себе як індивідуальність. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській і техніко-технологічній сферах, які обумовили перехід до так званого залізного віку, поширення досконаліших знарядь праці та модернізації виробничих процесів. Зазнає змін та певних трансформацію і соціальна структура сус­пільства, в якій поряд із традиційною державною владою – власністю та системою розподілу виникають відносини власності індивідуальної, – як правило, у вигляді рухомості. Така власність поступово відокремлю­ється від влади, хоча остання і зберігає у своїх руках власність на землю та воду.

Виникнення недержавних власницьких структур безпосередньо пов’язана з індивідуальною трудовою діяльністю людини (ремес­ло, торгівля), яка сприяє розвиткові товарно-грошових відносин. Система розподілу (редистрибуція) поступово перетворюється у податковий апарат. Зростає соціальне й майнове розшарування. Крім того, на зміну колишньої системи самореалізації людина (індивіда) відповідно до її місця у системі суспільного поділу праці, яке, як правило, успадковувалося від батьків, приходить більш високий рівень інди­відуальної творчої основи людини. Це стає можливим завдяки певному звуженню економічних функцій держави, розвиткові інди­відуальних форм власності та усклад­ненню економічного, суспільно-політичного й культурного життя. У суспільній свідомості утверджу­ються ідеї самоцінності окремої людини, розуміння місця та ролі її в суспільстві залежно від особистих здібностей, можливостей і рішучості.

Західна, або Європейська цивілізація традиційно пов’язується зі становленням та розвитком античних держав – Стародавньої Греції та Риму. Основою господарства цих країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробницт­ва – передусім землю. Це не означає, що суспільної (державної) власності тут не існує зовсім, просто ці дві форми – суспільна та індивідуальна – були чітко відокремлені і забезпечені відповід­ними законодавчими актами. Основною продуктивною силою була праця вільних общинників. Відмінною є і роль праці рабів, яка набуває певної господарської значущості (в Стародавній Греції – в ремісничій справі, в Ста­родавньому Римі – в сільському господарстві). Для розуміння цієї тези слід конкретніше розглянути особливості господарського розвитку античних держав.

До основних ознак господарства Середньовіччя слід віднести: панування приватної власності, основою якої була земля; монополію феодалів на землю; умовний характер, ієрархічну структуру земельної власності, що ґрунтувалася на васальних зв’язках; протиріччя між великою власністю на землю і дрібним селянським виробництвом; особисту, поземельну, судово-адміністративну і військово-політичну залежність селянина від землевласника; рентну форму експлуатації; переважання натурального господарства і другорядну роль обміну; сеньйорію, ремісничий цех, торгову гільдію як головні господарські форми. Виникнення і розвиток господарства в європейських країнах мали універсальні ознаки. Разом з тим, у кожній країні були свої особливості, хронологічні межі. Це в свою чергу позначилося на формуванні та розвитку економічної думки в епоху Середньовіччя.