4.1. Теорія злочину

4.1.1. Поняття, задачі кримінального права. Дія Кримінального Кодексу в просторі, у часі і по колу осіб

Кримінальне право – сукупність правових норм, установлених вищим органом державної влади, що визначають:

1) злочинність і караність діянь;

2) підстави кримінальної відповідальності;

3) систему і порядок призначення покарання;

4) умови і підстави звільнення від кримінальної відповідальності і покарання.

1 вересня 2001 року набрав сили новий Кримінальний Кодекс України (КК). КК має своєю задачею правове забезпечення охорони особистості, прав і свобод людини і громадянина, власності, суспільного порядку, суспільної безпеки, навколишнього середовища, конституційного ладу України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також попередження злочинів. Для здійснення цієї задачі КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх скоїли.

Дія Кримінального Кодексу в просторі, у часі і по колу осіб

Ст. 4 КК визначає, що закон про кримінальну відповідальність набирає сили через 10 днів з моменту його офіційного опублікування. Злочинність і караність діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв під час здійснення даного злочину. Згідно ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність чи пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну силу, тобто поширюється на осіб, що скоїли відповідні діяння до вступу цього закону в силу, у тому числі, на осіб, що відбувають покарання чи відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність чи посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної сили.

Особи, що скоїли злочини на території України, підлягають кримінальної відповідальності за КК України. Злочин визнається скоєним на території України, якщо він був розпочатим, продовженим, закінченим чи припиненим на території України (ст. 6 КК). Громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які скоїли злочини за межами України, підлягають відповідальності за цим кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Іноземці й особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні і скоїли злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами, чи якщо вони зробили передбачені цим кодексом особливо тяжкі злочини проти інтересів України та її громадян. Громадяни України, особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які скоїли злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для залучення до кримінальної відповідальності і передачі суду. Іноземці, що скоїли злочини на території України і засуджені на підставі цього кодексу, можуть бути передані для відбування покарання тій державі, громадянами якого вони є, якщо така передача передбачена міжнародними договорами.

4.1.2. Злочин, його ознаки

Ст. 11 КК дає визначення злочину:

"Злочином визнається передбачене дійсним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність), скоєне суб'єктом злочину".

Не є злочином дія чи бездіяльність, що формально містить ознаки якого-небудь діяння, передбаченого КК, але в силу малозначності не представляє суспільної небезпеки, тобто не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді, суспільству чи державі.

Ознаки злочину:

1) суспільна небезпека;

2) протиправність;

3) винність;

4) караність.