Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
модульний курс2.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
28.04.2019
Размер:
678.4 Кб
Скачать

Практичне заняття № 8 (8 год.)

Тема

Семантико-стилістичний аналіз текстів зі стилістичними фігурами

Питання для обговорення

1. Тропи. Вчення про тропи і фігури. Класифікація тропів.

2. Вправи на визначення стилістичної ролі фігур: еліпсу, повтору, умовчання, полісиндетону; анафори, періоду.

3. Добір прикладів на стилістичні фігури з поезій українських і російських письменників.

Література

        1. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 254 с.

        2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.

        3. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 424 с.

        4. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.

        5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.

        6. Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка: Учеб. для вузов по спец. “Журналистика”. – М.: Высш. шк., 1987. – 399 с.

        7. Семантика і функції граматичних структур: Зб. наук. пр. – К.: НМК ВО, 1991. – 172 с.

        8. Сопоставительная стилистика русского и украинского языков. – К.: Вища шк., 1980. – 208 с.

        9. Стилистика и литературное редактирование: Учебник / Под ред. В.И.Максимова. – М.: Гардарики, 2007. – 653 с.

        10. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 588 с.

Завдання

Доберіть тексти зі стилістичними фігурами з поезій українських і російських письменників.

Методичні вказівки для студентів

Загальним терміном “тропи” охоплюють слова, словосполучення і вирази, що вживаються в переносному значенні і служать виразності мови. До тропів належать порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, епітет, гіпербола, літота, оксюморон, перифраз, персоніфікація.

Поняттям «фігури» охоплюються три типи виражальних засобів мови: 1) фігури заміни, заміщення (тропи); 2) фігури сумісності; 3) фігури протилежності. В усіх визначеннях фігури домінують такі ознаки: по-перше, це певна форма, в якій виражена думка, по-друге, це свідоме відхилення в думці або вираженні від звичайної і простої форми. Суть свідомого відхилення, яке ще відзначив Квінтіліан, полягає, в тому, що на зміст мовних одиниць накладаються ще елементи виразності, які виникли в результаті операцій тотожності, схожості, суміжності, контрасту і які є тим образним субелементом, що дає «прирощення» значення.

Більшість теоретиків риторики виділяє фігури мовні, фігури слова (стилістичні) і фігури думки (риторичні). Різниця між ними в тому, що фігура слова, виразу існує тільки в тотожних, або в аналогічних, дуже близьких мовних виразах – це тропи, а фігура думки може існувати в кількох видах виразів, не тільки в одному, хоча не можна не позначити, що кожна фігура думки все-таки має якийсь один основний тип виразу.

Під фігурами заміщення (тропами) розуміють стилістично марковані способи поєднання в синтагматичній послідовності значень одиниць одного рівня в межах одиниць вищого рівня. Виділяють два типи фігур заміни: фігури якості і фігури кількості.

До фігур якості належать фігури, що виникли на зіставленні якостей і властивостей двох різнорідних предметів зі спільною для них якісною ознакою. Це метафора з її різновидами – антономазією, персоніфікацією, алегорією; метонімія з її різновидами – синекдохою, перифразою та іронією.

До фігур кількості належать такі фігури, які виникли на зіставленні різнорідних предметів зі спільною для них кількісною ознакою. Якщо ця спільна ознака приписується предмету більшою мірою, то виникає гіпербола, якщо меншою мірою – виникає мейозис, різновидом якого є ще й літота.

Робота в аудиторії

1. Визначити стилістичні фігури у поетичних текстах І.Я.Франка, пояснити їх змістотворчу й експресивну функцію. З’ясувати лексико-граматичне вираження тропів.