13. Розділення влад

Поділ влади – це політико-правова теорія, яка стверджує необхідність розділення державної влади на 3 незалежні гілки.

Дана ідея вперше була висловлена англійським філософом Джоном Локком. У своїх працях він стверджував необхідність поділу влади на 3 гілки, а власне виокремлював: законодавчу, виконавчу та федеральну.

У 1748 р. була написана праця Ш.Л. Монтеск’є «Дух законів», в якій мислитель поділяв владу також на 3 гілки, але виокремлював законодавчу, виконавчу та судову владу. Дана схема поділу влади на сьогодні вважається класичною.

Необхідно зазначити, що завжди між гілками влади є певний арбітр.

Було декілька прикладів концентрації всієї влади в одних руках: Конвент у Франції 1792-1795 рр. (спочатку керували жирондисти з представниками 3 станів), Паризька комуна (перша держава пролетаріату у 1871р.)

14.Представницька, законодавча, виконавча, судова влада.

Як правило виокремлюють в поділі влади 3 її гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Проте, інколи доречно говорити й про окрему владу як представницьку.

Законодавча влада –це влада, що представлена парламентом та, інколи органами місцевого самоврядування. Основна її функція це законотворча.

Представницька влада –це делегована влада, що надає тимчасово певні повноваження окремим особам (Президент) чи інститутам (парламент) для артикуляції та агрегації інтересів суспільства. Як правило, на сьогодні законодавча влада і є представницькою.

Виконавча влада – це одна з 3 гілок влади, що зосереджує всі виконавчі функції, що пов’язані з функціонуванням держави.

Судова влада- це одна з 3 гілок влади, що виступає доволі часто незалежною інстанцією для вирішення певних питань між гілками влади.

15. Установча, виборна, інформаційна, контрольна влада.

Згідно з конституційною доктриною ряду країн (Франція, Колумбія та ін.), установча влада – це незалежна і самостійна публічна влада, що має найвищу юридичну силу і посідає відповідне місце у поділі влад поряд із законодавчою, виконавчою та судовою.Під установчою владою розуміється фактично орган, який наділений спеціальною політичною владою для прийняття конституції. Отже, зміст установчої влади складають повноваження щодо прийняття або суттєвому зміненню конституції держави. В цьому зв’язку доцільно підкреслити, що будь-яка процедура прийняття конституції є коректною тільки у тому випадку, якщо вона забезпечує реалізацію установчої влади. Тільки суб’єкти, які володіють установчою владою, можуть затвердити фундаментальний закон держави. Суб’єктами установчої влади проголошуються або носії суверенітету (народ, монарх, іноді — Бог) або представники суверенів, які правомочні засновувати династію, перерозподіляти політичну владу, дарувати або закріплювати громадянські свободи, встановлювати засади державності.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці конституційного права — влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контролери, суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчого, адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають самостійне місце, вони організаційно відокремлені від інших гілок влади. Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони не встановлюють загальних правил поведінки, як це робить законодавча влада, не займаються державним управлінням, яке притаманне відповідній владі, не розглядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та ді, не розглядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосовують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи контролю, у тому числі і Конституційний Суд України, як правило, ніяких покарань призначати не можуть.

Під інформаційною владою розумітимемо здатність власників інформації шляхом отримання, селекції, тлумачення, компонування та розповсюдження інформації впливати на формування суспільної свідомості, спонукати суб'єктів політики та економіки до дій у заданому напрямі.Інформаційна влада може реалізовуватися через спеціалізовані засоби передавання інформації, які забезпечують єдність волі, цілісність і цілеспрямованість дій великої кількості людей. Ці засоби називають мас-медіа, засобами масової комунікації (ЗМК).

Виборна влада - в ряді країн - одна із незалежних і самостійних публічних влад в державі. Виборна власть здійснюється громадянами, які володіють виборчими правами і тими хто входить до виборчого корпусу.